Різке відставання рівня заробітної плати від рівня цін сильно відбилося на купівельній спроможності населення. Готова продукція виявилася замість споживчих ринків на складах підприємств. Неразумна державна податкова і кредитно-фінансова політика створила затори в фінансових артеріях. Підприємства позбулися оборотних коштів і стимулів до підвищення продуктивності праці. Відбувся спад виробництва. До цього можна було б додати і цілий ряд інших факторів, але достатньо і цих прикладів, щоб показати складну систему взаємопов’язаності зовнішнього оточення і їхнього сильного впливу на діяльність підприємств.
Факт взаємопов”язвності не має державних меж і має особливе значення для світового ринку.
Фахівці ввели поняття «хаотичних змін» для опису зовнішнього середовища 80-х років, що характери-зується ще більш швидкими змінами і більш сильною взаємопов’язанністю. Эмери і Трист вказують, що «виживання стає вирішальним чином зв'язаним з рівнем знань організації про її оточення.
Складність зовнішнього оточення – кількість факторів, на що організація зобов'язана реагувати, а також рівень вариативности кожного фактору.
Різні організації здійснюють свою діяльність у різних оточеннях. Так, одні організації мають весь набір факторів зовнішнього оточення, а інші тільки певну частину їх. Наприклад підприємство, що випускає продукцію за державним замовленням і що використовує всього декілька вхідних матеріалів, працює у крупному місті з надлишком необхідної робітничої чинності, застосовує нову технологію, має нескладне зовнішнє оточення. У іншого підприємства, що випускає продукцію широкого споживання, ринки збуту конкурентні. На підприємство діє весь набір державних постанов і профспілкових договорів. Для випуску продукції вико-ристовується декілька швидкозмінних технологій. Ці підприємства мають дуже складне зовнішнє оточення.
За показниками різноманітності (вариативности) факторів в більш складних умовах буде знаходиться організація, що використає численні і різні технології, що зазнають більш швидкий розвиток, ніж організація, якої все це не стосується.
Рухливість оточення – це швидкість, з якої відбуваються зміни в оточенні організації. Оточення організацій змінюється зі зростаючою швидкістю. Хоч ця тенденція і є загальної, є організації, навколо яких зовнішнє оточення особливо рухоме. Наприклад, швидкість зміни технології і параметрів конкурентної боротьби в електронній, хімічній і фармацевтичній промисловості вище, ніж в машинобудуванні, вироб-ництві запасних частин до автомобілів і кондитерської промисловості. Крім того, рухливість зовнішнього оточення може бути вище для одніх підрозділів органі-зації і нижче для інших. Наприклад в багатьох фірмах відділ досліджень і розробок стикається з високою рухливістю оточення, бо він відслідковує всі технологічні нововведення, а виробничий відділ працює у відносно поволі змінному оточенні.
Рухливість оточення створює нестабільність умов діяльності організації. Нестабільність визначається трьома характеристиками:
- ступенем звичності;
- темпами (швидкістю) змін
- передбачуваністю майбутнього.
Звичність подій характеризує умови рухливості факторів зовнішнього оточення. Вони можуть бути звичними для організації, змінюватися у межах нагромадженого організацією досвіду, несподіваними, але що є аналоги в минулій діяльності організації, несподівані і цілком нові для діяльності організації.
Темпи змін характеризують можливості організації виробляти реакцію на прояв впливу факторів зовнішнього оточення. Темпи змін прийняте вимірювати трьома оцінками:
- повільніше, ніж реакція організації;
- порівняно з реакцією організації;
- швидше, ніж реакція організації.
Передбачуваність майбутнього визначає характер зміни факторів зовнішнього оточення по відношенню до організації.
Невизначеність зовнішнього оточення – відносна кількість інформації про оточення і певність в її точності. Якщо інформації мало або є сумніви у її точності, оточення стає більш невизначеним, ніж у ситуації, коли є адекватна інформація і є підстави вважати її високонадійной. Оскільки бізнес все більш стає глобальним заняттям, вимагається все більше і більше інформації, але певність в її точності знижується. Залежність від думок іноземних експертів або аналі- тичних матеріалів, викладених іноземною мовою, поси-лює невизначенність. Чим невизначеніше зовнішнє ото-чення, тим складніше приймати ефективні рішення.
Невизначеність зовнішнього оточення характери-зується сильними і слабкими сигналами
Сильни сигнали є очевидна і конкретна інформа-ція, виявлена в ході спостереження за факторами зов-нішнього оточення, на підставі якої організація спроможна дати оцінку вагомості цих факторів і прийня-ти відповідні заходи.
Слабкі сигнали зумовлені малим обсягом інформації, що характеризує появу ранніх і неточних (є сумніви в точності інформації) ознак зміни певних фак-торів зовнішнього оточення. Наприклад, країни ко-лишньої соціалістичної співдружності і ближнього Сходу є осередком серйозних політичних конфліктів, але не можна з певністю спрогнозувати, де і коли вони виник-нуть і яку приймуть конкретну форму. При цьому необ-хідно пам'ятати, що такі слабкі сигнали дуже швидко стають сильними настільки, що організація може виявитися не спроможною на них реагувати, і її інтереси будуть поставлені під удар.
Таблиця 2.1. Стислі характеристики зовнішнього середовища
1. Взаємопов’язаність факторів: чинність, з якої зміна одного фактору впливає на інші фактори. |
2. Складність: число і різноманітність факторів, значущим чином впливаючих на організацію. |
3. Рухливість: відносна швидкість зміни оточення. |
4. Невизначеність: відносна кількість інформації про оточення і певність в її точності. |
II Зовнішні фактори прямої дії і їхній вплив на організацію
При розгляді впливу зовнішнього середовища на організацію важливо розуміти, що характеристики оточення відмінні, але в той же час зв'язані з її факторами. Характеристики взаємопов”язаності, склад-ності, рухливості і невизначеності описують фактори як прямого, так і побічного впливу.
Оточення прямого впливу складається з елементів, що безпосередно впливають на операції організації і зазнають на собі їх прямий вплив.
2.1. Постачальники.
З точки зору системного підходу, організація – це механізм перетворення входів в виходи. Яскравим прикладом прямого впливу на вхід організації є постачальники вхідних ресурсів. Враховуючи різноманіт-ність ресурсів, що споживаються організацією, у неї існує ціла мережа постачальників. Очевидно, що загальні характеристики виявляються по-різному і зале-жать від конкретного постачальника і ресурсу, що поставляється.