Лояльність аудиторів означає, що вони не повинні бути свідомо втягнуті в нелегальну або неналежну діяльність, брати участь у діях або діяльності, які можуть дискредитувати професію аудитора, викликати конфлікт інтересів, нанести шкоду (прямо або непрямо) підприємству або ж шкоду їх можливості бути об’єктивними. Служба внутрішнього аудиту повинна бути самостійним, незалежним і нейтральним органом щодо рівня управління, на яких приймаються рішення.
Відповідальність передбачає готовність аудитора виконувати роботу лише в межах своїх можливостей і професійної компетенції, а також нести відповідальність не тільки за свої дії, але в цілому й за неадекватну діяльність підрозділу служби аудиту, навіть якщо його особиста провина відсутня. Аудитори повинні намагатись постійно підвищувати свій професійний рівень, ефективність і якість робіт, які вони виконують.
Конфіденційність означає, що аудитори повинні бути обережні у питаннях використання інформації, отриманої в процесі виконання своїх функцій. Вони не повинні використовувати конфіденційну інформацію з будь-якою метою. Крім того, вони не мають права використовувати свої службові відносини з особистою метою. Слід зауважити, що передаючи всі документи, пов’язані з проведеною перевіркою, особі, уповноваженій приймати рішення, аудитори не повинні зберігати поза спеціально відведеними місцями копії чорнових записів або будь-яку іншу інформацію на будь-яких носіях.
Етичнi принципи внутрiшнього аудиту повиннi поповнюватись правилами поведiнки внутрiшнього аудитора в конкретних ситуацiях. Цi правила слiд чiтко обгрунтувати й описати для уникнення можливостi їх неправильного тлумачення.
Пiдгрунтям внутрiшнього аудиту та головним правилом у роботi внутрiшнiх аудиторiв є стандарти професiйноi дiяльностi, якi сприяють ефективному фулкцiонуванню вiддiлу внугрiшнього аудиту.
Основними стандартами внутрiшнього аудиту можуть бути наступнi: [8, c.202]
1. Стандарт «органiзацiйний статус служби внутрішнього аудиту». Орган внутрiшнього аудиту не повинен бути пiдзвiтним виконавчим органам управлiння. У протилежному випадку порушується об’єктивнiсть внутрiшнiх аудиторiв пiд час перевiрки дiяльностi посадових осiб. Органiзацiйний статус повинен бути достатнiм для гарантiї широкого кола дiй внутрiшнiх аудиторiв, адекватного обговорення та ефективного усунення вiдхилень, виявлених за результатами i рекомендацiями аудиторiв.
2. Стандарт «компетентнiсть внутрiшнього аудитора». Внутрiшнiй аудитор повинен володiти необхiдними знаннями, майстернiстю (вмiнням, досвiдом) i дисциплiною для належного виконання своїх функцiй. Керівник служби при узгодженнi з керiвництвом пiдприємства повинен встановити критерiї освiти та практичних навичок, необхiдних для кожної посади, пов’язаної з внутрішнiм аудитом. Аудитор повинен вмiти своєчасно розпiзнати та достатньо точно оцiнити вiдхилення (у тому числi потенцiйнi проблеми), вмiти вдало застосувати знання в кризових ситуацiях (зiткнення iнтересiв тощо) i намагатись вийти з них без залучення додаткової допомоги. Внутрiшнiй аудитор зобов’язаний дотримуватись професiйної обережностi, тобто уникати помилкових дiй, упущень, неефективної роботи й конфлiкту iнтересiв.
Керiвник служби внутрiшнього аудиту — це найбiльш квалiфiкований спецiалiст, який володiє рiзнобiчними знаннями та навичками. Для оптимального вирiшення своїх завдань вiн (крiм володiння аудиторськими стандартами, способами, прийомами аудиту) повинен володiти знаннями у сферi бухгалтерського облiку, податкiв, права, економіки, фiнансового менеджменту тощо. Керiвник повинен у певнiй мiрi бути бухгалтером, юристом, фiнансистом, маркетологом, управлiнцем. Вiн також повинен розумiтись на комп’ютернiй технiцi i технологiях. Компетенцiя керiвника служби повинна охоплювати розумiння завдань, поставлених вищим керiвництвом перед пiдприємством, можливостей i потреб колективу.
3. Стандарт «взаємовiдносини з користувачами послуг». Внутрiшнi аудитори повиннi пiдтримувати нормальнi дiловi стосунки як мiж собою, так i з персоналом, керiвництвом пiдроздiлу, що перевiряється, а також iз зовнiшнiми контролерами. Варто використати ефективнi засоби комунiкацiї, вмiти спiлкуватись i в уснiй, i в письмовiй формi на рiвнi, що дозволяє чiтко виражати свої думки. Усi формулювання повиннi бути ясними, точними та лаконiчними, логiчно правильно побудованими i не допускати подвiйного їх тлумачення. Внутрішні аудитори повиннi буги добре ознайомленi з прикладними галузями психологiї, такими, як мотивацiя персоналу, який перевiряється, бiхевiоральнi аспекти системи внутрiшнього контролю (вплив контролю на поведiнку iндивiдууму) та iн.
4. Стандарт «навчання». З метою пiдтримки свого професiоналiзму внутрiшнi аудитори зобов’язанi безперервно пiдвищувати свою професiйну пiдготовку, постiйно пiдтримувати необхідний рiвень знань шляхом вiдвiдування рiзних професiйних семiнарiв, курсiв, участi в конференцiях, науково-практичнiй роботi, ознайомлення з новою лiтературою, навчання за домашнiми програмами. У службі внутрiшнього аудиту необхідно налагодити систему обговорення нових законодавчих актів, нових актуальних питань, що мають відношення до діяльності пiдмриємства. Рiвень знань аудитора пiдтверджується складанням відповідних квалiфiкацiйних залiкiв.
5. Стандарт «планування внутрiшнього аудиту». Передбачає найбiльш загальнi вимоги до складання планiв i програм внутрiшнього аудиту. Керiвник служби очолює складання рiчних планiв дiяльностi служби внутрiшнього аудиту та аудиторських програм. Плани дiяльностi повиннi включати, як мiнiмум, напрями, строки та обсяги робiт внутрiшнього аудиту, необхiднi кадровi, фiнансовi та iншi ресурси. Програма внутрiшнього аудиту є документально оформленим планом реалiзацiї певних контрольних заходiв, в якому наведенi (визначенi) цiлi, завдання i об’єкти аудиту, джерела iнформацiї, послiдовнiсть та строки виконання робiт, необхiднi ресурси, склад виконавцiв, порядок дiй. При плануваннi важливо орiєнтуватись на мiнiмум витрат i максимум ефекту, враховувати упущену вигоду вiд альтернативного вкладення коштiв. Необхідно також вiдмiтити, що програми повиннi носити конфiденцiйний характер, для осiб пiдроздiлiв, дiяльнiсть яких планується перевiряти.
6. Стандарт «проведення внутрiшнього аудиту». Забезпечує надiйнi гарантiї того, що аудиторська об’єктивнiсть пiдтримується i цiлi аудиту виконуються. Iнформацiя повинна збиратись з усiх питань, що стосуються предмету, завдань i обсягу внутрiшнього аудиту, i бути достовiрною, необхiдною, достатньою, своєчасною, аналiтичною та органiзацiйною з метою забезпечення об’єктивностi при складаннi аудиторського висновку та розробки рекомендацiй.
7. Стандарт «звiт за результатами внутрiшнього аудиту». Регламентує порядок складання та надання звiтностi внутрiшнiх аудиторiв. На вiдмiну вiд звiтностi зовнiшнього аудитора, для внутрiшнiх аудиторiв не iснує стандартної форми звiтiв, вони складаються за формою, розробленою безпосередньо на пiдариємствi. Основні вимоги до звiтiв — об’єктивнiсть, яснiсть, лаконiчнiсть, конструктивнiсть i своєчаснiсть. У найбiльш загальному випадку такi звiти, крiм необхiдних реквiзитiв, мають включати:
Завантажити реферат