D
2 4 6 8 10 L
Нижній графік є результатом поєднання двох верхніх гра-
фіків у тому розумінні,що проекція
W D точки Е на горизонтальну вісь пока-
зує суму значень по горизонтальній
D D D осі точок В та С.
E
Загальний ринок праці.
2 4 6 8 10 L
працюючі безробітні
Деякі країни,зокрема Швеція, мають великий досвід у подоланні структурного безробіття.Він засвідчує,що як запобіжні та протидіючі безробіттю засоби ефективно спрацьовують:
а)гнучка система освіти,здатна орієнтуватись на змінюваний попит;
б)територіальна мобільність робочої сили;
в)бюджетно-податкова політика,спрямована на створення нових робочих місць;
г)доступність інформації про стан ринку праці;
д)широка мережа закладів,де ведеться перекваліфікація працівників відповідно до нового типу.
Циклічне безробіття прийнято розглядати як безпосередній наслідок недостатнього попиту.
Фактично модель циклічного безробіття вже була розглянута тоді, коли аналізувався кейнсіанській погляд на безробіття.Розміщення лінії сукупного попиту (AD) нижче того рівня,який забезпечує повну зайнятість, пояснювало феномен
циклічного безробіття.Періоди збільшення споживчих витрат збігаються із змененням рівня безробіття,а у період скорочення витрат рівень безробіття збільшувався.
Особливих рис набуває безробіття у постсоціалістичних країнах.Це невідповідність визнаного(офіційного) і реально існуючого безробіття та у хронічному незаповненні вакантних робочих місць.
Особливість українського безробіття початку 90-х років можна пояснити і специфікою його окремих видів. Незважаючи на кризовий стан економіки, циклічне безробіття ще не набуло розмаху завдяки його штучному стримуванню шляхом дотування підприємств державного сектора. Так само гальмується повільністю ринкових перетворень і структурне безробіття, головний поштовх якому дала лише реорганізація військово-промислового комплексу. Фрикційне безробіття спричинене передусім низькою зарплатою у державному секторі.Намагаючись прогнозувати подальшу ситуацію з безробіттям в Україні, необхідно враховувати чинники, що діятимуть як у бік збільшення, так і в бік зменшення його рівня. Зростання,зокрема, спричинятимуть:
1) потреба структурної реорганізації неефективної економіки;
2) зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття;
3) дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць;
4) відсутність досвіду роботи служб зайнятості, дисципліни і відповідальності виконавчої влади.
До чинників, які діятимуть у бік скорочення безробіття,можна віднести:
1) безмежність незадоволеного попиту і можливість створення нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг;
2) дотеперішня нерозвиненість приватного сектора і наявність тіньової економіки, які в разі зняття адміністративних пут зможуть залучити значну частину непрацюючих;
3) традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок,які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов'язане з цим обмеження попиту на працю.
Основні положення і висновки.
1. Безробіття, що формується різними потоками на ринку праці,складається з двох частин: природного (нормального) рівня та рівня, що перевищує природний. Величина природного рівня є змінюваною і формується низкою зовнішніх чинни- ків.
2. Встановлення безробіття на рівні, що перевищує природний,спричиняє відхилення фактичного ВНП від потенційного (природного) ВНП, що міг би бути створений. Зв'язок між відхиленням рівня безробіття від природного та втратою ВНП
відображений у законі Оукена.
3. Існує два принципово відмінних трактування безробіття:неокласичне та кейнсіанське. Неокласичне, що є своєрідною конкретизацією класичного, пояснює безробіття жорсткістю зарплати, негнучкістю цін і хибністю кономічних передбачень. Кейнсіанське трактування грунтується на ідеї недостатності сукупного попиту.
4. Природа кожного з видів беробіття (фрикційного,структурного та циклічного) може бути відображена в моделі. Модель фрикційного безробіття грунтується на відхиленні лінії пропозиції праці, структурного - передбачає зсув лінії попиту на працю. Модель циклічного безробіття - різнонаправлені зсуви ліній, що відображають сукупний попит і рівень безробіття.