Відбувається зіткнення двох основних сил - злих та добрих, котрі в своїх намаганнях досягти мети приводять у рух весь арсенал засобів.
Найбільш поширеними казками в Ірані є чарівні казки, які вражають розмахом фантазії. Для багатьох перських чарівних казок характерна досить стійка схема: у бездітного падишаха дивним чином народжується син, життя якого сповнене різними пригодами у пошуках коханої. Врешті-решт царевич щасливо володарює на батьківському троні. Ця більш-менш стандартна схема може доповнитися різноманітними подіями, і дуже часто казка такого типу розросталася до розмірів роману.
Головним героєм, як правило, виступає молодший брат, а склад дійових осіб майже незмінний і характерний для більшості чарівних казок: це дервіші - мандрівники, які володіють чудодійною силою і рятують героя у безнадійних ситуаціях; купці, які ведуть караванну та морську торгівлю; злі ворожки та чарівниці, які роблять безлад, але врешті виявляються переможеними; прекрасні царівни і т.і.
Ми можемо побачити, що в українських казках , порівняно з перськими, такі сюжетні схеми: у бездітного селянина або, як в казках Ірану, - у царя , народжується син або дочка. В перських же казках народження дівчинки в сюжетах майже не зустрічається. (Це випливає з народних традицій: в давнину, якщо у перса народжувався хлопець – цю подію святкували кілька днів, а от якщо дівчинка – народини не святкувалися.)
Життя дитини і в українських казках пов”язане з пригодами, пошуками не тільки коханої, а й щастя.
Фінал як українських, так і перських казок в основному щасливий – казки по суті своїй оптимістичні.
Надреальні сили беруть найактивнішу участь у розвитку фабули і жодна чарівна казка не обійдеться без набору джинів, дивів, пері, гулей та інших представників арабсько-іранського “пандемонізму”, який було успадковано ісламом у стародавніх народних вірувань.
В казках обох країн фігурують птахи, які розмовляють, тварини, які сповіщають героїв про небезпеку, сприяють успіху.
В перських народних казках дія, як правило, відбувається в фантастичній країні. Часто це Китай (Чин та Мачин), але дуже своєрідний Китай, і, окрім фантастичного елементу, нічим не відрізняється від Ірану.
Палаци, які зникають і з”являються як оком мигнути, райські сади в пустелях, чарівні і таємничі острови, зачаровані колодязі та печери – такі звичайні місця блукань героїв чарівних казок.
Важливу роль в казках Ірану відіграють чарівні предмети : яблуко, волосина коня, чарівна вода, шапка-невидимка, чоботи-скороходи, килими-самольоти, скатертини-самобранки, персні та інші. Подібні предмети ми зустрічаємо в казках України.
Цікаво зазначити, що “магічними” в перських казках є такі числа: 3, 7 і…40.
Наприклад в казці “Птах Симорг” читаємо: “Буде там драбина в сорок дощечок та будуть на ній сорок дзвіночків, візьми з
собою сорок грудок вати, а на дівчині буде сорок шароварів.”7
В казці читаємо про те, що “…у правителя було сорок баранів, яких треба було відігнати на пасовисько і пасти рівно сорок днів.”8
В чарівних казках дуже часто мова йдеться про чарівний перстень, який треба повертіти три рази, щоб з’явилися три негри - раби царя Солеймана , або про три дивовижних
воронячих пера, які, при потребі, самі вкажуть дорогу .
7, Персидские народные сказки. Под редакцией Брагинского, М., 1987.- С.84.
8, Персидские народные сказки. Подбр, перевод и вступительная статья А. А. Ромаскевича. М.-Л., 1934.- С.147.
В казці “Сорок ключів” читаємо: “Цю красуню важко побачити. Потрібно вбити сім дивів перед тим, як увійти до саду. Там буде кицька, у якої на шиї висітиме сорок ключів. Вб”єш її - заволодієш ключами. Ними відмикнеш тридцять дев”ять кімнат, а в сороковій буде діва.”9
В українських казках ми теж зустрічаємо “магічні” числа - такі як 3, 7, 9.
Наприклад: “Жили на світі чоловік та жінка, і в них було сім синів, але ті сини не жили у згоді, а завжди ворогували та билися поміж собою.”10
Невід”ємною частиною сюжетів перських казок є боротьба головного героя з міфологічним персонажем дивом, який виступає антигероєм. Можна провести паралель між дивом іранських казок та відьмою українських. Див зазвичай дуже зла, підступна та хитра істота, яка усіма силами намагається зашкодити головному герою. Але в східних казках є мотив побратимства з ворогом, коли чоловік рятує дивові життя і вони стають друзями, що в українських казках майже не зустрічається.
Спільним мотивом для казок обох країн є мотив про чарівну “пташку щастя”: бідний збиральник хмизу, який щоденно важко працював, усі свої гроші віддав злиденному чоловікові. Згодом він знаходить чудову пташку, яка кожен день зносила по золотому яйцю. Про це дізнався злий сусід і , шляхом обману, змушує дружину збиральника хмизу підсмажити пташку, щоб з”їсти її голову - і стати падишахом (царем), печінку і серце – і кожну ніч знаходити під подушкою гроші.
9, Персидские народные сказки. Перевод и вступительная статья А.З Розенфельд, Ташкент, 1958.- С.32.
10. Про сімох братів гайворонів і їхню сестру. // Дивна сопілка.- Львів, 1989.- С.96.
Але їх з”їли діти бідняка, які згодом, долаючи численні труднощі, досягають мети.
Ще один ланцюг мотивів, які притаманні як перським, так і українським казкам: дивовижне зачаття від яблука або горошини – боротьба дитини з драконом та звільнення поневолених - допомога друзів. Такий сюжет ми знаходимо в казках “Подвиги тубільця іранського” та “Котигорошко”.
До речі, в цих же казках є ще один, спільний для казок обох країн, мотив подорожування на “той світ”. Там головним героям допомагають вірні друзі і птах, який виступає в ролі посередника між “земним” і “тим” світами.
В перських казках ( наприклад в казці “Белуні та Іскандр”) чітко простежується мотив воскресіння героя в образі очерету, квітки, дерева або в образі птаха чи тварини.
Такий самий мотив притаманний і українським казкам.
Наприклад :
“А над забитим братом в полі при дорозі виросла калина, та така хороша, аж очі бере, літо й зиму на ній і лист, і цвіт, і ягідки.”11
Дуже часто з того дерева, в яке перевтілилася людина, герої української казки роблять якісь предмети ( наприклад сопілку з калини ). Ці вироби допомагають головному герою долати перешкоди і можуть навіть розмовляти.
“А один вирізав гілку, зробив сопілку, сів собі на віз та грає, а сопілка йому людським голосом співає.”12
Неважко помітити, що в декількох казках Ірану зустрічаються подібні, схожі сюжетні лінії. Наприклад епізод перевтілення героя в різних тварин – барана, верблюда, лоша; продажем цих тварин і поверненням парубка у колишній стан за допомогою рятівної вуздечки проходить по багатьох казках.
_
11.Дивна сопілка. Львів, -1989 .С.71.
12. Там само.
Слідом за цим зазвичай розповідається про її втрату і про боротьбу героя зі своїм ворогом («Бу-Алі Сіна» та ін.)
Відмітимо, що іранські чарівні казки від українських відрізняються чітко вираженою ланцюговою конструкцією. Наприклад :
Завантажити реферат