- кращі та найобдарованіші люди віддають перевагу тій корпорації, яка забезпечує їх особисте зростання;
- менеджер - це не просто керівник, це людина яка виконує роль судді, вчителя, наставника;
- люди бажають мати частку в капіталі своєї компанії, і кращі компанії забезпечують їм таку можливість;
- наймання працівників краще замінювати підписання контрактів з персоналом;
- автократичне управління повинно поступитися місцем більш демократичним системам, на початку становлення інформаційного суспільства здійснюється масовий перехід від проблем формування інфраструктури до проблем підвищення якості життя.
У новій парадигмі управління головна увага приділяється людському, або соціальному аспекту управління: менеджмент спрямований на людину, на те, щоб людей зробити здатними до спільних дій, а їх зусилля – ефективнішими. Менеджмент не відокремлений від культури, він заснований на чесності та довірі людей, формує комунікаційні зв’язки між ними і визначає індивідуальний внесок кожного працюючого в загальний результат.
Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, особливо в останню третину ХХ століття перетворив досягнення науки і техніки на головне джерело розвитку систем управління. НТР призвела до появи великої кількості нововведень, які дозволили значно підвищити ефективність створюваної якісно нової продукції, її екологічну чистоту, забезпечили можливість максимальної автоматизації процесів розробки, виробництва, експлуатації, виключили фізичну працю тощо.
Реалізація цього завдання вимагає нових знань, систем управління, підготовлених спеціалістів та їх науково-технічне оснащення, систем автоматизації проектних робіт, а також комп’ютерних систем управління проектом – тобто всього, що включає в себе менеджмент науково – дослідницьких та дослідно – конструкторських робіт (НДДКР), який є складовою частиною нового загального менеджменту підприємства. В цьому зв’язку на підприємстві мають бути передбачені заходи з розвитку науково – технічної бази, підготовки конструкторів та спеціалістів – менеджерів НДДКР, впровадження інформаційних технологій, систем автоматизації проектних робіт тощо.
При проведенні змін головними повинні бути інноваційна спрямованість систем управління, гнучкість виробництва, постійне оновлення, спрямованість на максимально повне забезпечення споживача з метою забезпечення конкурентоспроможності. Впровадження високоефективних технічних засобів та обладнання, комп’ютеризація зв’язку і управління вимагають створення нової структури підприємств, організації малих та середніх високотехнологічних фірм тощо. При цьому основою оцінки ефективності пропонованих рішень має бути соціальний, а не технократичний критерій.
Для розвитку нового менеджменту потрібні нові спеціалісти та ефективні системи управління. Ось чому на підприємстві повинен бути розроблений комплекс заходів з підвищення науково-технічного рівня і значення людського фактора до сучасних показників, а також з підготовки менеджерів, створення нового менеджменту підприємства.
Звичайно, успіх перетворень і подальший розвиток вирішальним чином залежить від рівня та якості професіоналів, а також від ефективності підвищення інтелектуальності систем управління та їх постійне оновлення. На сучасному етапі повинні бути змінені орієнтири і принципи управління. За допомогою менеджменту слід використовувати об’єднаний розум колективів, які складаються з високоосвічених творчих професіоналів.
Головним для українських підприємств є адаптація зарубіжних рішень з врахуванням українського дійсності та менталітету. Це передбачає наявність знань і вміння (волі) у керівників. Людський фактор, його рівень та якість (професійна підготовка, кваліфікація, управлінські навички, трудовий досвід, традиції, загальна культура і культура праці, соціально –психологічні якості, виховання та освіта, здоров’я та працездатність) стають визначальними умовами успішного перетворення.
Таким чином, основою нового менеджменту підприємства є використання необмежених можливостей науково-технічної революції, в першу чергу – інноваційних та інформаційних технологій, точні знання і вміння використання інтересів та можливостей людини і колективу; гнучкість та чутливість до вимог ринку, місцевих умов; постійне зростання рівня та значення людського фактора. Іншими словами, в новій системі управління, новому менеджменті головне – це управління людьми, а не виробництвом. Як вже зазначалося раніше, результативне та ефективне вивчення стану складових макросередовища та безпосереднього оточення спричиняється створенням спеціальної системи слідкування, яка повинна здійснення проведення слідкувань як в момент особливих подій для підприємства, так і регулярні спостереження за станом важливих для організації зовнішніх факторів. Тому для подальшого вдосконалення стосунків з зовнішнім оточенням ТзОВ „Універмаг Коломия” необхідно створити, на мій погляд, новий відділ – маркетинговий, який би і слугував для нього такою системою слідкування зовнішнього середовища.
Також особливу увагу необхідно звертати на такі елементи безпосереднього оточення підприємства, як споживачі, конкуренти та постачальники. На мій погляд, для кожного підприємства вдосконалення стосунків з цими суб’єктами ринку є програмою „мінімум”. Втілення заходів щодо покращення стосунків зі споживачами, конкурентами і постачальниками призведе до позитивних результатів у відносинах як окремо з кожним з них, так і разом, в цілому по підприємству. Тобто, ці елементи є взаємопов’язаними між собою і будь-які зміни в одному з них призведуть до аналогічних змін в іншому.
На ТзОВ „Універмаг Коломия” я б пропонувала підвищити якість обслуговування покупців, особливо це стосується професійного рівня та етики самих продавців;впроваджувати свою особисту техніку продаж та систему стимулювання покупців. Наприклад, використання при реалізації своїх товарів безкоштовних для покупців пакетів, на яких би були зображені товарний знак чи емблема, або навіть певна інформація про ТзОВ „Універмаг Коломия”, слугувало б і як реклама свого підприємства, і як елемент конкурування, і як засіб стимулювання споживачів. Також доцільним було б використання різноманітних знижок (бонусні знижки постійним покупцям, знижки з приводу ювілею підприємства, з приводу національних та традиційних свят), премій для покупців у вигляді сумочки, футболки чи сувенірів, проведення святкових акцій та лотерей.
Висновок.
У внутрішньоорганізаційному житті будь - якого підприємства управління відіграє роль координаційного початку, який формує та приводить у рух ресурси організації для досягнення нею своїх цілей. Менеджмент формує та змінює, коли це необхідно, внутрішнє середовище організації, яке представляє собою органічне поєднання таки складових, як структура, внутрішньоорганізаційні процеси, технологія, кадри, організаційна культура та здійснює управління функціональними процесами, що проходять в організації.
Найважливіша характеристика організації – її взаємозв’язок із зовнішнім середовищем. Люба організація потребує регулярного отримання із зовнішнього середовища вихідних продуктів для забезпечення своєї життєдіяльності. При цьому кожна з них повинна віддавати що – небудь у це середовище в якості компенсації за її існування. Сьогоднішні зміни у зовнішньому світі (посилення та ускладнення конкуренції, різке прискорення процесів змін) примусили організації звернути на зовнішнє середовище ще більшу увагу, ніж коли – небудь, все в більшій мірі розвивати здібності адаптації до цих змін.
Завантажити реферат