Як відомо, єдиний податок, що підлягає сплаті до бюджету, обчислюється із сум виручки від реалізації, що надійшла на розрахунковий рахунок або до каси підприємства. У той же час у бухгалтерському обліку доходом (виручкою) визнається не надходження грошей, а відвантаження продукції (товарів, робіт, послуг) – передача покупцеві всіх ризиків і вигід, пов”язаних з правом власності на продукцію (товар, інший актив).
Не важко помітити, що порядок визначення виручки від реалізації у бухгалтерському та податковому обліку єдиннників не збігаються. Постає питання – як же правильно нарахувати єдиний податок: за бухгалтерською виручкою чи за податковою?
Оскільки у бухгалтерському обліку всі податки, що сплачуються за рахунок коштів підприємства (у тому числі єдиний), визнаються витратами, та у даному випадку необхідно керуватись п.7П(С)БО 16 “Витрати”, відповідно до якого витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони здійсненні. Це означає, що одночасно з нарахуванням доходу за певний місяць (Кт рахунку 70) від суми цього доходу повинен бути нарахований і єдиний податок (Кт рахунку 641 субрахунок “Єдиний податок”), незважаючи на те що кошти від покупця ще не одержані.
Ігнорування принципу відповідності доходів і витрат може призвести до значного перекручення звітності. Наприклад, підприємство відвантажувало продукцію протягом всього 2000 року, а оплату одержало тільки у січні 2001 року. Якщо нарахувати єдиний податок від всієї суми виручки, що надійшла, то витрати підприємства за січень будуть безпідставно завищені, а доходи за 2000 рік - занижені.
А ось перерахування єдиного податку до бюджету рекомендуємо здійснювати відповідно до даних Розрахунку суми єдиного податку, тобто від реально одержаної виручки, визначеної на підставі Книги обліку доходів і витрат.
Деякі спеціалісти рекомендують використовувати інший варіант – відкрити в обліку єдиного податку два субрахунки: “Єдиний податок, термін сплати якого не настав” і “Єдиний податок, термін сплати якого настав”. По мірі надходженння виручки за продукцію (товари, роботи, послуги) ці субрахунки будуть кореспондуватись між собою і закриватися. Однак відбудеться це не автоматично, як у першому випадку. Бухгалтеру необхідно буде відслідити період відвантаження продукції, за яку надійшли кошти, і відповідно до цього закривати субрахунки з обліку єдиного податку.
На рахунок обліку витрат зі сплати єдиного податку Інструкція №291 чіткої вказівки не дає, тому бухгалтерам доводиться розбиратись самостійно, на свій розсуд.
Єдиний податок є специфічним податком, оскільки об”єднує податки і збори, які підприємство - платник податку на прибуток відображає по дебету рахунків:
-23 “Виробництво” (наприклад, нарахування на соціальне страхування із заробітку виробничих робітників);
-84 “Інші операційні витрати” (наприклад комунальний податок);
-85 “Інші витрати” (податок на прибуток).
На мою думку, єдиний пподаток доцільно обліковувати на окремому субрахунку рахунка 84 або 85. У цьому випадку бухгалтеру не доведеться вичленовувати суму нарахованого єдиного податку із загальної суми витрат при заповненні форми № 2-м.
2.2 Характеристика та принципи підготовки бухгалтерської звітності.
Відповідно до останнніх змін, внесених до Положення № 196 і Стандарту №25, при складанні фінансової звітності за 2000 рік цей податок не потрібно розподіляти на частини (57% і 43%). Його сума (нарахована по кредиту рахунку 641 за звітній період) зазначається у новому рядку 165 “Єдиний податок” розділу І форми № 2-м “Звіт про фінансові результати”.
Відповідно до п.3 статті11 Закону №996 для суб”єктів малого підприємництва встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). Зазначені форми звітності, а також порядок їх заповнення затвердженні Стандартом № 25. При заповненні форми № 2-м за 2000 рік слід мати на увазі, що показники за 1999 рік (графа 4) не заповнюються.
Решту форм річної звітності (звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітності) суб”єкти малого підприємництва не складають.
Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам і користувачам, зокрема органам державної статистики.
Терміни подання фінансової звітності встановлені Порядком № 419. Так, квартальна звітність подається не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітнім кварталом, а річна – не пізніше 20 чиса наступного за звітнім року.
Обидві форми значно скорочено порівняно з тими, що складають підприємства, які не є малими. Скорочення здійснено шляхом поєднання декількох статтей в одну. Коди рядків збережено.
За рахунок скорочення кількості показників значно спрощено звіт про фінансові результати. Деталізацію доходів i витрат зменшено. Найбільше задоволення викликає той факт, що витрати для складання форми № 2-м можна формувати із застосуванням лише рахунків класу 8 нового Плану рахунків. Конкретно визначено, де у звітності відображається сума єдиного податку, спеціального патенту i фіксованого податку сільськогосподарських виробників.
Техніку складання фінансового звіту малих підприємств, що перейшли на новий План рахунків, у тому числі платників єдиного податку, подано нижче.
БАЛАНС
Актив Код рядка Зміст статті Балансу
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво 020 Залишок за рахунками 151 -153 плюс аванси, перераховані під будівництво
Основні засоби:
залишкова вартість 030 Ряд. 031 - ряд. 032
первісна вартість 031 Залишок по рахунках 101 -109, 111 -117, 121, 127
знос 032 Залишок по рахунках 131, 132, 133
Довгострокові фінансові інвестиції 040 Залишок по рахунках 141 - 143
Інші необоротні активи 070 Залишок по рахунках 17, 18, 161 - 163
Усього за розділом I 080
II. Оборотні активи
Виробничі запаси 100 Залишок по рахунках 201 - 209, 211 - 218, 22, 23
Готова продукція 130 Залишок по рахунках 25 - 27, 281 - 284 - 285
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160 Ряд. 161 - ряд. 162
первісна вартість 161 Залишок по рахунках 361, 362, 34
резерв сумнівних боргів 162 Залишок по рахунку 38
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 170 Залишок по рахунках 641, 642, 644 (дебетовий)
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 Залишок по рахунках 371 - 377, 661 (дебетовий), 682, 683
Поточні фінансові інвестиції 220 Залишок по рахунках 351, 352
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті 230 Залишок по рахунках 301, 311, 313, 331, 333
в іноземній валюті 240 Залишок по рахунках 302, 312, 314, 332, 334
Інші оборотні активи 250 Залишок по рахунку 24
Усього за розділом II 260
Завантажити реферат