3. Об’єктом впізнання можуть бути знаряддя злочину, предмети одягу і т.д. Зброя, спеціально пристосовані предмети та інші об'єкти, знайдені на місці події або під час обшуку, рекомендується пред'являти не тільки потерпілому, але й підозрюваному (обвинуваченому), його рідним, друзям, співучасникам. Це дозволяє встановити, що річ належить саме підозрюваному.
4. Відтворення обстановки і обставин події в справах про хуліганство застосовують в випадках, коли необхідно встановити обставини та перевірити показання про особливості обстановки і умови, при яких було скоєно хуліганство. При цьому перевіряються показання: а)обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідків -шляхом огляду з поясненнями на місці скоєння хуліганства предметів обстановки, які вони запам'ятали. Це дозволяє встановити точне місце скоєння злочину, окремі деталі (наприклад, положення предметів, учасників), викрити співучасників, які не були на місці події, а дають показання про неї; б)перевірити показання обвинуваченого, потерпілого, свідків про спосіб скоєння хуліганства - шляхом слідчого експерименту.
5. Призначення судових експертиз. При розслідуванні більшості справ про хуліганство виникає необхідність у проведенні різних експертиз. За даними дослідження, про яке вже говорилось, кожному другому потерпілому наносилися побої і тілесні ушкодження, в тому числі 5% осіб - середньої тяжкості і 3% - тяжкі тілесні ушкодження. Нерідко поранення заподіювалося і правопорушникам, які вчиняли хуліганські дії. При розслідуванні таких справ судово-медична експертиза живих осіб може вирішувати широке коло питань, зокрема про характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, про давність і механізм утворення ушкоджень, про рід і вид знарядь, якими вони заподіяні. Судово-психіатрична експертиза призначається для визначення психічного стану обвинуваченого при наявності даних, які викликають сумнів щодо його осудності. Судово-медичну експертизу речових доказів доцільно призначати для встановлення виду досліджуваної речовини, групових і типових ознак крові, волосся, слини, сперми,сечі та інших об'єктів судово-медичного характеру. Це має місце переважно у випадках, коли, наприклад, потерпілому під час хуліганства наносяться поранення, а при огляді одежі виявляються свіжі плями крові.
Хулігани, як правило не турбуються про знищення відбитків пальців на місці події. Тому добрі результати дає дактилоскопічна експертиза.
По справам про хулігансво можуть бути назначені експертизи- почеркознавча, судово-балістична, криміналістичне дослідження холодної зброї.
Важливі питання можуть вирішувати також судово-хімічні, біологічні та інші експертизи, можливості яких використовуються ще недостатньо.
Узагальнення практики показує, що при розслідуванні справ про хуліганство в основному призначаються судово-медичні експертизи потерпілих і судово-психіатричні експертизи обвинувачених, проведення яких у випадках, передбачених ст.76 КПК України, є обов'язкове. Що ж до судово-медичних експертиз речовин-доказів, хімічних, біологічних та криміналістичних експертиз, то вони призначаються луже рідко. Таке становище пояснюється головним чином недооцінкою ролі і значення вказаних експертиз при розслідуванні хуліганських вчинків та недостатньою обізнаністю працівників слідчих органів з досягненнями експертної практики.
Звертає на себе увагу й інше. Як мною вже зазначалося, 95% обвинувачених хуліганські дії вчинили в стані сп'яніння, причому багато з них зловживали спиртними напоями систематично, протягом тривалого часу. Розслідуючи справи про осіб, які вчинили хуліганство на грунті алкоголізму, слідчий повинен всебічно з'ясувати цю обставину і в разі необхідності призначити судово-медичну або судово-психіатричну експертизу для встановлення тяжкості захворювання з тим, щоб суд відповідно до ст.14 КК України міг вирішити питання про направлення засудженого на примусове лікування. Проте слідчі в процесі розслідування вказаному питанню здебільшого не приділяють уваги, що приводить до неповноти зібраних матеріалів про особу обвинуваченого. На цей істотний недолік в діяльності слідчих вже зверталась увага в юридичній літературі*.
6. Допити підозрюваних (обвинувачених) проводяться негайно, коли вони затримані або до них обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а при
*А.Д.Соловьев.Некоторне вопросьі изучения личности обвиняемого в процессе расследования преступлений.-В сб.: Криминалистика й судебная зкспертиза, вьш.5,К.,1968,стр.б5.
неможливості - не пізніше 24 годин після затримання (от. 107 КПК України). Враховуючи зацікавленість підозрюваного і обмеженість первинних даних, рекомендується попередньо допитати потерпілого і деяких свідків, тобто ретельно підготуватися до допиту підозрюваних. При розслідуванні хуліганства, вчиненого групою правопорушників, важливо з'ясувати характер злочинного угруповання і правильно визначити послідовність допиту кожного співучасника. В групових справах допит підозрюваних найбільш доцільно починати з другорядних учасників, які, у випадках визнання своєї вини, досить відверто розповідають про обставини хуліганства і роль кожного учасника. Аналізуючи ці показання, слідчий повинен звертати увагу на протиріччя між ними, а також на факти, по яких спостерігається зіткнення інтересів підозрюваних, з тим, щоб використати їх для встановлення істини в справі. Узагальнення практики показує, що при допитах обвинувачених та з'ясуванні їх осіб найчастіше допускаються два істотних недоліки.
По-перше, у випадках очевидності хуліганського вчинку слідчі нерідко обмежуються загальним визнанням вини з боку обвинуваченого.
По-друге, під час допитів і в ході подальшого розслідування не завжди з належною повнотою встановлюються біографічні та інші відомості про обвинуваченого, зокрема точний вік, сімейний стан, психологічні особливості тощо.
Тактика допитів будується на використанні загальних прийомів: переконання, пред'явлення доказів, постановка контрольних та деталізуючих запитань. При викритті брехні використовуються прийоми психологічного впливу, матеріали справи, особисті дані, логічні та інші прийоми, які приводять допитуваних до зміни позицій і дачі об'єктивних показань.
Задачі допитів підозрюваних зводяться до встановлення:
а). обставини скоєння хуліганства: де, коли, хто, яким способом і які дії скоїв; які застосовувались знаряддя і предмети, хто їх виготовив, де вони тепер; чи готувалось хуліганство та укриття його слідів;
б). даних про підозрюваних: сімейний стан, стан здоров'я, освіта, місце роботи, заохочення, стягнення, судимості і т.п.;
в). взаємовідвосин підозрюваних з потерпілим: чи знайомі, як давно, в чому виражалося знайомство; чи виникали конфліктні ситуації; що відомо підозрюваним про потерпшого, який він вчиняв опір та інше;
г). мета, мотив та умисел хуліганських дій; яка переслідувалась мета і як оцінюють правопорушники свої дії, шо примусили до їх скоєння;
д). матеріальна шкода: кому і які нанеееаі тілесні ушкодження, що зруйновано, розбито, поламано, коли, де і за яких обставин;
Завантажити реферат