діяльності (бізнесу) аналізованого господарюючого суб'єкта.
З цією метою виробляється зіставлення даних на початок і кінець звітного періоду по
всіх елементах основних засобів.
Оцінка змін розраховується по первинній вартості основних засобів.
У табл.2.1 (див. Додатки) наведено приклад горизонтального аналізу показників руху основних засобів.
Як видно з табл. 2.1, на аналізованому підприємстві забезпеченість основними засобами в звітному періоді зросла. Істотною причиною змін є переоцінка основних засобів.
У динаміці змін позитивною тенденцією є випереджальний ріст виробничих фондів
у порівнянні з невиробничими.
Ще більш змістовної є інформація, отримана в результаті проведення вертикального аналізу руху основних засобів (див. табл. 2.2).
"Вертикальний аналіз" означає розрахунок і оцінку структури і структурних змін у складі основних засобів.
Як випливає з табл. 2.2, частка виробничих фондів за звітний період зросла на
26%, у тому числі машин і устаткування на 17,1%.
Активна частина основних засобів досить висока і складає більш 80%, і темпи її росту вище темпів росту пасивної частини і випереджають темпи загального росту вартості основних засобів. Усе це свідчить про правильну економічну політику, що проводиться на підприємстві для підвищення ефективності виробництва і використання основних засобів.
З очевидного балансу виробничих фондів можна вивести взаємозалежний набір показників для обліку, аналізу й оцінки процесу відновлення виробничих фондів (ВВФ):
Fвп к.р. = Fвп п.р. + Fвп нов. +Fвп. виб.
де Fвп к.р - виробничі фонди на кінець року;
Fвп.п.р - виробничі фонди на початок року;
Fвп.нов. - виробничі фонди, введені в звітному періоді (році);
Fвп.выб. - виробничі фонди, що вибули в звітному періоді (року).
Показники, що розраховуються на основі наведеної рівності:
1) індекс росту основних виробничих фондів:
K 1 = Fвп.к.р. / Fвп.п.р.
К1 = 114852 / 8739 = 13,14
Призначення даного показника очевидно;
2) коефіцієнт відновлення основних виробничих фондів:
К2 = Fвп.нов. /Fоп.к.р.
К2 = 107310 / 114852 = 0,93
Однак цей показник варто було б скоріше назвати коефіцієнтом новизни основних виробничих фондів, тому що він характеризує частку нових основних засобів у складі усіх фондів на кінець року.
Для характеристики відновлення основних фондів вірніше обчислювати відношення:
К3 = Fвп.нов /Fвп.виб.
К3 = 107310 / 526 = 204
3) коефіцієнт інтенсивності оновлення основних виробничих фондів:
К4 = Fвп.виб. / Fвп.нов
К4 = 526 / 107310 = 0,005
Це важливий показник для характеристики темпів технічного прогресу. Відомо, що темпи введення основних фондів і виробничих потужностей набагато вище темпів їхнього вибуття. Це веде до "старіння" застосовуваної техніки, до збільшення термінів експлуатації машин і устаткування за економічно доцільні межі;
4) коефіцієнт масштабності оновлення основних виробничих фондів:
K5 = Fвп.нов. / Fоп.н.р.
К5 = 107310 / 8274 = 12,97
Показник характеризує частку нових фондів стосовно початкового рівня. Можлива деталізація аналізу по формах відновлення (технічне переозброєння, реконструкція, розширення і т.п.):
Аналіз фондовіддачі основних засобів
Кінцева ефективність використання основних фондів характеризується показниками фондовіддачі, фондоємкости, рентабельності, відносної економії фондів, підвищення обсягу продукції, підвищення продуктивності праці працюючих, зниження собівартості продукції і
витрат на відтворення основних фондів, підвищення термінів служби засобів праці й ін.
На промислових підприємствах фондовіддача визначається по обсягу випуску продукції на 1грн. середньорічної вартості основних фондів.
Фондовіддача - узагальнюючий показник використання виробничих основних фондів. На величину і динаміку фондовіддачі впливають багато факторів, що залежать і не залежні від підприємства. Разом з тим резерви підвищення фондовіддачі, кращого використання техніки є на кожному підприємстві, ділянці, робітничому місці. Інтенсивний шлях ведення господарства припускає систематичний ріст фондовіддачі за рахунок росту продуктивності машин, механізмів і устаткування, скорочення їхніх простоїв, оптимального завантаження техніки, технічного удосконалення виробничих основних фондів. Для виявлення не використовуваних резервів важливо знати основні напрямки факторного аналізу фондовіддачі, що випливають з розходжень у підходах до моделювання даного показника.
Найбільш простою є двуфакторна модель аналізу:
f = N / Fоп. = Fвп.а / Fвп. * N / Fвп.а
де f - фондовіддача;
Fвп.а - активна частина основних фондів;
N - обсяг продукції, прийнятий для обчислення фондовіддачі.
При аналізі фондовіддачі застосування даної моделі дозволяє відповісти на запитання, як зміни в структурі основних фондів, тобто в співвідношенні активної і пасивний їхніх частин, вплинули на зміну фондовіддачі.
При розрахунку загального показника фондовіддачі у вартості основних фондів враховуються власні й орендовані фонди. Не враховуються фонди, що знаходяться на консервації і резервні, а також здані в оренду іншим підприємствам.
Використання основних фондів визнається ефективним, якщо відносний приріст фізичного обсягу продукції чи прибутку перевищує відносний приріст вартості основних фондів за аналізований період.
Ріст фондовіддачі веде до відносної економії виробничих основних фондів і до збільшення обсягу продукції, що випускається. Розмір відносної економії ресурсів і частка приросту продукції в результаті росту фондовіддачі визначаються спеціальним розрахунком.
Так, відносна економія основних фондів визначається як різниця між величиною середньорічної вартості основних фондів звітного періоду і середньорічною вартістю основних фондів базового року (попереднього року), скоректованої на ріст обсягу виробництва продукції.Частка приросту продукції за рахунок росту фондовіддачі визначається по методу ланцюгових підстановок: приріст фондовіддачі за аналізований період збільшується на середньорічну фактичну вартість основних виробничих фондів.
3. Шляхи поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей
Завантажити реферат