При здійсненні аудиту фінансових результатів перевіряються результати від реалізації продукції, послуг промислового і непромислового характеру, матеріалів, купованих виробів і продукції підсобного сільського господарства, позареалізаційні прибутки і витрати, правильність відображення їх утворення і використання в бухгалтерському обліку.
Аналітичний облік фінансових результатів враховується по відповідних статтях, які забезпечують розподіл у встановленому порядку прибутку і складання звітності про фінансові результати. Аналітичний облік ведеться з наростаючим підсумком на відповідних статтях на рахунку 80 “Прибутки і збитки”.
При аудиті потрібно зробити перевірку фінансових результатів по двох частинах:
· Фінансовий результат, отриманий від реалізації продукції, робіт і послуг та інших прирівнених до них статтей;
· Позареалізаційні прибутки ( витрати), залишені в розпорядженні підприємства, за рахунок яких відшкодовуються санкції на інші витрати.
Основну частку прибутку підприємство отримує від реалізації продукції, робіт, послуг, тому перевірку потрібно починати з правильної оцінки отримання прибутку (збитку). На розмір фінансових результатів від реалізації впливають об’єм реалізації і собівартість продукції, рівень позавиробничих витрат і структура реалізаційної продукції. Величина прибутку (збитку) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і повною собівартістю цієї продукції.
Аудитор перевіряє правильність числення і списання на дебет рахунку 46 “Реалізація” фактичної собівартості реалізованої продукції, а також віднесення всієї суми отриманої виручки за готову продукцію, роботи, послуги. Після чого аудитор встановлює одиницю отриманого прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг і порівнює її з даними відображеними в бухгалтерському обліку: при журнально-ордерній формі обліку в журналі-ордері № 15.
Особливе місце при перевірці аудитор приділяє питанням правильності ведення обліку позареалізаційних прибутків і витрат. У цьому випадку він керується Законом України “Про оподаткування прибутку підприємства” від 19.09.1997 року з послідуючими змінами, в якому вказується, які витрати необхідно враховувати за фінансовими результатами. При перевірці потрібно з’ясувати, на основі яких документів оформлялися бухгалтерські записи і детально розглянути правильність ведення обліку інших позареалізаційних прибутків і витрат.
Перевіряючи віднесення на збитки списаних боргів після закінчення термінів давності, аудитор повинен первірити законність таких списань і порядок перерахування сум до бюджету.
Аудитор перевіряє законність списання на фінансові результати боргів по недостачах і розкраданні. При цьому повинні бути проаналізовані виконавчі документи і акти, в яких потрібно указати на неспроможність відповідачів і неможливість стягнення з винних осіб.
Аудитор, перевіряючи законність стягнення або отримання штрафів, пені і неустойок, з’ясовує правильність їх віднесення і чи немає випадків, коли їх необхідно було утримати за рахунок винних осіб.
Аудитор при здійсненні перевірки витрат, пов’язаних із збитками минулих років, виявлених в звітному році, а також по анульованих замовленнях, повинен визначити законність і правильність цих списань.
При здійсненні перевірки, аудитор порівнює відображені в ф.2 “Звіт про фінансові результати і їх використання” з даними бухгалтерського обліку, відображеними на рахунку 80 “Прибутки і збитки”, а також загальну суму прибутку (збитку), відображену в балансі за звітний період.
У процесі аудиту розкриваються резерви підвищення рентабельності продукції, збільшення обсягу реалізації продукції, зростання балансового прибутку за рахунок усунення різних непродуктивних витрат і збитків.
Особливе місце при здійсненні аудиту займає достовірність показників звітності про розподіл прибутку, що характеризують фінансове взаємовідношення підприємства з бюджетом, банком, з трудовим колективом.
При перевірці показників звіту за формою № 2 “Звіт про фінансові результати і їх використання” аудитор звертає увагу на порядок розподілу прибутку і списання коштів за рахунок фондів.
Аудитор перевіряє правильність віднесення на рахунок 81 “Використання прибутку” сум, які відраховуються в фонди економічного стимулювання і спеціальні фонди.
Особливе місце аудитор приділяє перевірці використання коштів з фондів, правомірність виплат з цих фондів, при цьому керується положеннями і постановами Кабінетів Міністрів України на відповідний період часу. Аудитор перевіряє цільове використання коштів і з фондів, а також переліки іншим організаціям, при цьому цточнюється необхідна сума для здійснення виплат и витрат.
Аудитор здійснює перевірку правомірності і законність нарахування виплати дивідендів, процентів по акціях, облігаціях з пайовою участиною працівників і підприємств. Аудитор, здійснюючи перевірку, визначає суму прибутку, що належить члену трудового колективу і цільовий напрям цих коштів.
При перевірці здійснюється розрахунок оподаткованої податком частки прибутку прибутків, а також сума податку.
Аудитор звіряє облікові дані, відображені на рахунку 68 “Розрахунки з бюджетом” з відрахування від прибутку суми податку.
При виявленні заниження або завищення суми фінансового результату, аудитор відображає їх в акті з вказівкою виникнення помилок.
Для здійснення перевірки операцій по статутному фонду, аудитор звертає увагу на аналітичний облік по рахунку 85 “Статутний фонд”, що відображає пайові вклади учасників підприємства. При цьому в аналітичному обліку повинен бути забезпечений облік цих внесків по кожному учаснику (у іноземній валюті, якщо це міжнародне об’єднання, в наіональній грошовій одиниці).
Аудитор встановлює законність віднесення в статутний фонд фінансових результатів, а також списання з статутного фонду.
Аудитор звіряє достовірність даних, вказаних в Головній книзі і відображених в формі № 1 “Баланс підприємства” і формі № 3 “Звіт про фінансово-майновий стан підприємства”.
На товаристві аудиторська перевірка за 1998 рік не проводилась.
VI. ЗАХОДИ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ.
6.1. Резерви збільшення прибутку.
Резерви росту прибутку – це кількісне вимірювання можливості його збільшення за рахунок росту обсягу реалізації продукції, зниження витрат на її виробництво і реалізацію, не допущення позареалізаційних збитків, удосконалення структури продукції.
На ТОВ “Кредон” визначення резервів росту прибутку базується на основі науково обгрунтованій методиці їх розвитку, мобілізації і реалізації. Використовується три етапа цієї роботи: аналітичний, організаційний, функціональний.
На першому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви; на другому етапі розробляють комплекс організаційних заходів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням.
При розрахунках резервів росту прибутку за рахунок можливого росту реалізації використовуються результати аналізу реалізації продукції.