Захворювання системи кровотворення і крові

Дії медсестри, втручання

Обробляти і полоскати ротову порожнину 1% розчином ново­каїну, фурациліном, 2% розчином перекису водню. Змащувати слизову оболонку рота обліпіховою олією, ністатином 1000 000 ОД/добу.

ПРОБЛЕМА

Волі і гіперемія за ходом, вени, частіше на руках.

Причина

Флебіт внаслідок інтенсивної інфузійної терапії.

Мета очікуваного результа ту

Зняти запалення вени.

Дії медсестри, втручання,

Змінити місце введення препаратів. Місцево: гапаринова мазь,мазь Вишневського, компрес з 20% спиртом.

Реалізація плану догляду

Заповнення системи для внутрішньовенної краплинно­го введення рідини

І. Місце проведення:

дитячий стаціонар.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено: ватні куль­ки (20-25 шт.), пінцети (3-4 шт.), ножиці, спирт 96° - 10 мл, флакони з 5% розчином глюкози - 20 мл, з фізіоло­гічним розчином - 200 мл.

2. Стерильний лоток.

3. Одноразова система для краплинного введення рідини.

4. Лоток для відпрацьованих предметів.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 3).

IV. Основний етап виконання:

1. Прочитати назву препарату у флаконі для краплинного введення, перевірити термін його зберігання і герметич­ність флакона.

2. Оглянути металевий ковпачок на флаконі, зняти мета­левий кружок, протерти спиртом гумову пробку.

3. Взяти у руки пакет з одноразовою системою, перевірити герметичність пакету і термін його зберігання.

4. Розкрити ножицями пакет з системою, пінцетом витягнути систему з пакету і покласти її на стерильний лоток.

5. Ввести в ґумову пробку флакона голку "повітрянку" на повну глибину, а голку від системи на 2/3 глибини.

6. Зафіксувати лейкопластирем "повітрянку" таким чином, щоб трубка була вище рівня рідини у флаконі. Затиснути затискач у системі.

7. Підвісити флакон у перевернутому вигляді на штативі, зняти голку з ковпачком з протилежного кінця крапельниці.

8. Розжати затискач крапельниці, заповнити систему трубок рідиною. Спочатку з фільтра і крапельниці випус­тити повітря. Підняти крапельницю таким чином, щоб капроновий фільтр розміщувався зверху, а трубка крапельниці - знизу. Заповнити розчином крапельницю з фільтром на половину, а потім опустити її і випускати повітря з нижнього відділу трубки, поки струмінь ріди­ни з флакона почне виділятися у лоток.

9. Затиснути затискач, надіти голку на вільний кінець кра­пельниці і підвісити її в штативі.

Допомога дитині під час проведення гемотрансфузій. Догляд за дитиною після гемотрансфузії

І. Місце проведення:,

в дитячих стаціонарах, гематологічних відділеннях проводять для лікування анемії, лейкопенії, тромбоцитопенії, гемофілії, гемо­трансфузії крові та її компонентів: еритроцитарної, лейкоцитар­ної і тромбоцитарної маси, антигемофільної плазми, антигемофільного глобуліну, альбуміну тощо.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено: ватні куль­ки (20-25 шт.), пінцети (2-3 шт.), спирт 960 - 10 мл, од­норазові шприци ємністю 10 мл або 20 мл, одноразова система для краплинного введення, стерильний лоток.

2. Флакон крові або флакони кровозамінників: плазми, аль­буміну, еритроцитарної або лейкоцитарної маси тощо.

3. Лоток для використаних пінцетів.

4. Стерилізатори для промивання і замочування шприців у 5% розчині хлораміну на одну годину.

5. Набір для визначення групи крові, проведення проб на сумісність.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Проводити переливання краще ранком після легкого сніданку. Частіше кров треба переливати внутрішньовенним, краплинним методом, при тривалій, комплексній трансфузійній терапії. Кров можна вводити в підключичну або зовнішню яремну вену, при термінальних станах кров вводять внутрішньоартеріально.

1. Підготовка хворої дитини до гемотрансфузії. Визначи­ти групу крові, резус-фактор і записати дані в історію хво­роби.

2. Оцінка крові перед трансфузією.

Враховувати цілість упаковки, її герметичність, строк зберігання, порушення режиму зберігання крові, її паспортні дані. Краще переливати кров, яка має строк збе­рігання не більше 3-4 днів. При оцінці крові повинно бути три шари: червоний еритроцитів, тонкий сірий шар лейкоцитів і зверху прозора жовтувата плазма.

3. Контрольне визначення групи крові реципієнта і донора по системі АБО.

Визначення групи крові хворого і групи крові з фла­кону за допомогою стандартних сироваток проводить лі­кар безпосередньо перед трансфузією.

4. Визначення індивідуальної сумісності.

З вени набрати у пробірку 3-5 мл крові, потім кров центрифугують і дають відстоятися. Одну велику крап­лю сироватки нанести на тарілку. Поруч нанести крап­лю крові донора у співвідношенні 5:1-10:1, змішати скля­ною паличкою і чекати 5 хвилин, додати краплю фізіо­логічного розчину. Відсутність аглютинації вказує на групову сумісність крові донора і реципієнта.

5. В термінових ситуаціях проводити визначення сумісно­сті крові по резус-фактору. Підготувати кров реципієнта, як при визначенні індивідуальної сумісності.

Краплю сироватки нанести на чашку Петрі і дода­ти в 5 раз меншу краплю крові донора, чашку закрити і поставити на водяну баню при температурі 35-45°С на 10 хвилин. Відсутність аглютинації вказує на сумісність крові хворого і крові з флакону.

6. Підготовка одноразової системи для трансфузії крові із стандартного флакона.

7. Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 3).

IV.Основний етап виконання:

1. Переливання крові та її компонентів починати з проведення біологічноїпроби.

Ввести 15-20 мл крові внутрішньовенно струменево і припинити переливання на 3 хвилини. За цей час слідкувати за станом хворої дитини, підрахувати пульс, частоту дихання, оцінити колір шкіри. При відсутності ознак несумісності, пробу повторити ще двічі і, якщо реакція відсутня, продовжити трансфузію крові краплинним методом. В перерві між вливаннями крові краплинне вводити фізіологічний розчин, щоб профілактувати тромбування голки. Кров вводити повільно із швидкістю - 50-60 крапель на хвилину.

Проводити спостереження за хворим, щоб при перших ознаках ускладнення зупинити трансфузію. Припинити трансфузію, коли у флаконі залишається 20 мл крові. Цю кров зберігати при температурі + 4°С 48 годин.

При розвиткові у хворого ускладнень ця кров ви­користовується для з'ясовування причин їх виникнен­ня.

Після завершення переливання крові в історії хвороби і спеціальному журналі для реєстрації переливання крові зробити запис, вказати дозу перелитої крові, її паспорт­ні дані, результати проб на сумісність, наявність або відсутність реакцій чи ускладнень.

Спостерігати за хворою дитиною після гемотрансфузії. Призначити постільний режим на 4 години. Щогодини хворому вимірювати температуру тіла, артеріальний тиск, підраховувати пульс і частоту дихання, слідкувати за кольором шкіри, загальним станом.