Для першого товару кінцеві точки означають:
- ціна праці, якщо ми використовуємо лише працю для виробництва товару 1.
- ціна землі, якщо ми використовуємо лише землю для виробництва товару 1.
Для другого товару кінцеві точки означають:
- ціна праці, якщо ми використовуємо лише працю для виробництва товару 2.
- ціна землі, якщо ми використовуємо лише землю для виробництва товару 2.
Оскільки перший товар вимагає значно більших затрат праці, ніж другий товар, то це відображається на графіку більш крутою прямою. Рівновага досягається в точці А, яка визначає ціну факторів виробництва (праці і землі) при відповідному рівневі цін на товари 1 і 2. В цій точці ціна праці, що затрачується на виробництво обох товарів дорівнює w, а рента – r.
Припустимо, що ціна першого товару з якихось причин зросла з P1 до P1’, наприклад внаслідок того, що його почали експортувати за кордон чи на його імпорт було накладено мито. В результаті того, що чисельник дробів та збільшився, а знаменник не змінився, пряма, що визначає залежність цін на фактори виробництва від цін на товари, зсунеться праворуч. Маємо нову точку рівноваги В, яка визначає ціну факторів виробництва при зростанні ціни товару 1. Нова ціна праці становитиме w’, а нова ціна землі – r’. Як бачимо, ціна праці зросла, а ціна землі – впала.
Висновок: в результаті зростання ціни на 1 товар зросла ціна на працю (фактор, що використовувався більш інтенсивно при виробництві 1 товару) та впала ціна на землю (фактор, що використовувався менш інтенсивно при виробництві 1 товару). Аналогічно можна показати, що зростання ціни на другий товар призведе до зростання ренти і зменшення зарплати.
Теорема Рибчинського.
Англійський економіст польського походження Т.М.Рибчинський в 1955 році, ще будучи студентом, звернув увагу на те, що швидкий розвиток одних галузей промисловості нерідко пригнічує розвиток інших, і довів теорему співвідношення зростання пропозиції фактору і зростання виробництва.
Використовуючи майже ті ж припущення, що і теорема Столпера-Самуельсона, крім припущення про зміни цін[1], Рибчинський показав, що існує прямий взаємозв’язок між зростанням факторів виробництва в одній із галузей і депресією чи навіть падінням виробництва в інших.
Теорема: Збільшення пропозиції одного фактору виробництва веде до абсолютного збільшення випуску того товару, у виробництві якого цей фактор використовується відносно інтенсивно, а також до абсолютного скорочення виробництва іншого товару, випуск якого базується на відносно інтенсивному використанні іншого фактору, пропозиція якого не змінюється.
Нехай країна виробляє два товари, причому перший товар – капіталомісткий, а другий – землемісткий.
Розглянемо два ефекти, що відбувається внаслідок
1) збільшення пропозиції фактору, що використовується менш інтенсивно у виробництві експортного товару (дефіцитного фактору),
2) збільшення пропозиції фактору, що використовується більш інтенсивно у виробництві експортного товару (надлишкового фактору).
Ефект 1. Імпортозаміщуюче зростання.
Припустимо, що країна має надлишок землі, отже крива трансформації виробничих можливостей тяжіє до осі ОY (країна може виробляти більше одиниць другого товару – землемісткого). Точка А характеризує рівень виробництва за умов МТ, а точка С – рівень споживання. Ми бачимо, що країна експортує АВ одиниць другого товару та імпортує ВС одиниць першого товару.
Припустимо, що в нашій країні збільшилася пропозиція капіталу. Ми отримаємо нову криву трансформації виробничих потужностей, яка показує, що в нас збільшилося виробництво першого товару (капіталомісткого). Країна не впливає на світові ціни, отже нахил лінії цін – дотичної до кривої трансформації виробничих потужностей – не змінюється. Новий рівень виробництва встановлюється в точці A1, новий рівень споживання – в точці С1.
Торгівельний трикутник показує, що внаслідок збільшення пропозиції дефіцитного фактору виробництва, збільшується виробництво того товару, що використовує цей фактор більш інтенсивно (перший товар), та зменшується виробництво другого товару, оскільки виробництво товару 1 збільшується, і галузь, яка виробляє цей товар перетягує до себе мобільні фактори.
Імпортозаміщуюче зростання називається також ефектом ультранегативного впливу на МТ, оскільки завдяки зростанню пропозиції дефіцитного фактору збільшується виробництво товару, який країна раніше імпортувала, а отже зменшується його імпорт, крім того зменшується виробництво товару, який країна раніше експортувала, а отже зменшується і його експорт (торговельний трикутник A1B1C1 менший за торговельний трикутник ABC). Країна зменшує свою участь у МТ.
Ефект 2. Експорторозширююче зростання.
Як і в попередньому випадку, припустимо, що країна має надлишок землі, отже крива трансформації виробничих можливостей тяжіє до осі ОY (країна може виробляти більше одиниць другого товару – землемісткого). Точка А характеризує рівень виробництва за умов МТ, а точка С – рівень споживання. Ми бачимо, що країна експортує АВ одиниць другого товару та імпортує ВС одиниць першого товару.
Припустимо, що в нашій країні збільшилася пропозиція землі. Ми отримаємо нову криву трансформації виробничих потужностей, яка показує, що в нас збільшилося виробництво другого товару (землемісткого). Країна не впливає на світові ціни, отже нахил лінії цін – дотичної до кривої трансформації виробничих потужностей – не змінюється. Новий рівень виробництва встановлюється в точці A1, новий рівень споживання – в точці С1.
Торгівельний трикутник показує, що внаслідок збільшення пропозиції надлишкового фактору виробництва, збільшується виробництво того товару, що використовує цей фактор більш інтенсивно (другий товар), та зменшується виробництво першого товару, оскільки виробництво товару 2 збільшується, і галузь, яка виробляє цей товар перетягує до себе мобільні фактори.
Експорторозширююче зростання називається також ефектом ультрапозитивного впливу на МТ, оскільки завдяки зростанню пропозиції надлишкового товару збільшується і виробництво товару, який країна експортує, а значить і сам обсяг експорту, крім того, зменшується виробництво товару, який країна імпортує, а значить зростає і сам обсяг імпорту. Отже країна починає більш активно займатися МТ (торговельний трикутник A1B1C1 більший за торговельний трикутник ABC).
Ефект підсилення Джонса.
У відповідності до теореми Столпера-Самуельсона МТ призводить до зростання ціни фактора, який інтенсивно використовується для виробництва товару, ціна на який зростає, і зниження ціни фактора, який використовується інтенсивно для виробництва товару, ціна на який падає. Але виникає питання: чи пропорційні зростання і зниження цін факторів виробництва змінам цін товарів, що виробляються з їх допомогою? На це питання і відповідає ефект підсилення Джонса.