Не слід плутати суб”єктів малого підприємництва з малими підприємствами. Критерій віднесення підприємств до категорії малих, а саме – чисельність працюючих залежно від галузі, до якої належить підприємство, визначений у Законі №887. Наприклад, установи науки і наукового обслуговування відносяться до малих підприємств , якщо чисельність їх прцівників не перевищує 100 осіб, а підприємства промисловості і будівництва – 200 осіб. Таким чином, підприємство може бути малим і при цьому не відноситися до суб”єктів малого підприємництва, оскільки не виконуються обмеження за
чисельністю (не більше 50 осіб). Такі підприємства, природно, не можуть застосовувати спрощену систему бухгалтерського обліку та звітності.
1.2 Елементи та умови переходу на облік по єдиному податку.
Застосування єдиного податку регулюється Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746. Спрощену систему введено з 01.01.99 р. Перехід на неї — добровільний, тобто суб’єктам підприємницької діяльності надано право вибору.
На сьогодні нормативна база щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності складається з таких документів:
Указ Президента України від 28.06.99 р. № 746 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;
Порядок ведення Книги обліку доходів i витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (наказ ДПА України від 13.10.98 р. № 477 у редакції наказу ДПА України від 12.10.99 р. № 554);
Порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою (наказ ДПА України від 12.10.99 р. № 555);
наказ ДПА України від 12.10.99 р. № 553 «Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою»;
Порядок надходження до Фонду соціального страхування коштів, одержаних від сум фіксованого сільськогосподарського податку, єдиного податку i від продажу спеціальних торгових патентів, їх обліку та використання (постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2000 р. № 1352); Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва (наказ Мінфіну України від
30.09.98 р. № 196 із змінами, внесеними наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. № 39).
Спрощеною системою оподаткування обліку та звітності можуть скористатися юридичні особи будь-якої форми власності за умови, якщо:
середньооблікова чисельність працюючих за рік не перевищує 50 чоловік;
обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує
1 млн. грн.
Винятки становлять:
підприємства, які працюють із застосуванням спеціальних патентів;
довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
підприємства, у статутному фонді яких частки учасників i засновників — юридичних осіб, що не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25%;
спільна діяльність без створення юридичної особи.
У випадку якщо підприємство перевищить чисельність або розмір виручки у звітному кварталі, то, починаючи з наступного кварталу, воно повинно перейти на звичайну систему оподаткування, обліку та звітності.
Чисельність визначається відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України (наказ Мінстату України від 07.07.95 р. № 171). Критерієм є середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості. Методика розрахунку цього показника регулюється
п. 3.4 названої Інструкції i полягає в перерахунку всього персоналу в умовну чисельність працівників, зайнятих повний день, виходячи з його встановленої тривалості. Чисельність працівників, облік робочого часу яких не ведеться
(надомники, які працюють за договором підряду), розраховується шляхом ділення фактично нарахованої зарплати на середньомісячну зарплату одного працівника спискового складу,перераховану в еквіваленті повної зайнятості.
Другий критерій — обсяг виручки від реалізації. Визначення виручки, подане в п. 1 Указу, не містить у собі будь-якої двозначності: сума, фактично отримана на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій із продажу товарів, робіт, послуг. Таким чином, об’єктом є гроші (готівкові або безготівкові), що надійшли у вигляді передоплати за товари (роботи, послуги) або у вигляді наступної оплати за отримані товари (роботи, послуги). При продажу основних фондів об’єктом є позитивна різниця між ціною продажу i залишковою вартістю основних фондів.
Перехід на спрощену систему оподаткування можна здійснити з будь-якого кварталу. Якщо застосування спрощеної системи негативно позначиться на результатах діяльності підприємства, то відмовитися від неї i повернутися до звичайної системи оподаткування, обліку та звітності теж можна з початку будь-якого кварталу. Єдине обмеження полягає в тому, що перейти на сплату єдиного податку можна не більше одного разу протягом календарного року. Тобто якщо ви скористалися спрощеною системою в будь-якому кварталі, а потім від неї відмовилися, то наступний перехід на єдиний податок можливий тільки з першого кварталу наступного календарного року.
У заяві слід обов'язково вказати, яку ставку єдиного податку обрано. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від обраної ставки єдиного податку – 6% чи 10%, може бути прийняте платником податку не більше ніж один раз протягом календарного року. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Свідоцтво видається терміном на один рік.
Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності необхідно подати до податкової інспекції за місцем реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду (кварталу). Останній день подання заяви про перехід на сплату єдиного податку :
з I кварталу — 16 грудня;
з II кварталу — 16 березня;
з III кварталу — 15 червня;
з IV кварталу — 15 вересня.
Відмова від застосування спрощеної системи теж здійснюється шляхом подання відповідної заяви до ДПІ не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного періоду (кварталу). Останній день подання заяви про відмову від сплати єдиного податку:
з I кварталу — 15 грудня;
з II кварталу — 15 березня;
з III кварталу — 14 червня;
з IV кварталу — 14 вересня.
У випадку порушення обмежень, установлених ст. 1 Указу (перевищення граничної чисельності, перевищення максимальної виручки, застосування іншої, ніж грошова, форми розрахунку), перехід на загальну систему оподаткування повинен бути здійснений із наступного кварталу.
Обмеженням фактично заборонено бартер. Особливого засмучення цей факт викликати не повинен. Застосування товарообміну економічно недоцільне, тому що, по суті, це спричиняло подвійне оподаткування: перший раз — при оплаті товарами за отримані товари (послуги), в другий раз — при продажу самих товарів, отриманих за бартером. Застосування векселів як засобів платежу допускається за умови, що оплата (погашення) векселя здійснюється тільки грошовими коштами.
Завантажити реферат