Однак, якщо не розпочати роботу із збереження людського потенціалу в країні сьогодні, внаслідок інертності демографічних процесів та їхньої слабкої керованості з боку держави, ситуація погіршуватиметься, загрожуючи стабільному та незалежному існуванню самої держави. Наприклад, депопуляція, старіння населення та інші демографічні структури диспропорції загрожують погіршенню перспектив та солідарної підтримки працездатним населенням непрацездатного. У зв”язку із старінням нації, виникає небезпека дефіциту робочої сили, збільшення демографічного навантаження на працездатне населення.
Сучасний стан демографічних процесів обумовлює комплекс наслідків, які необхідно мати на увазі при розробці заходів демографічної політики. У 1999 році визначена президентом України, соціальна стратегія, і уряд ухвалив “Програму-2010”, яка містить головні параметри соціально- демографічного розвитку країни. Метою демографічної політики в Україні, є поступова стабілізація чисельності населення і формування передумов наступного демографічного зростання. Завдання демографічної політики України є такими:
1. У сфері здоров”я:
Ø Збільшення очікуваної тривалості життя населення.
Ø Поліпшення репродуктивного здоров”я населення.
Ø Збільшення тривалості здорового (активного) життя, шляхом скорочення захворюваності, травматизму й інвалідності.
Ø Поліпшення якості життя хронічно хворих та інвалідів.
2. У сфері стимулювання народжуваності і зміцнення родини:
Ø Створення передумов для підвищення рівня народжуваності.
Ø Всебічне зміцнення інституту родини, як форми найбільш раціональної життєдіяльності особистості та її нормальної соціалізації.
Ø Створення умов для самореалізації молоді.
Ø Соціальний захист і матеріальне заохочення відповідального батьківства
3. У сфері міграції та розселення:
Ø Регулювання імміграційних потоків з метою створення діючого механізму міграційного заміщення природного збитку населення України
Ø Створення умов для скорочення еміграційного відтоку, що веде до скорочення науково-технічного, інтелектуального і творчого потенціалу населення країни.
У практику державного управління необхідно запровадити принципи орієнтації розвитку країни, передусім на інтереси населення та сім”ї, на забезпечення умов їх всебічного розвитку і реалізації.
Також, у 1997р. Фонд Народонаселення ООН, розпочав свою діяльність в Україні з надання підтримки Національній програмі планування сім”ї. У спільних заходах з українського боку брали участь Міністерство охорони здоров”я, Міністерство освіти, Державний комітет у справах сім”ї та молоді, приватні та громадські організації, засоби масової інформації. За допомогою ФНООН було створено Національну мережу центрів репродуктивного здоров”я та планування сім”ї. Крім того, за фінансової підтримки ФНООН та ВОЗ, були проведені наукові дослідження репродуктивного та статевого здоров”я підлітків. Діяльність Фонду спрямовано на допомогу уряду України.
IV. ВИСНОВКИ.
1. Демографічні процеси, як масові явища, що складаються з множини випадків народжень, смертей, міграцій, шлюбів тощо, доволі однародні, оскільки мова йде про переходи осіб з одного демографічного стану, в інший. І хоча кожна людина та її життя, єдині й неповторні, завжди можна виділити досить однорідну й достатньо чисельну групу осіб, схожих за виявленням у них певних ознак, і вважати ними стосовно інших ознак. Тому демографічні події можна розглядати як історичні події. Дослідження, що мали на меті виявити залежність демографічних характеристик від особливостей і рівня історичного розвитку. Расходження природного відтворення населення в примітивних, доіндостріальних та індустріальних суспільствах, визначались особливості демографічної поведінки міського і сільського населення. Неготовність та непристосовуваність основної маси населення до нових умов, з одного боку, та різке падіння рівня життя, з іншого боку, спричинили погіршення основних показників відтворення населення, стану здоров”я і в результаті призвели до зниження рівня демографічного, трудового та соціального потенціалу країни.
2. Отже, в результаті зниження народжуваності, яке відбувалось у історичні періоди країни, світу, відбувалось старіння населення.
3. Умовні характеристики демографічного старіння населення:
Ø Історичні події в країні (війни,голод, політичні події тощо)
Ø Відсутність демографічної політики в країні
Ø Економічні
Ø Падіння народжуваності
Ø Смертність населення
Ø Міграція
Ø Екологія
V. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1. С.В.Мочерний “Економічна теорія” Київ 2006р.
2. Н.М.Заверуха, В.В.Серебряков, Ю.А.Скиба “Основи екології” Київ 2006р.
3. Ю.І.Муромцева “Демографія” Київ 2006р.
4. І.М.Прибитка “Основи демографії” Київ. 1995р.