Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки

жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо інфляції.

Жорсткість зарплати. Ідея жорсткості зарплати є розвитком і конкретизацією ідеї класиків про завищеність зарплати. Жорсткість, тобто нездатність зарплати бути гнучкою і регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайня-

тості, пояснюється принаймні трьома причинами: законодавством про мінімальну зарплату, монополізмом профспілок, намаганням використати зарплату з метою стимулювання ефективності виробництва. Графічно вплив цих факторів відображається так:

W S Пояснення до графіка:

1. Від традиційного зображення

рівноваги на ринку праці цей графік відрізняється розміщенням лінії пропозиції вертикаль-

Wr Aно щодо осі зарплати. Це зроб-

лено для того,щоб підкреслити

заданість (відносну незмін-

We D ність) кількості працездатних.

2. Проекція точки А, що утво-

рюється на перетині ліній позайняті безробітні L питу на працю і жорсткої зарплати (Wr ) на горизонтальну вісь, демонструє розподіл працездатних на працюючих і непра-

цюючих.Розглянутий графік засвідчує, що рівень зарплати є засобом вирішення або загострення суперечності між працюючими (інсайдерами) і непрацюючими (аутсайдерами). Чим вищою стає зарплата для працюючих, тим за інших рівних умов стає більшою кількість безробітних. У цьому напрямі діє підвищення мінімальної зарплати і явний (чи неявний) тиск профспілок при укладанні трудових угод між найманими працівниками і підприємцями. Уявлення, що зарплату можна використовувати як стимул для кращої роботи і засіб запобігання плинності кадрів, також зумовлює "негнучкість" зарплати щодо зниження.

Негнучкість цін. Коли йдеться про рівень зарплати, завжди мають на увазі реальну зарплату, тобто W/P. Зрозуміло, що рівень цін на товари та послуги (P) є зовнішнім, щодо ринку праці, чинником. Якщо виявляє недосконалість ринок товарів та послуг, то так само стає недосконалим і рівень зарплати як засіб саморегулювання ринку праці. Навіть коли між профспілками та підприємцями існує домовленість про стабільність зарплати на певному відрізку часу, то реально зарплата може продовжувати змінюватися під впливом цін.Хибні передбачення. Суб'єкти,що домовляються про зарплату,намагаються передбачити майбутні ціни.Але у своїх передбаченнях учасники угод можуть помилятися,тоді безробіття може відрізнятися від свого природного рівня.

Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на ідеї певної недосконалості ринку.Але у своїх передбаченнях учасники угод можуть помилятися,і коли ці передбачення виявляються невірними,безробіття може відрізнятися від свого

природного рівня.Відповідно до своїх уявлень про причини безробіття неокласики висловлюють і пропозиції щодо політики держави для його подолання.Передусім - держава повинна змусити ринок працювати.Серед "змушуючих" засобів - зменшення соціальної допомоги,що стимулюватиме беєробітних більш активно шукати роботу.

Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на ідеї певної недосконалості ринку.Але якщо для класиків ця недосконалість породжена втручанням держави у дію ринкових сил,то для кейнсіанців,навпаки,причина недосконалості закладена у власне ринковому саморегулюванні.Фактично кейнсіанське трактування - це тлумачення циклічного безробіття,спричиненого періодичною відсутністю ефективного попиту.Неефективний попит,у свою чергу,пояснюється заниженими доходами домогосподарств.Логіка пояснення має такий вигляд:

AD Inv E ,де E - зайнятість.