Надмірна робота приводить до стадії пара-биотического гальмування в корі великих півкуль. Тоді вже не спрацьовує і воля - людина вімушена припинити роботу. Таким чином, підвищення працездатності і прискорення зростання продуктивності праці повинні бути зв'язаний не тільки з його полегшенням, але і з уміннням людин одержувати радість від діяльності, активно долати втому, включати свої резервы.
8. РЕЗЕРВИ ТОНУСУ ОРГАНІЗМУ
Мозок - свооєрідна динамо-машина, що заряджає тонусом все тіло. Що ж підтримує працездатність мозку. А для виконання будь-якої роботи підключається три основні групи систем, порушення в діяльності яких ведуть до втоми:
- регулюючі - центральна нервова система (ЦНС), вегетативна і гормонально-гуморальна;
- вегетативного забезпечення м'язової діяльності - системи дихання, крові і кровообігу;
виконавчо - рухова (периферична), нервово-м'язовий апарат.
Функціональна система, що забезпечує нервово-емоціональне напруження, або тонус, умовно поділяється на дві підсистеми: інформаційну та енергетичну (або підсистему вегетативного забезпечення). Енергетична підсистема підтримує необхіжний рівень обміну речовин в працюючишх органах. Обидві підсистеми, як правло, працюють синхронно, але при вираженій втомі - в противоположніх напрямках: інформаційне навантаження нервової системи сигналами наростає, а емоційна, енергетичне підкріплення, навпаки, понижується. При дефіциті інформації, наприклад, монотонної роботи, інформаціонна підсистеми працюють в холосту, а енергетична швидко втомлюється в звязку з розвитком негативних емоцій.
9. МЕТОДИ БОРОТЬБИ ЗІ ВТОМОЮ
Боротьба з втомою здійснюється узлагодженням раціональних режимів праці і відпочинку, поліпшенням умов населеності, упровадженням ергономічних рекомендацій по організації робочого місця, панелей і пультів управління, раціональним розподілом функцій між людиною і машиною.
Могутній засіб боротьби з втомою - тренування, яке передбачає формування оптимальних ункціональних систем, що забезпечують мінімальне витрачання фізіологічних резервів при заданій інтенсивності, зміцнення навиків, правильний розподіл мікропауз і перерв в роботі. Серйозне значення має емоційний і мотиваційний зміст діяльності. Чим значимее мотиви праці, тим пізніше наступає втома, особливо при мотивах високого соціального значення, що мають характер змагання. Вони обумовлюють інтерес до роботи, творче відношення до неї. Позитивні емоції забезпечують швидке включення в ритміку праці, тривале збереження оптимальної працездатності, сприяють більш повній мобілізації фізіологічних резервів організму.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
1. Втома - тимчасове зниження рівня працездатності під дією чинника тривалості впливаючого навантаження. Обумовлено фізичним і психічним виснаженням. При стомленні відбувається вегетативна декомпенсація, збільшується інертність, нерівних процесів, знижуються показники чутливості, увага, пам'яті, мислення, виникають негативні емоції (переживання утомленості), знижується продуктивність праці за якістю і швидкостю.
2. Оснавна теорія, що пояснює механізм втоми висувається І. М. Счєновим і полягає у центрально-корковій регуляції та локально-гуморалістична (виснаження, задуха, засмічення, отруєння).
3. Втома „перевіряє” стійкість організму до сильних екстремальних факторів виробництва; підвищення адаптаційних компенсаторних механізмів, розвиток їх; попереджує організм від виснаження; підвищує можливості різних систем організму.
Завантажити реферат