1. Економічна суть податку на прибуток підприємства та його роль у формуванні доходної частини бюджету.
Кожна держава для виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти, які концентруються в державному бюджеті та інших централізованих фондах. Джерелами формування цих коштів можуть бути, по-перше, власні доході держави, які вона одержує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, що згідно з діючим законодавством належать державі; по-друге, податки, які сплачують юридичні та фізичні особи із своїх доходів.
Співвідношення між цими джерелами визначається рівнем розвитку державної та приватної власності. За умов, коли домінуюче становище у суспільстві займала державна власність, основу формування доходів бюджету становили доходи державного сектора.
Перехід до ринкових відносин насамперед передбачає зміну форм і відносин власності в напрямі розвитку її приватної та колективної форм. Це означає і втрату державою значної частини власних доходів. Оскільки безпосередньо вилучити доходи у власника, держава вже не може, вона повинна законодавче регламентувати процес формування доходів держави. Основним методом формування доходів держави за провідної ролі приватної та колективної форм власності є податок, що й визначає її місце у ринковій економіці. Встановлення державою податків – це форма прояву її державного суверенітету і здійснення належних їй функцій владності. Адже податки – це не тільки метод формування бюджету, а і інструмент впливу на різні сторони діяльності їх платників. Основними передумовами виникнення податків були:
· перехід від натурального господарства до грошового;
· зародження та формування держави.
Е. Селігман періодизував історичний процес розвитку податкових платежів, ілюструючи його етимологічним значенням змісту податків. Тому в терміні, який означає податок, він нараховує сім стадій:
1. На цій стадії панує ідея дару. Індивідуум робить подарунок державі, що відображається в середньовіковому латинському терміні donum і в англійському benevolence.
2. Друга стадія пов’язує податок з прохання державою народа про підтримку, що відображається в латинському германському терміні bede.
3. В третій стадії закріплюється ідея допомоги, яку народ надає державі, англійське aid.
4. На четвертій стадії розвитку з’являється ідея про жертву, яку приносить громадянин в інтересах держави. Це видно з старофранцузького gabelle, німецького abgabe.
5. На п’ятій стадії у платника починає розвиватися почуття обов’язку, зобов’язання. Англійське duty спочатку вживалось для позначення податків на ввіз і іноді на дохід.
6. Тільки на шостій стадії зустрічається ідея примусу з боку держави. Це видно в англійському inposition.
7. На останній стадії виникає ідея певної частки чи окладу, які встановленні урядом та не залежать від волі платника. Це англійською термін tax (taxare – визначати, оцінювати).
Щоб все-таки з’ясувати, що являє собою податок потрібно визначити його принципові ознаки:
· Це вид платежу, який вноситься юридичними та фізичними особами.
· Платіж, який регулюється актом компетентного органу державної влади.
· Сума, яка стягується за допомогою податкового механізму, вноситься до бюджету (державного або місцевого), або до державного цільового фонду.
· Перераховані в бюджет суми не мають цільового призначення. Надходячи до бюджету, фактично втрачається важливість від якого суб’єкта вони надійшли і на які цілі вони будуть використані.
· Податкові платежі перераховуються в бюджет безвідплатно і безумовно, незалежно від отримання будь-яких послуг чи благ зі сторони держави.
· Податок вноситься періодично, в чітко встановлені законом строки.
· Має обов’язковий характер. За ухилення від сплати передбачається відповідальність, можливість примусового виконання платежу.
Отже, податок – це встановлений вищим органом державної законодавчої влади обов’язковий платіж, що сплачується юридичними та фізичними особами до бюджету відповідного рівня або до державного цільового фонду в розмірах і строках, що визначаються законами про оподаткування.
Виділяють різні класифікації податків в залежності від їх характерних ознак:
1. В залежності від об’єкта оподаткування податки поділяються на:
- податки на майно (податок з власників транспортних засобів);
- податки на доходи (прибутковий податок з громадян).
2. За методом стягнення є такі податки:
- прямі це платежі, які встановлюються на доходи і майно фізичних та юридичних осіб, котрі безпосередньо здійснюють їх сплату.
- непрямі це податки, закладені в ціні реалізованого товару чи наданої послуги. Ці податки сплачуються споживачем.
3. В залежності від органу, який стягує податок і розпоряджається цими коштами податки поділяються на:
- загальнодержавні – ті, які встановлюються і стягуються центральними органами державної влади і управління, і які надходять, в основному до державного бюджету.
- місцеві це платежі, які встановлюються органами місцевого самоуправління та надходять до місцевих бюджетів.
4. В залежності від порядку використання поділяються на:
- загальні податки – позбавлені індивідуальності платежу, які надходять в державний бюджет і використовуються на загальнодержавні цілі.
- спеціальні (цільові) податки – надходять до бюджетів різних рівнів і використовуються для певних цілей.
5. В залежності від платника існують:
- податки, які сплачуються фізичними особами,
- податки, які сплачуються юридичними особами,
- податки, які сплачуються і фізичними і юридичними особами.
6. За формою стягнення є такі види податків:
- грошові податки,
- натуральні податки (на даний момент в Україні не існує).
Розрізняють дві основні функції податків: фіскальну і регулюючу. Фіскальна функція полягає в тому, що податки мають забезпечити гарантоване й стабільне надходження доходів у бюджет. Суть регулюючої становить використання податків з метою впливу на різні сторони соціально-економічного розвитку суспільства. Фіскальна і регулююча функції податків діють взаємопов’язано, їх не можна протиставити одна одній. Не можна також поділяти податки на чисто фіскальні чи регулюючі, бо без фіскальної дії не може бути й регулюючої.
Оскільки навряд чи можливо, щоб в одному податку повністю реалізовувались обидві функції, система доходів бюджету насамперед повинна включати такі, які забезпечували б сталу фінансову базу держави. Без таких податків держава не може гарантувати безперебійне фінансування своїх видатків.
Кількість податків, на які покладаються насамперед регулюючі функції, повинна бути досить значною. Це пояснюється дуже просто: неможливо за допомогою одного чи двох податків впливати на всі сторони господарської діяльності підприємств, на всі сфери суспільно-економічного життя. Наскільки різноманітне наше життя, настільки ж різноманітною повинна бути система фінансових інструментів.
2. Пряме оподаткування та його роль в формуванні доходної частини бюджету.
Завантажити реферат