Основи конституційного права України

Зміст:

1. Вступ

2. Визначення референдуму

3. Класіфікация, види референдуму

4. Предмет місцевого референдуму

5. Аналіз дій учасників референдуму з позиції відповідності чинному законодавству.

5.1. Аналіз дій сільскої ради

5.2. Аналіз дій групи громадян, що бойкотують референдум

5.3. Аналіз дій громадян села - противників референдуму

5.4. Аналіз дій громадян села-прихильників референдуму

5.5. Аналіз дій членів дільничої виборчої комісії

6. Заключна частина

7. Список використаної літератури

1. Вступ.

Конституційне право Украіни - провідна галузь національного права України, що являє собою сукупність правових норм, які регулюють основні відносини володарювання у сіспільстві ( це відносини народовладдя). При цьому встановлюється належність і організація публічної влади (державної влади и місцевого самоврядування), гарантіі основних прав і свобод людини і громадянина.

Предметом галузі конституційного права Украіни є особливе коло суспільних відносин, які виникають у різних сферах життєдіяльності суспільства у зв’язку з організацією і здійсненням публічної влади. В цілому їх можна поділити на дві основні сфери:

1. Вдіносини між людиною, громадянином, колективами людей та державою, державними органами, органами місцевого самоврядування.

2. Відносини, що визначають устрій держави, належну організацію державной влади, засади місцевого самоврядування.

Нижче будуть розглянути відносини, що характерізують принципови взаємовідносини держави з особою (колективами) і складають основи правовідносин по реалізації народовладдя.

2. Визначення референдуму.

Референдум (від лат. referendum- те, що має бути повідомлене) - важлива форма безпосередньої демократії, що являє собою голосування певної, визначеної законом групи виборців (за ст.70 Конституції України, право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.), шляхом якого приймається рішення з будь-яких притань державного або самоврядного характеру, за виключенням тих, котрі згідно з законом не можуть бути винесені на референдум. Рішення референдуму обов’язковне для виконання органами, організаціями і громадянами, щодо яких це рішення носить імперативний характер.

З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проводяться референдуми. Референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Основна відмінність референдуму від виборів, процедура яких також передбачає голосування виборців, полягає в об’єкті та меті волевиявлення виборців. Так, якщо на виборах об’єктом є кандидат або список кандидатів, то об’єктом референдуму може бути конституція, закони, питання зовнішньої або внутрішньої політики. Метою виборів є обрання представників, що по суті являє собою делегування певних владних повноважень, що належать народу або теріторіальної громаді. В той час, мета референдуму - прийняття рішень по суті винесеного на нього питання, тобто воля народу проявляється в референдумі більш чітко та конкретно, не передбачая подальшого делегування владних повноважень.

Вважається, хоч і не одноголосно, що перший в історії референдум був проведений у 1439 році в Швейцарії (кантон Берн).

В міжнародно-правових документах, у законодавчих актах зарубіжних країн поряд з терміном «референдум» широко використовується термін «плебісцит» (від лат. plebiscitum, від plebis- простий люд, scitum - постанова, рішення). І хоча законодавство України не використовує цього терміну, в деяких державах (наприклад, Німеччина) розуміють всі види голосування, або лише часткове голосування в підтримку особи або проводимої політики (Франція). Одночасно висловлюється позиція, що ниякої різниці між референдумом та плебісцитом немає.

Відповідно до Конституції України проводяться всеукраїнські референдуми, референдуми Республіки Крим та місцеві (в межах адміністративно-територіальних одиниць) референдуми. Закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до законодавчих актів Верховної Ради України, нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, підзаконних актів міністерств і відомств України та Республіки Крим, рішень місцевих Рад народних депутатів. Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до рішень Рад народних депутатів, на території яких він проводиться.

3. Класіфікация, види референдуму.

Класіфікація референдумів здійснюється з використанням широкого кола критеріїв, а це, в свою чергу, обумовлює виділення великої кількості видів референдумів.