Психологія і сімейна медицина.
Важко побудувати своє, не проаналізувавши досвіду, набутого іншими. Саме для цього потрібно ознайомитися з організацією охорони здоров'я в інших країнах, з досягненнями та проблемами, яких також існує чимала кількість.
Наприклад, у США 35 мільйонів чоловік не мають забезпеченої охорони здоров'я. Є багато парадоксів в діяльності медичної опіки, але еволюційні зміни почалися вже давно. Зокрема сімейна медицина стала основною й почала впливати на інші галузі медицини. Тепер у США немає жодного медичного факультету, який не мав би департаменту (кафедри) сімейної практики. Більше 400 наукових лікарень і училищ включають програми резидентури для навчання сімейних лікарів. Вибір лікаря вибирається за рекомендаціями знайомих і лише 25% випадків – за рекомендаціями лікарні, 10% - за страховкою.
Канадські сімейні лікарі становлять 50% від загальної кількості.
За кордоном склалось 3 типи практики сімейного лікаря: одноосібна, партнерство, колективна. Більшість сімейних лікарів працюють колективно.
Робочий тиждень сімейного лікаря розподіляється таким чином:
13 год. – праця в стаціонарі,
32 год. – праця в офісі,
4,5 год. – бізнес, адміністративна робота,
4,3 год. – самовдосконалення.
1,5 год. – медичні товариства (відвідування),
4,6 год. – суспільна діяльність.
Максимальна кількість контактів з пацієнтами становить з 6.00 до 18.00 год. – 82,3%.
Проведені дослідження про забезпеченню пацієнтів ліками:
· психотропні анальгетики – 20 - 25%,
· антибіотики – 25 – 30%,
· контрацептиви – 6 -7%,
· протизапальні – 9 – 11%.
Виявлена специфіка захворювань жителів сільської місцевості та мешканців міст:
сільська місцевість – інфекційні та паразитарні захворювання, хвороби нирок, травми;
міста – гінекологія та урологія, серцево-судинні захворювання, органи травлення.
Знаючи психологічний стан хворого, його життєві ситуації, сімейний лікар менше цікавиться анамнезом , проводить менше фізичних дослідів. Він розробляє методи рішення діагностичних питань індивідуально, використовуючи критерії імовірності та серйозності захворювання, його новизну і можливості лікування.
Для оцінки діяльності лікарів сімейної практики Нью-Йоркською академією медицини розроблені критерії. До них належать:
· якість анамнезу та первинного огляду;
· відповідність призначень лабораторних досліджень;
· точність діагнозу;
· використання відповідного консультанта.
При спостереженні за діяльністю 24 сімейних лікарів показало, що 13 з них за критеріями лікували успішно, 11 не могли без спеціаліста поставити діагноз.
До специфічних функцій сімейних лікарів відносять обслуговування дітей та підлітків. Для пренатального періоду є характерним догляд за вагітними жінками, прагнення створити емоційну стабільність в сім'ї з роз’ясненням та графіком щомісячних обстежень.
Дуже важливо знайти контакт з шкільним психологом. Саме в підлітковому віці сімейний лікар повинен завоювати довіру, котра потім і визначить їх стосунки в майбутньому. Лікар допомагає знайти форми спілкування батьків і дітей.
Сімейні лікарі Канади об’єднуються для вирішення проблем своєї діяльності в організації типу Коледжу сімейних лікарів Канади (КСЛК) та аналогічних йому за функціями 5 організацій США:
Американська академія сімейних лікарів.
Американська рада з сімейної практики.
Товариство викладачів з сімейної медицини.
Комітет спостереження за стажуванням.
Фонд сімейної охорони здоров'я США.
Всі канадські медичні школи (бездипломне навчання 4 роки) мають відділення сімейної медицини і програми стажування.
Програма стажування під керівництвом навчального відділення з сімейної медицини КСЛК (2роки) складається з 8-місячного курсу з сімейної медицини;
12 місяців стаціонарних циклів за різноманітними спеціальностями і 4-х місяців факультативів. Прийняття в програму гарантоване прямо з медичної школи. Стажери, які закінчили 2-рвчну програму, рекомендуються для проходження кваліфікаційних екзаменів КСЛК.
Кваліфікаційні екзамени – 3 дні (письмові відповіді з питань сімейної медицини). Рівень провалу: 10% - для лікарів, які пройшли стажування; 25% - для лікарів, які не пройшли стажування.
Американська академія сімейних лікарів (ААСЛ) для підтримки членства вимагає 50 год. На рік для підвищення кваліфікації. Фінансується національними і провінціальними науковими товариствами.
Американська рада з медицини вимагає повторного кваліфікаційного екзамену кожні 6 років (провал – позбавлення диплому). Якщо лікар не бере участі в програмі диплом вважається недійсним.
Сімейний лікар у Великобританії має високий соціальний статус. Місцеві територіальні структури влади сприяють об’єднанню у групи чи бригади і надають в оренду приміщення для центрів охорони здоров'я. Структура дирекції охорони здоров'я та соціальних служб базується на жорсткій централізованій системі.
Керівництво кожного рівня має свій річний кошторис і дає право розпоряджатись ним керівникам нижчого рівня, котрі також мають горизонтальні службові зв’язки.
Перевагою жителів Великобританії вважають можливість звертатися до одного сімейного лікаря. Пацієнт сам вибирає лікаря на обумовлений термін, але може в будь-який час знятись з обліку в одного лікаря і перейти до іншого. У лікаря обслуговується близько 2 тисяч жителів (максимум 3,5 тис. пацієнтів).
Основна зарплата лікаря прямо пропорційна числу хворих. Крім того, він отримує кошти на утримання допоміжного персоналу (70% від витрат за їх зарплатню), на оренду приміщення та сплату податків, а також має додаткову плату за різні послуги: щеплення, планування родини, нічні візити, акушерську допомогу.
Більшість сімейних лікарів у містах не зв’язані з лікарнями. В сільській місцевості вони, як правило, лікують своїх пацієнтів у місцевих стаціонарах.
Обов’язки сімейного лікаря полягають у наданні доступної, безкоштовної медичної допомоги.
Середній обсяг роботи сімейного лікаря: консультативний прийом – 30 пацієнтів на день, домашні візити (23.00 – 7.00) – 2 на місяць, медична допомога у випадку народження та смерті.
Лікарі які отримали диплом про вищу медичну освіту, можуть стажуватись із загальної практики протягом 3-х років за одним з варіантів:
1. : місяців - стажування у лікаря загальної практики, по 6 місяців цикли з терапії, акушерства, гінекології, оторіноларингології, педіатрії та психіатрії;
2. ті самі цикли, але з включенням геріатрії, очних хвороб, дерматовенерології та фізіотерапії;
3. цикл педіатрії та акушерства – 1-й рік, стажування у лікаря загальної практики – 2-й рік, всі суміжні дисципліни - 3-й рік.
За своїм юридичним статусом лікарі загальної практики є незалежними, працюють за контрактом. Розклад роботи та телефони повинні бути відомі населенню. При необхідності лікар повинен направляти або й транспортувати хворого на консультації. При кожному направленні до консультанта лікар повинен платити йому певну суму. Для цього йому видають гроші на витрати.
Завантажити реферат