Розділ 1. Етапи обробки облікової інформації на “Олевському комбінаті громадського харчування райспоживспілки”.
Підприємство райспоживспілки “комбінат громадського харчування райспоживспілки” є підприємством, створеним районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна.
Згідно закону про “споживчу кооперацію” власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності [16 стаття]
Підприємство є правонаступником прав та обов’язків СП “Комбінат громадського харчування”. Комбінат громадського харчування створений виділенням з райспоживспілки не базі майна СП “Комбінат громадського харчування” реорганізованого приєднанням до райспоживспілки відповідно до рішення зборів Ради Засновників спільних підприємств райспоживспілки, споживчих товариств від 18 квітня 2003 р. протокол №1 та постанови правління райспоживспілки від 23.04.03 р. №7 п. 3 “Про створення підприємства райспоживспілки з передачею йому прав та зобов’язань райспоживспілки в межах прав та зобов’язань СП “Комбінат громадського харчування”, які перейшли до комбінату громадського харчування в результаті його реорганізації”.
Олевський КГХ займається виробництвом та реалізацією населення району продукції власного виробництва, задовольняє попит в купівельних та кондитерських виробах, організовує 2-х разове харчування учнів шкіл (що займає в загальному т/о за 2002 р. – 86,2%) наданням послуг виробничого характеру, ремонтом всіх видів промислового обладнання.
Мережа КГХ складається з загальнодоступної: ресторани, кафе, бари, закусочні, буфети і шкільних їдалень (35 шкіл), 1 НВК; всього 51 підприємство на 3683 посадочних місця.
Харчування 8215 учнів (2002 р.) в районі здійснюється 7-ма підприємствами. Найбільш питому вагу займає КГХ, який здійснює харчування 6773 учнів (2002 р.).
Майно підприємства складається з основних засобів, переданих власником підприємства – райспоживспілкою в оперативне управління, а також інших цінностей, набутих у процесі господарської діяльності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.
Підприємство не може розпоряджатися майном, яке передане йому на праві оперативного управління, без згоди власника.
Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працю беруть участь в його діяльності на основі трудового договору, а також інших форм, що регулюють трудові відношення працівника з підприємством [15 стаття 15]. Середньоспискова чисельність працюючих за травень 2003 р. складає 264 чол.
Директор укладає з кожним працівником підприємства індивідуальний трудовий догові у письмовій формі, який визначає умови найму, звільнення, оплати праці, взаємні права, обов’язки та відповідальність, передбачені законодавством України та колективним договором.
До трудового договору не включають умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами становище працівників [13 стаття 5].
Для виконання робіт, що мають разовий характер, підприємство має право укладати договори підряду з окремими особами та колективами з оплатою праці за угодою сторін.
Трудові відношення, режим роботи та відпочинку працюючих на підприємстві громадян регулюються законодавством України, статутом підприємства, колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Олевський комбінат громадського харчування самостійно визначає облікову політику, розробляє системи і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій.
Обрана підприємством облікова політика використовується послідовно від одного звітного року до іншого.
Згідно наказу про облікову політику облік на підприємстві ведеться ручним способом.
Олевський КГХ в своїй діяльності використовує меморіально-ордерну форму бухгалтерського обліку. Її основою є меморіальні ордери, регістри аналітичного обліку, книга “Журнал-Головна”. На підставі даних з первинних і накопичу вальних документів складаються меморіальні ордери, які записуються в Головну книгу [4 ст. 11]
2. Облік розрахунків з оплати праці на Олевському “Комбінаті громадського харчування”
2.1 економічна суть питання
Заробітна плата – це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку є основним (і часто єдиним) джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою частиною витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства, то питання організації заробітної плати і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу.
Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Найважливішими з них є такі:
1) Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь.
2) Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства.
3) Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон’юктури.
4) Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками засобів виробництва.
5) Функція формування платоспроможного попиту населення. Її призначення – узгодження платоспроможного попиту, під яким розуміємо форму виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, з одного боку, і виробництва споживчих товарів – з іншого. [3 ст. 215-217].
На сьогодні заробітна плата в Україні повною мірою не виконує жодну із зазначених функцій.
Фахівці стверджують, що середній рівень доходів з розрахунку середньої заробітної плати не дає можливість навіть нормально харчуватися, не говорячи вже про розширене відтворювання робочої сили. Погане харчування негативно впливає не фізіологію організму людини та призводить до незворотних змін у стані здоров’я [22 ст. 55-60].
Вже впродовж багатьох років заробітна плата в Україні підтримувалася на соціально низькому рівні. Нині витрати на заробітну плату в Україні в розрахунку на одиницю валового національного продукту майже вдвоє нижчі, ніж у країнах з розвиненою ринковою економікою.
Існує ряд проблем в системі організації заробітної плати: розміри зарплати практично відірвані від кінцевих результатів праці працівників і підприємств; недосконала диференціація оплати праці; не визначена роль мінімальної зарплати.