- перелiк виявлених вiдхилень, що перевищують допустимi норми;
- перелiк обставин, за яких цi вiдхилення були виявленi;
- оцiнку впливу виявлених вiдхилень на дiяльнiсть пiдроздiлу та пiдприємства в цiлому;
- рекомендації щодо можливого усунення виявлених вiдхилень;
- конструктивнi пропозицiї з удосконалення рiзних аспектiв функцiонування пiдприємства.
Питання, поставленi у звiтi внутрiшнiх аудиторiв, розглядаються як «вiдкритi» до тих пiр, поки вiд власника (замовника) не надiйде вiдповiдь на зауваження i пропозицiї. У кiнцi звiтного перiоду внутрiшнi аудитори повиннi надавати органам управлiння (власнику) пiдсумковi звiти про свою дiяльнiсть. В цих звiтах виконана робота за видами i дiлянками внутрiшнього аудиту порiвнюється iз запланованою, фактичнi витрати — з бюджетом фiнансування, а також зазначаються недолiки в роботi служби, їх причини i заходи, вжитi для їх усунення.
8. Стандарт «доведення результатiв внутрішнього аудиту до зацiкавлених осiб i наступнi дiї». Регламентує порядок i форми доведення результатiв перевiрок до замовникiв внутрiшнього аудиту. У бiльшостi випадкiв керiвнику служби доводиться обговорювати з адмiнiстрацiєю тi або iншi сторони своїх рекомендацiй i припущень. При цьому нерiдко виникають розбiжностi, дискусiї тощо. Вмiння вiдстояти свою позицiю залежить вiд професiоналiзму та особистих якостей керiвника служби внутрiшнього аудиту. Проте вiн завжди повинен зберiгати об’єктивнiсть в судженнях i керуватись кодексом етики внутрiшнього аудитора, а також внутрiшньофiрмовими стандартами аудиту. Крiм того, в стандартi має зазначатись, що внутрішні аудитори в подальшому повинні перевірити, чи всi необхiднi дiї (коригування, удосконалення систем управлiння тощо) за результатами аудиту виконанi, а також чи досягнуто намiчених результатiв.
9. Стандарт «управлiння службою внутрiшнього аудиту». Установлює форму положення про структуру внутрiшнього аудиту, а також визначає основні вимоги до управлiння службою, в тому числi аспекти взаємовiдносин служби з iншими пiдроздiлами пiдприємства. При цьому формування штату та розподiл обов’язкiв мiж працiвниками повиннi бути такими, щоб потенцiйнi конфлiкти iнтересiв i впливiв зводились до мiнiмуму. Внутрiшнi аудитори повиннi надавати керiвнику служби доповiднi записки про реальнi та потенцiйнi конфлiкти з метою своєчасного усунення або кадрових перестановок.
10. Стандарт «регламентація внутрiшнього аудитора». Детально регламентує дiяльнiсть ввутрiшнiх аудиторiв з тим, щоб виключити необ’єктивність i небезпечнiсть вузького бачення проблеми на кожному з об’єктiв, що перевiряється. Керiвнику служби аудиту необхiдно розробить базовi методики перевiрок рiзних об’єктiв iз зазначенням в них цiлей та завдань аудиту, джерел iнформацiї, класифiкацiї можливих вiдхилень i типових помилок, послiдовностi робiт (у тому числi перелiкiв дiй внутрішнього аудитора в тих або iнших ситуацiях), типових робочих та звiтних документiв. Кожна така методика дає можливість скоротити час на здiйснення аудиторської перевiрки. Розробленi методики слiд постiйно удосконалювати для їх вiдповiдності умовам, що швидко змiнюються.
11. Стандарт «контроль якості роботи внутрiшнiх аудиторiв». Може бути попереднiм (на стадiї планування перевiрки при поясненнi внутрiшнiм аудиторам їх обов’язкiв), поточним (з боку старших внутрiшнiх аудиторiв), наступним (з боку головного внутрiшнього аудитора при затвердженнi висновку по результатах перевiрки). Керiвник аудиторської служби несе вiдповiдальнiсть за забезпечення контролю якостi робота аудиторiв. Вiн перевiряє об’єктивнiсть висновкiв аудиторiв, адекватнiсть їх робочих документів отриманим у ході аудиту результатам, достатність аудиторських підтверджень розглядає претензії до їх роботи. Контроль якості включає також нагляд за дотриманням внутрішніми аудиторами своїх посадових обов’язків, кодексу етики та стандартів внутрішнього аудиту.
2.2.Типи структур апарату внутрішнього аудиту
В сучасних умовах зростають вимоги до служб внутрішнього аудиту щодо пошуку резервів удосконалення результатів роботи підприємств, вирішення нових економічних завдань, надання допомоги керівництву у виборі найефективніших варіантів господарської діяльності та прогнозування її подальшого розвитку.
Для повнішого забезпечення виконання функцій аудиту потрібно відповідним чином організувати апарат внутрішнього аудиту та запровадити наукову організацію праці аудиторів, що є важливими складовими елементами організаційної структури внутрішнього аудиту.
Провідне місце в структурі організації внутрішнього аудиту належить раціональній побудові його апарату та оптимальному застосуванню його організаційних форм. Залежно від адміністративного порядкування розрізняють три типи побудови структури апарату внутрішнього аудиту: лінійно-просту, лінійно-штабну та комбіновану (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Типи структур апарату внутрішнього аудиту[8, c.194]
Тип структури |
Характеристика |
Лінійне адміністративне підпорядкування |
Працівники служби внутрішнього аудиту прямо підпорядковуються керівнику підприємства. Такий підхід має місце на малих i середніх підприємствах |
Лінійно-штабне підпорядкування |
Служба внутрішнього аудиту поділяється на сектори, а керівник цього органу дає розпорядження керівникам секторів. Такий підхід виправданий лише на великих підприємствах зі складною організаційною структурою |
Комбінована структура |
Передбачає передачу окремим службам управління частини прав i функціональних обов’язків внутрішніх аудиторів |
Залежно від розподілу праці співробітників сфери контролю і відповідно побудови служби внутрішнього аудиту, розрізняють централізовану i децентралізовану її форми (рис. 2.1). [8, c.194]
Централізована форма внутрішнього аудиту
Децентралізована форма внутрішнього аудиту
Рис.2.1. Форми організації внутрішнього аудиту
При централізованій формі організації внутрішнього аудиту аудитори знаходяться в штаті бухгалтерії і підпорядковуються головному бухгалтерові в адміністративному і методологічному відношенні. При децентралізованій – аудитори виділені в самостійний структурний підрозділ.