9. Виписаний рахунок-фактура іноземному покупцеві і разом із комплексом товаросупроводжувальних документів зданий у банк чи висланий на адресу іноземного покупця поштою:
Дт 6211 «Розрахунки з іноземними покупцями 500 000 г.од.
за інкасо»
Кт4611 «Реалізація експортних товарів 500 000 г.од.
і послуг»
Рахунок-фактура виписується на суму продажу товарів чи, як прийнято говорити, на контрактну вартість товару, яка вказується в іноземній валюті. Треба зазначити, що рахунок-фактура оформлюється у такій кількості екземплярів, яка передбачена умовами контракту або акредитивною формою розрахунків, на бланках уніфікованої форми, іноземною мовою, визначеною у контракті або умовами акредитиву. Рахунки-фактури рекомендується реєструвати у спеціальному журналі з вказанням країни, фірми, номера та суми рахунку, дати виписки. Це необхідно для контролю за випискою рахунків і надходженням за ними платежів.
Оскільки рахунок виписується в іноземній валюті, а бухгалтерський облік ведеться у національній валюті України, то при відображенні реалізації товару у бухгалтерському обліку необхідно суму рахунку в іноземній валюті перерахувати у національну валюту України.
При цьому одночасно з бухгалтерським записом № 9 реалізований експортний товар знімається з обліку і списується на реалізацію за виробничою собівартістю.
10. Реалізований експортний товар знімається з обліку і списується на реалізацію за виробничою собівартістю:
Дт4611 «Реалізація експортних товарів 200 000 г.од.
і послуг»
Кт 4514 «Товари експортні в портах і на 200 000 г.од.
складах в Україні»
або
Кт 4515 «Товари експортні в дорозі за 200 000 г.од.
кордоном»
або
Кт 4512 «Товари експортні за прямими 200 000 г.од.
поставками»
11. Списуються на реалізацію накладні витрати:
Дт 4611 «Реалізація експортних товарів 90 000 г.од.
і послуг»
Кт 431 «Накладні витрати на експорт та 50 000 г.од.
реекспорт в українській національній валюті»
Кт 432 «Накладні витрати на експорт та 40 000 г.од.
реекспорт в іноземній валюті»
12. Визначається фінансовий результат експортної операції:
Дт4611 «Реалізація експортних товарів 210 000 г.од.
і послуг»
Кт 80 «Прибутки та збитки» 210 000 г.од.
У даному прикладі реалізація визначена за т.зв. методом нарахувань, тобто за продажною вартістю відвантаженої продукції, вказаною у пред'явлених у банк для оплати покупцем розрахункових документах.
Одним із негативних моментів визначення реалізації за продажною вартістю відвантаженої продукції, тобто не чекаючи надходження коштів на рахунки у банках, є «передчасне» нарахування податку на прибуток. Часто це досить болісно відбивається на господарській діяльності підприємства в умовах інфляції. Все це треба брати до уваги підчас укладення контрактів, зокрема вибору форм розрахунків і банків, які обслуговують покупця та продавця.
13. Валютна виручка за експортний товар надійшла від іноземного покупця в уповноважений банк і зарахована на валютний рахунок:
Дт 52 «Валютний рахунок» 510 000 г.од.
Кт 6211 «Розрахунок з іноземними покупцями 510 000 г.од.
за інкасо»
Підставою для бухгалтерської проводки є повідомлення уповноваженого банку про надходження валютних коштів для підприємства на валютний рахунок у банку. До повідомлення додається виписка з валютного рахунку.
На практиці дати виписки рахунку і надходження коштів не співпадають. Курс іноземної валюти, по якому виписаний рахунок і який склався на момент надходження коштів, може змінитися.
Різниця між еквівалентом у національній валюті однієї і тієї ж кількості іноземної валюти на різні дати, спричинена зміною курсу валюти, називається курсовою різницею.
Курсові різниці включаються у валові доходи або у валові витрати і відображаються у складі фінансових результатів (прибутків і збитків) від позареалізаційних операцій.
Коригування дебіторської заборгованості з інопокупцями встановлюється таким бухгалтерським записом:
а) Дт 6211 «Розрахунок з іноземними на суму позитивної
покупцями за інкасо» курсової різниці
Кт 80/2 субрахунок «Курсові різниці» - / - / -
б) Дт 80/2 субрахунок «Курсові різниці» на суму від'ємної курсової різниці
Кт 6211 «Розрахунок з іноземними - / - /
покупцями за інкасо»
Сума податку на додану вартість при експорті товарів у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 p. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями від 26.09.1997 p. № 550/97-ВР нараховується по нульовій ставці.
Підприємство, як відомо, на зовнішній ринок може виходити і через посередників. Тоді між підприємством-власником продукції та фірмою-посередником укладається договір поставки чи комісії.
При наявності договору поставки до посередника з певного моменту переходить право власності на товар і відповідальність за нього.
За договором комісії право власності до посередника не переходить. Він зобов'язується за дорученням підприємства за винагороду укласти контракт з іноземною фірмою на реалізацію продукції.
У договорах поставки та комісії обумовлюються вимоги до якості продукції, гранична контрактна ціна, строки поставки, строки висилання відвантажувальних документів і повідомлень про відвантаження, конкретні вимоги щодо тари, упаковки та маркування, питання майнової відповідальності, порядок участі підприємства у переговорах про укладення контракту з іноземною фірмою, обов'язково розмір комісійної винагороди і т.д.
Якщо при прямому виході на зовнішній ринок весь бухгалтерський облік ведеться підприємством і відображається на його балансі, то під час здійснення експортних операцій через посередника за договором поставки облік руху товару та розрахунків з інофірмою проводиться посередником і відображається на його балансі, а підприємство відображає у своєму обліку тільки відвантаження експортного товару та внутрішні розрахунки з посередником.
Розглянемо такий приклад: фабрика дитячих іграшок «Буратіно» уклала договір поставки зі спеціалізованою зовнішньоторговою фірмою «Олена» про продаж на зовнішньому ринку дитячих іграшок. Фірма «Олена» підшукала покупця на зовнішньому ринку - польську фірму «Вісла» й оформила з нею контракт на поставку іграшок на 10 000 дол. США чи 20 000 гри. Комісійна винагорода фірмі «Олена» склала 5% від валютної контрактної вартості товару. У договорі між фабрикою «Буратіно» та фірмою «Олена» вказано, що вся валютна виручка надходить на валютний рахунок посередника, який здійснює остаточний розрахунок з фабрикою.
У листопаді на склад фабрики «Буратіно» надійшла експортна партія іграшок, її виробнича вартість - 12 000 грн.
За контрактом і договором фабрика у цьому ж місяці відвантажила експортну партію іграшок на адресу польської фірми «Вісла», оплативши залізниці транспортні витрати на суму 100 грн. Одночасно був виписаний рахунок на контрактну собівартість відвантаженого товару і переданий фірмі «Олена». Таким чином, функція контролю за рухом товару та розрахунками перейшла до посередника.