(1,77)
З ймовірністю 1-х-у нічого не трапиться :ні з’явиться новий клієнт, ні підвезуть
нову партію Тому ймовірність того що довжина черги залишиться рівною І дорівнює :
(1,78)
Якщо в даний момент часу ви не маєте незадоволеного попиту (ймовірність відсутності незадоволеного попиту дорівнює r(0) , то можливі дві ситуації: з’явлення нового покупця з ймовірністю х ,та відсутність змін з ймовірністю (1-х):
(1,79)(1,80)
З за малості х у (цього можна добитися зменшуючи величину часового проміжку до 0 )Ви нехтуєте можливістю того, що одночасно трапиться декілька подій , наприклад одночасно прийдуть декілька покупців. Ви шукаєте середню величину, тобто стаціонарний стан системи (1,76-1,80) В цьому випадку рівняння ви можете написати:
(1,81)(1,82)
Рівняння (1.81)(1.82) мають розв’язок:
В більш компактному вигляді:
Тепер вам залишилось отримати чисельні значення для ймовірності r(I),І0. Для цього випишемо рівняння нормування: ймовірністю 1 система буде мати задовільнений попит чи яку небуть величину незадоволеного попиту . Математично ця умова запишеться у вигляді:
або
Маючи вираз для суми геометричної прогресії:
Ви отримаєте :
Найдемо середню довжину черги :
Тепер вам залишилось підрахувати ряд :
Таким чином ми отримали:
Теорему доведено.
Чисельний приклад 1,30 Довжина черги.
Вас цікавить довжина черги в залежності від відношення х/у- ймовірності отримання нового замовлення до ймовірності обслуговування присутнього замовлення в одиницю часу.
Довжина черги:
X/Y |
0 |
0,05 |
0,1 |
0,15 |
0,2 |
0,25 |
0,3 |
0,35 |
0,4 |
0,45 |
0,5 |
0,55 |
0,6 |
0,65 |
0,7 |
0,75 |
0,8 |
0,85 |
0,9 |
0,95 |
_ I |
0 |
0,05 |
0,11 |
0,18 |
0,25 |
0,33 |
0,43 |
0,54 |
0,67 |
0,82 |
1 |
1,22 |
1,5 |
1,86 |
2,33 |
3 |
4 |
5,67 |
9 |
19 |
В першій строчці розташовані різні відношення х/у ,в другій Відповідні очікувані довжини черги І розраховані за формулою (1,75) Ви бачите що для мінімальної довжини черги ймовірність(швидкість) обслуговування клієнта повинна перевищувати ймовірність(швидкість) приходу клієнтів. Так на приклад для середньої довжини черги в 2 особи таке перебільшення повинно складати 33%
Теорема 1,10 Оптимальна величина запасу
Нехай неустойка за незадовільненя попиту дорівнює М, вартість зберігання однієї одиниці товару є , ймовірність приходу клієнта в одиницю часу є х, ймовірність задоволення клієнта в одиницю часу є у.
Тоді оптимальний розмір запасу L визначається за формулою:
(1,83)
Доведення:
Ймовірність r(I>L) того, що величина незадоволеного попиту буде більша за L розраховується за формулою:
тому середня величина запасу для задоволення усіх покупців повинна дорівнювати або
Якщо при не можливості задовольнити попит , ви платите неустойку в розмірі М, то для визначення оптимальної величини запасу L, Ви розв’язуєте задачу:
(1,84)
Де - вартість зберігання 1 одиниці товару.
Задача(1.84) розв’язується аналітично, але її можна розв’язати чисельно або графічно. Оптимальна величина резервного запасу L задовольняє умові:
або
Теорему доведено
Так при витратах зберігання $1.6/штука,=0,25,М=$100 ви отримаєте значення оптимального резервного запасу
або 3-4 штуки. Якщо неустойка зросте до $1000 то оптимальний запас збільшится до 5 штук. Якщо ж =0,8 то оптимальні величини резервного запасу будуть вже 6,7 та 17 штук відповідно для штрафу $100 та $1000.
Чисельний приклад1,31 Оптимальна величина резервного запасу прирізних відношеннях витрати зберігання однієї одиниці до величини неустойки та відношення ймовірності приходу клієнта до ймовірності обслуговування клієнта.
x/y \ Ck/M |
,00001 |
0,0001 |
,001 |
0,01 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
0,1 |
5,36 |
4,36 |
3,36 |
2,36 |
1,36 |
1,06 |
0,89 |
0,76 |
0,66 |
0,58 |
0,52 |
0,46 |
0,41 |
0,2 |
7,45 |
6,02 |
4,59 |
3,16 |
1,73 |
1,30 |
1,04 |
0,87 |
0,73 |
0,61 |
0,52 |
0,43 |
0,36 |
0,3 |
9,72 |
7,80 |
5,89 |
3,98 |
2,07 |
1,49 |
1,15 |
0,92 |
0,73 |
0,58 |
0,45 |
0,34 |
0,24 |
0,4 |
12,47 |
9,96 |
7,44 |
4,93 |
2,42 |
1,66 |
1,22 |
0,90 |
0,66 |
0,46 |
0,29 |
0,15 |
0,02 |