Розлади травлення і всмоктування жирів у тонкому кишечнику мають дві головні причини - жовчних кислот дефіцит
- дефіцит активної ліпази-ферм.
Підшл. з-зи.
Зміни транспорту жирів найчастіше зводяться до гіперліпемії, тобто збільшення концентрації у крові.
Морфологічно порушення обміну жирів проявляється у вигляді жирових дистрофії, збільшення жиру в клітинах, до він знах. в нормі, появою жиру там, де вів у нормі не зустрічається.
Типовим прикладом жирової дистрофії вважається ожиріння аліментарне, церебральне, ендокринна.
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ПОРУШЕННЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ
Вуглеводи - легко засвоюваний енергетичний матеріал. Полісахариди і дисахариди їжі розчеплюються ферментами слини і підшлункового соку.
У формі простих вуглеводів (моносахариди) всмоктуються в кров.
Травлення вуглеводів страждає в усіх випадках, коли ферменти підшл. з-зи не ут-ються і не виводяться у дванадцятипалу кишку.
Найважливішим показником, який характеризує стан вуглеводного обміну, є рівень цукру в крові (в №- 4,4-6,6 м/моль/л).
Хвороби, що перебігають із порушенням вуглеводного обміну, можуть супроводжуватися, як підвищенням концентрації цукру в крові (гіперглікемія), зниження - гіпоглікемія.
Коли концентрація глюкози в крові перевищить так званий нирковий поріг (8-10 ммоль/л, вона з'являється в сечі) глюкозурія. Розлади вуглеводного обміну найяскравіше проявляється у хворих на цукровий діабет (недост.) за цих умов клітини неспроможні викор. глюкозу як енерг. джерело інсуліну.
Некроз - це змертвіння або загибель клітин, тканин, органів у жив. орг.
Некротичний процес проходить ряд стадій.
І ст. – Паранекроз - важкі дистрофічні зміни зворотного характеру.
ІІ ст. - Некробіоз - незворотні дистрофічні зміни, смерть клітин
ІІІ ст. – Аутодіз - розпад під впливом ферментів
При некрозі наступають мікроскопічні і макроскопічні зміни ядра, цитоплазми, міжкліт. р-ни.