Екологічна криза та форми її прояву

² “Парниковий ефект” полягає в порушенні теплообмінних процесів: сконцентровані в атмосфері “парникові гази” затримують виділюване планетою тепло. Із збільшенням вмісту цих газів в атмосфері Земля прогріватиметься дедалі більше. Якщо індустріальний світ не розв’яже проблему зменшення хімічних викидів, то до середини XXI ст. концентрація “парникових газів” може зрости удвічі і земна температура підвищиться на 4-5º С.

Одну з основних причин різкого потепління клімату вбачають у перенасиченості атмосфери різними промисловими викидами, зокрема, вуглекислим газом.

2) податки на забруднення навколишнього середовища в країнах, що розвиваються, є важливим інструментом економіки (потрібно не стільки збільшувати податки, скільки реформувати податкову систему в цілому на основі концепції про “подвійні дивіденди”);

3) реформування податкової системи України на основі концепції про “подвійні дивіденди” може дати позитивні результати (економічні, екологічні, соціальні). Для цього необхідно розробити економічну модель рівноваги, яка передбачала б посилення стимулюючої функції економічних податків і послаблення негативного впливу недосконалих податків;

4) в умовах слабкої конкуренції та значного впливу на економіку профспілок ефект від реформування податкової системи на основі концепції про “подвійні дивіденди” може бути незначним (остаточну відповідь на це та інші питання, що пов’язані із застосуванням концепції про “подвійні дивіденди”, можуть дати лише емпіричні дослідження).

Шляхи виходу з економічної та екологічної криз

Забезпечення екологічної безпеки України базується на створенні рівноваги між соціально-економічними потребами українського суспільства з одного боку, і навколишнім природнім середовищем з іншого.

До числа найважливіших криз відносяться кризи еколого-економічного характеру. Різні за формами прояву еколого-економічні проблеми мають глобальний характер: кліматичні зміни, забруднення морів та океанів, руйнування земельного фонду, ресурсозбереження та нові шляхи освоєння енергетичних ресурсів, епідемії, демографічна ситуація, відновлення лісів, і навіть боротьба з курінням.

В Україні набирає обертів новий вид бізнесу-екологічний (біобізнес). Він спирається на високий науковий потенціал країни, і, насамперед, на технологічні можливості військово-промислового комплексу. Нові екологічні товари та розробки українських фахівців часто перевищують за технічними параметрами та споживчими властивостями імпортні аналоги. Серцевина біобізнесу-впровадження прибуткових, але чистих технологій. В промисловому виробництві все більше дотримуються орієнтації на використання відновлюваних енергоресурсів, а не традиційних видів енергії та сировини. Водночас здійснюється робота щодо підвищення ефективності використання традиційних енергоресурсів. Основними напрямками є:

1) удосконалення промислової апаратури при максимальному використанні сучасних методів очищення та утилізації відходів;

2) введення в практику податків на підприємства, які завдають шкоди навколишьому середовищу;

3) розробка нових ефективних методів ведення сільського господарства, впровадження біологічних методів боротьби з бур’яном та шкідниками;

4) широкомасштабне запровадження біотехнологій;

5) організація лісонасаджень на місцях вирубок лісів та відповідний розвиток аграрно-лісівницьких технологій;

6) створення безвідхіднів виробничіх циклів, як аналогів природних екосистем.

Складним для України є те, що для ліквідації шкоди від забруднення навколишнього середовища немає коштів, але їх також немає і у підприємств, що є винуватцями екологічних аварій. Виходом з цієї дуже тяжкої ситуації може бути залучення до природоохоронної діяльності в Україні ресурсів комерційних структур. Є ряд прибуткових напрямів використання фінансових коштів різних підприємств у екологічних проектах через:

¨ податкову і кредитну політику;

¨ формування облігаційних природоохоронних ринків;

¨ екологізацію приватизаційного процесу;

¨ створення системи екологічного страхування.

Висновки

Економічна та екологічна кризи-дві основні проблеми сучасної України. Вони дуже сильно пов’язані між собою, і зміна ситуації в одній з них автоматично призводить до зміни становища в іншій. Безумовно, кожна з цих проблем має певні фактори, що формують її. Для екологічної проблеми основними факторами будуть такі:

· Інвестиційна політика, яка орієнтована на розвиток ресурсо-містких секторов економіки

· Нестабільне законодавство

· Відсутність широких прав власності на природні ресурси

· Існування великого стимулу до отримання значних й швидких прибутків від продажу природних ресурсів (ліс, руда)

· Відсутність екологічного мислення, екологічної думки

· Економічна криза

Саме економічна криза є основним перепоном для широкого розгортання політики, направленої на подолання екологічної кризи. За оцінками спеціалістів для дотримання екологічної безпеки необхідно витрачати щорічно, як мінімум 3-7% ВНП. В Україні ж цей показник складає менше 0,5%. В цьому плані треба погодитись з вченими, які відводять екологічній проблематиці другорядну позицію по відношенню до економічних пріоритетів. Якщо ми хочемо жити в екологічно комфортних умовах, то спочатку повинні збудувати сильну економіку. Це підтвержує й досвід розвинутих країн. Недарма Джордж Буш в 1990 році заявив: “Тільки сильна економіка може захистити природу”.

Список використаної літератури

Економіка України.-Київ, 1997р. № 7

1998р. № 10

1999р. № 7, 8, 9, 10

Ринок інсталяційний.-Львів, 1997р. №1