ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ПІДПРИЄМСТВ
Однією з основних закономірностей сучасної епохи є зростання ролі зовнішньоекономічних зв'язків у народному господарстві кожної держави.
Господарське зближення націй все відчутніше впливає на темпи і характер економічного та соціального розвитку, на загальну політичну обстановку у сучасному світі, відкриває нові можливості для практичного мирного співробітництва країн.
Ставши незалежною державою, Україна тільки входить у систему світового господарства і від того, як цей процес буде відбуватися, залежить не тільки і не стільки динаміка зовнішньоекономічних зв'язків, скільки можливість її економічного та соціального розвитку як органічної підсистеми світової економіки. У процесі інтеграції у світовий економічний простір суб'єкти господарювання України від-. чувають великі труднощі, які спричинені не лише зовнішніми, але й внутрішніми чинниками. Часто виникають запитання, як визначити ефективність операції, як відобразити її в бухгалтерському обліку, дотримати чинне законодавство щодо податків і валютного регулювання та ін.
Зовнішньоекономічні зв'язки підприємств - це сукупність господарських операцій, які з погляду бухгалтерського обліку можна поділити на:
• операції з руху товарів і надання послуг;
• операції з руху капіталів.
Врахування господарських операцій з руху товарів і надання послуг - це облік традиційних у зовнішньоекономічному відношенні операцій експорту, імпорту, реекспорту, бартеру, продажу та придбання ліцензій, ноу-хау, технічної документації, оренди імпортного обладнання (фінансовий лізинг). Сюди також належать операції, які нині в Україні трапляються поки що рідко. Їх перелік і тлумачення подані у «Порядку віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технологічних виробів і товарів спеціального призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1994 p. № 882.
Облік руху капіталів - це облік інвестицій, у т.ч. придбання та продаж цінних паперів, а також надання й отримання фінансових (банківських) кредитів.
Концептуальний аспект бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних зв'язків регламентується «Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 p. № 250, із врахуванням змін і доповнень, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 p. № 509, від 24 вересня 1993 p. № 804, від 21 березня 1994 p. № 175 і від 26 квітня 1995 p. № 307;
«Вказівками з організації бухгалтерського обліку в Україні», затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 p. № 25, із врахуванням наступних змін і доповнень.
Бухгалтерський облік зовнішньоекономічних зв'язків здійснюється відповідно до «Тимчасових вказівок про порядок ведення бухгалтерського обліку експортно-імпортних операцій зовнішньоторговими фірмами, що не є юридичними особами» Міністерства фінансів СРСР і Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків СРСР від 14 березня 1988 p. № ЗО, а також «Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності зовнішньоекономічних організацій», затвердженого Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків СРСР за узгодженням із Міністерством фінансів СРСР від 17 грудня 1990 p. Вказаний план рахунків органічно випливає з плану рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів СРСР від 28 березня 1985 p. № 40 і діючого сьогодні в Україні з багатьма доповненнями.
У цих нормативних актах суттєвого значення надано субрахункам, які відображають усю специфіку й особливості експортно-імпортних операцій. Використання субрахунків дозволяє вести облік, здійснювати контроль над товарами за місцями їх зберігання, етапами та напрямками руху.
Так, облік експортних товарів на всіх етапах їх руху ведеться на рахунку 45 «Товари відвантажені, виконані роботи та послуги» за такими субрахунками:
4512 «Товари експортні за прямими відправками»
4513 «Товари експортні в дорозі по Україні»
4514 «Товари експортні в портах і на складах в Україні»
4515 «Товари експортні в дорозі за кордоном»
4516 «Товари експортні на складах, у переробці і на комісії за кордоном»
4517 «Товари, зняті з експорту в портах і на складах в Україні»
4518 «Товари експортні відвантажені, але не відфактуровані іноземним покупцям».
Особливістю бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності є наявність такого поняття, як облікова одиниця. За облікову одиницю береться товарна партія, якою вважається:
• при відвантаженні товарів українським постачальником у порти -відправка однорідного товару, оформлена однією чи кількома залізничними накладними в одному напрямку та відфактурована постачальником-підприємством одним рахунком;
• при морських перевезеннях - відправка товару за кордон, оформлена одним коносаментом;
• при відправках товарів через прикордонні залізничні пункти з переоформленням накладних на прикордонній станції - відправка однорідного товару відповідно до договору з постачальником товару в одному чи кількох вагонах, в один пункт призначення, для одного покупця, оформлена однією чи кількома залізничними накладними;
• при перевезеннях авіаційним транспортом - відправка однорідного товару за кордон, оформлена однією авіанакладною:
• при відправці експортних товарів поштою - відправка товару за кордон, оформлена однією поштовою квитанцією.
При відправках експортних товарів ешелоном за одну облікову одиницю може бути прийнятий ешелон. У такому разі слід організувати облік вагонів.
Якщо при перевалці, концентрації вантажів у портах, на прикордонних базах тощо початкова партія не може бути збережена, тоді встановлюється нова облікова партія за етапами руху експортних товарів (товари у дорозі по Україні, товари у портах і на складах в Україні, товари у дорозі за кордоном і т.д.) .
Вибір ознак облікової партії завжди повинен забезпечувати ув'язку партії, яка відображається на рахунках для обліку товарів, із пред'явленням рахунків іноземним покупцям за поставлені товари, а також можливість контролю за рухом і залишками експортних товарів у дорозі, у місцях їх зберігання та перевалки. Це має особливе значення при поставках комплексного обладнання, що складається з окремих частин і механізмів і відвантажується постачальниками у розібраному вигляді у кількох місцях та, інколи, неодночасно.
Якщо окремі облікові партії, що надходять у порти, знеособлюються (руда, вугілля, добрива і т.п.), то на кожний товар відкривається окрема картка, записи в яку здійснюються: при надходженні - за даними рахунків підприємства чи приймальними актами портів, про витрати - за даними рахунків, виписаних іноземним покупцям на підставі коносаментів.
1. ОБЛІК ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ