При використанні АУФОК в гінекологічній практиці ми звернули увагу на слідуючі особливості: чим більш старий процес і чим сильніше пригнічена імунна система тим, менша кількість процедур і більший інтервал між ними був передбачений. Найбільший ефект досягається використанням на 1, 4 і 7-й день хвороби в бережливому режимі, (з фільтром, швидкість забору і повернення крові 18 мл на хв в кількості 1 мл на 1 кг маси тіла з інтервалом 3-4 доби в кількості 3- х процедур). При цьому хворі краще переносять лікування, вдається досягти стійкої ремісії, клінічної та біологічної реабілітації. Для стимуляції овуляції гемотерапії доцільно проводити на 5, 8 і 11-й день менструального циклу. При гострому запальному процесі реінфузії доцільно проводити через день або кожен день в кількості 1-2 мл/кг без фільтру, якщо у хворих відсутній виражений імунодефіцит (хронічний процес).
3. Результати дослідження та їх обговорення.
3.1. Результати лікування гнійно-запальних процесів додатків матки.
Гнійно-запальні процеси жіночих статевих органів складають значну частину (50-86 %) в загальній структурі гінекологічних захворювань і більш ніж у половини вони локалізовані у додатках матки (Л. В. Тимошенко та співавт., 1996; Б. С. Воробцова, 1989).
На лікуванні в клініці знаходилося 79 хворих з запально-гнійними процесами додатків матки, з них 55 лікувалися з використанням УФОаК, а 24 - традиційними методами (антибіотики, антисептики, дезінтоксикаційна розсмоктуюча терапія).
Хворі частіше поступали в клініку пізно (66, 63%) від початку запального ураження додатків матки, тому в клініці мали місцце виразні ознаки інтоксикації (погане самопочуття, головний біль, поганий сон, підвищення температури). З метою уточнення розповсюдження запального процесу виконували УЗ-, об’єктивне дослідження та при необхідності проводилась діагностична пункція через заднє склепіння піхви. Лікувальні заходи, як в основній так і в контрольній групі будувались з урахуванням фази гнійно-запального процесу. (табл. 6)
Клінічна характеристика симптомокомплексу
у жінок з хронічним аднекситос. Таблиця №6.
№п/р |
Основні симптоми захворювання |
До лікування |
Після лікування |
1. |
Психо-емоційні розлади |
51 |
4 |
2. |
Больовий синдром |
43 |
1 |
3. |
Порушення секреторної функції |
55 |
20 |
4. |
Порушення статевої функції |
24 |
7 |
5. |
Порушення менструальної функції |
27 |
3 |
6. |
Порушення функції сусідніх органів |
11 |
7 |
7. |
Порушення репродуктивної функції |
42 |
29 |
Для оцінки ефективності запропонованих методів лікування проведено порівняльний аналіз з контрольною групою хворих (24) із запально-гнійними процесами різної важкості. По локалізації патологічного процесу за віком, важкістю ураження, термінах звернення з моменту захворювання, контрольна група практично не відрізнялася від хворих основної групи. При лікуванні традиційними методами покращення стану хворих проходило повільніше ,болі в ділянці додатків матки зникали на 4-5 днів пізніше аніж в основній групі ,температура тіла утримувалася на субфібрильному рівні ще 5-6 днів (57,69%хворих) . Тоді як в основній групі - тільки у 17,37% хворих .Процес розсмоктування запального процесу і зменшення додатків до нормальрих розмірів не закінчується навіть перед випислою .Тривалість стаціонарного лікування в цій групі складала 26,1+1,3дня. (табл. 7)
Термін усунення основних клінічних
проявів захворювання /дні/ Таблиця №7.
С и м п т о м и |
Основна група |
Контрольна група |
Нормалізація тіла |
3,09±0,24 р<0,01 |
6,6±0,59 |
Зникнення болю |
3,40±0,57 р<0,01 |
7,6±0,92 |
Нормалізація сну |
4,33±0,33 р<0,01 |
8,2±0,37 |
Зняття підвищеної втомленості |
5,75±0,47 р<0,01 |
9,25±0,98 |
Зникнення подразнення очеревини |
3,50±0,65 р<0,05 |
5,75±0,35 |
Зменшення дизуричних порушень |
7,25±0,63 р<0,05 |
8,8±0,37 |
При оцінці клічної ефективності комплексної терапії, включенням УФОаК ,здіснило сприйнятливий вплив на перебіг найбільш важких форм захворювання (тубоваріальний абсцес, гнійні метроендометрити та параметрити ). Вже після 2-3 сеансів у 74,1% хворих повністю зникав больовий синдром, нормалізувалася температура та сон, зникли вегето-невротичнірозлади, припинилась нудота , відмічалася тенденція до зменшення перитонеальних явищ, парезу кишківника. Помітно покращився стан хвори. (табл. 8)
Дані бімануальних досліджень Таблиця №8.
С И М П Т О М И |
Основна група |
Контрольна група |
Зниження болючості матки |
6,10±0,24 р<0,01 |
8,33±0,33 |
Зниження болю інфільтрації додатків |
6,21±0,92 р<0,01 |
10,75±0,41 |
Зменшення набряку , інфільтрації параметрію |
5,66±0,81 р<0,01 |
9,46±0,38 |