Крім витрат на виконання робіт, передбачених проектом, у прейскурантні ціни включені по усереднених нормативах додаткові витрати на провадження робіт у зимовий час, витрати на будівлю тимчасових титульних споруджень, зміст прилягаючих вулиць при будівництві в межах міста, непередбачені витрати й ін.
Понад витрати, передбачених прейскурантом, у кошторисі необхідно врахувати лише вартість робіт із пристрою зовнішніх комунікацій, зносу і переносу існуючих будов, благоустрою й ін.
Розширення області застосування прейскурантних цін дозволяє не тільки спростити порядок визначення цін на будівельну продукцію, але і стимулює зниження будівельними організаціями собівартості виконуваних робіт, дає можливість зіставити результати виробничо-господарської діяльності організацій, ведучих будівельно-монтажні роботи в одному місті або адміністративному районі.
Завдяки тому що при використанні прейскурантних цін заздалегідь відома і не підлягає зміні сума засобів, що будівельна організація одержує за будівлю об'єкта, забезпечується її зацікавленість у найбільш економічному розподілі робіт між літнім і зимовим періодами, у використанні ефективних конструкцій тимчасових споруджень.
При розробці нових і удосконалюванні діючих прейскурантних цін важливе значення має вибір такого вимірника продукції, що дозволяв би враховувати її споживчі властивості. Наприклад, вимірник «1 м2 житлової площі», протягом тривалого часу що застосовувався в житловому будівництві, стимулював проектні організації збільшувати житлову площу за рахунок відомості до мінімуму допоміжних площ, необґрунтованого збільшення числа двох- і трикімнатних квартир. Тим часом допоміжна площа також має споживчу цінність. З обліком цього в 1969 р. як вимірник прейскурантної ціни в житловому будівництві
Для подальшого удосконалювання ціноутворення в будівництві необхідне наближення кошторисних норм до суспільно необхідних витрат, що відбивали б середній технічний рівень, будівельного виробництва, характерний для визначеного періоду часу; установлення такого порядку розробки кошторисних цін на місцеві матеріали, при якому виключалася б вольова «прив'язка» і завищення транспортних витрат; удосконалювання методики визначення накладних витрат і планових накопичень з метою наближення кошторисної величини накладних витрат і планових накопичень по окремих видах робіт до суспільно необхідного.
Договірні ціни і вартість будівництва
1. При виконанні будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних робіт часто виникають ситуації, коли підрядні організації застосовують матеріали і механізми, які відрізняються від передбачених у ресурсних елементних кошторисних нормах. Просимо роз'яснити, чи можна при формуванні договірних цін заміняти передбачені кошторисними нормами матеріали, вироби, машини і механізми на інші, якщо технологія виконання робіт, витрати трудових і технічних ресурсів не змінюються, а заміна ресурсів не впливає на якість робіт?
Ресурсними кошторисними нормами передбачені усереднені витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання одиниці відповідної роботи, у тому числі бензину, дизпалива, мастильних матеріалів, необхідних для роботи будівельних машин і механізмів протягом однієї машино-години.
Зазначені кошторисні норми застосовуються при визначенні вартості будівництва на всіх стадіях його здійснення і носять обов'язковий характер для бюджетних коштів.
Заміна ресурсів, передбачених кошторисними нормами, може провадиться у випадках, зазначених у пунктах 3.2.7.7 і 3.2.7.8 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» (із змінами і доповненнями) при визначенні ціни тендерної пропозиції (договірної ціни). Кошторисні норми із зміненими ресурсами, узгоджені замовником у складі договірної ціни, застосовуються в подальшому при визначенні вартості обсягів виконаних робіт і розрахунках за них.
При цьому помилки безперечного характеру підлягають виправленню незалежно від виду договірної ціни та моменту їх виявлення.
Якщо технологія виконання робіт та поопераційні витрати відрізняються від передбачених у чинних ресурсних елементних кошторисних нормах або при виконанні робіт застосовуються будівельні машини та механізми, не передбачені РКНЕМ, у складі кошторисної документації розробляються індивідуальні кошторисні норми. У таких нормах враховуються витрати трудових та матеріально-технічних ресурсів, що необхідні для проведення робіт за конкретною технологією. Індивідуальні норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) з обов'язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для будови (об'єкту) за даним проектом (п.1.2.5 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-1-2000, із змінами та доповненнями).
Зауваження та пропозиції щодо державних ресурсних кошторисних норм необхідно направляти на адресу Держбуду України з відповідними обгрунтуваннями.
2. Підрядна організація виконує ремонтно-будівельні роботи в приміщеннях, що знаходяться на другому і третьому поверхах будівлі (будівля експлуатується, фінансування бюджетне).
Перенесення і піднімання матеріалів (лінолеум, шпалери, розчин, комплектувальні підвісної стелі тощо) здійснюються вручну.
При підписанні Актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в замовник виключає вартість експлуатації машин і механізмів, передбачених нормами (автомобілі бортові, підіймачі тощо), тому що ці машини і механізми фактично не використовувалися.
Просимо роз'яснити, чи правий замовник?
Передбачені нормами РЕКНр автомобілі бортові вантажопідйомністю до 3 т можуть враховуватися при визначенні вартості ремонту у випадках, коли проектом організації ремонту (ПОР) у складі титульних тимчасових будівель і споруд передбачено будівництво тимчасових матеріально-технічних складів (закритих або відкритих) і площадок для збереження матеріалів, виробів і конструкцій (як правило, на великих об'єктах ремонту), у зв'язку з чим є необхідність внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів від приоб'єктного складу до об'єктів ремонту.
Якщо відповідно до ПОР приоб'єктні склади і площадки для складування матеріалів, виробів і конструкцій розташовані в безпосередній близькості від об'єктів ремонту або матеріали, вироби і конструкції завозяться і зберігаються в приміщеннях об'єкту, що ремонтується, і немає необхідності у внутрішньобудівельному транспортуванні матеріальних ресурсів автомобільним транспортом, у розрахунках одиничної вартості видів робіт передбачена нормами робота бортових автомобілів вантажопідйомністю до 3 т при формуванні договірних цін і взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт не враховується. Витрати на транспортування матеріальних ресурсів від заводів-виготовлювачів або підприємств торгівлі до приоб'єктного складу на об'єкті ремонту або безпосередньо до об'єкта ремонту враховуються в поточних цінах на ці ресурси.
Роз'яснення з даного питання при визначенні вартості будівництва на підставі норм РЕКН (ДБН Д.2.2-99) поміщено в Збірнику «Ціноутворення у будівництві», № 3, березень 2003, стор.17 - 18.