Податок на прибуток підприємств

У разі, коли іноземна юридична особа здійснює свою діяльність не лише в Україні, але й за її межами, і при цьому не веде окремого обліку прибутку, який дає змогу визначити суму прибутку від діяльності, здійснюваної нею через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню, може бути визначена на основі розрахунку, узгодженого платником податку з по­датковим органом, що контролює його платежі до бюдже­ту. Якщо немає можливості прямим підрахуванням ви­значити прибуток, одержаний іноземною особою від діяль­ності в Україні, він може бути визначений податковим органом, виходячи з валового доходу або проведених за­трат і норми рентабельності ЗО %.

Іноземні юридичні особи можуть одержувати як ком­пенсацію за здійснювану в Україні через постійне представ­ництво діяльність оплату у вигляді продукції чи майна. У цьому випадку для визначення оподатковуваного при­бутку використовуються договірні (контрактні) ціни, ціни основних організацій-експортерів або ціни, обчислені на базі світових цін на таку саму або аналогічну продукцію чи майно.

Пільги щодо податку на прибуток (доход).

Пільги щодо податку на прибуток (доход) умовно мож­на поділити на чотири групи:

1. звільнення від сплати податку. При цьому можуть звільнятися від оподаткування як окремі суб'єкти, так і окремі види доходів;

2. звільнення від сплати податку на певний строк;

3. зменшення оподатковуваного прибутку (доходу);

4. зменшення розміру ставки податку.

Склад кожної з указаних груп залежить від того, на досягнення якої мети спрямована система пільг.

Пільги можуть установлюватися з метою стимулювання розвитку:

· науки й виробництва;

· технічної бази підприємств;

· окремих форм господарювання і виробництва окремих видів продукції;

· соціальної та культурної сфери;

· благодійної діяльності;

· соціального захисту деяких категорій працівників.

Стимулювання розвитку науки й виробництва здійснює­ться шляхом звільнення від оподаткування на певний строк, наприклад на п'ять років, доходів, одержуваних:

а) підприємством - власником патенту від використан­ня винаходу у власному виробництві, а також від продажу на нього ліцензії в межах строку дії патенту;

б) підприємством від використання винаходу в резуль­таті придбання ліцензії - з дати початку використання винаходу;

в) підприємством або новим виробництвом, створеним спеціально для виготовлення нової техніки з використан­ням запатентованого винаходу, - з дати введення підпри­ємства або нового виробництва в експлуатацію.

Крім того, можна звільняти від оподаткування увесь або частину (наприклад, 50 %) прибутку, який спрямовує­ться підприємством на проведення власними силамиабонауковими організаціями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовку й освоєння нових про­гресивних та екологічно чистих технологій і видів продук­ції, здійснювані за рахунок прибутку (доходу), що зали­шається в розпорядженні підприємства.

З метою розвитку технічної бази виробництва оподатко­вуваний доход (прибуток) зменшується на суму прибутку, використаного на реконструкцію і модернізацію активної частини виробничих фондів, на нове будівництво, розши­рення, введення і освоєння нових потужностей з виробни­цтва товарів (робіт, послуг). Але вказана пільга надає­ться за умови повного використання на дані цілі аморти­заційних відрахувань, що є в підприємства, а також залишків невикористаного прибутку минулих років.

Для розвитку соціальної та культурної сфери можуть установлюватися такі пільги, як зменшення оподатковува­ного доходу (прибутку) на:

а) суму затрат, здійснюваних за рахунок прибутку (доходу) відповідно до кошторисів затрат на утримання об'єктів охорони здоров'я, будинків для престарілих та інвалідів, дитячих дошкільних закладів, дитячих таборів відпочинку, закладів освіти, об'єктів культури й спорту, житлового фонду та комунального господарства, що пере­бувають на їхньому балансі, а також затрат на дані цілі за пайової участі в утриманні вказаних об'єктів, що пере­бувають на балансі інших підприємств;

б) суму прибутку (доходу), перерахованого підприєм­ствам, установам, організаціям культури, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізкультури й спорту та громадським організаціям інвалідів;

в) суму доходу закладів культури, фізичної культури й спорту, в тому числі прикладних видів, культурно-освітніх закладів, що спрямовується ними на будівництво й розви­ток матеріально-технічної бази;

г) суму доходу підприємств громадських організацій і об'єднань (крім професійних спілок, молодіжних полі­тичних організацій, політичних партій і рухів), релігійних організацій, що спрямовується ними на виконання статутної діяльності вказаних організацій і об'єднань, крім ви­трат на капіталовкладення (за винятком капіталовкладень, спрямованих на розвиток освіти, лікувальних закладів, закладів культури, фізкультури й спорту), утримання органів управління, матеріальне заохочення членів гро­мадських організацій;

д) доходи підприємств громадського харчування,якіперебувають на балансі промислових підприємств та об­слуговують працівників цих підприємств.

Крім того, звільняються від оподаткування:

а) творчі спілки (письменників, художників, компози­торів, театральних діячів, кінематографістів, журналістів, фотохудожників, архітекторів, майстрів народного мисте­цтва, дизайнерів), Всеукраїнська музична спілка, націо­нально-культурні товариства, а також доходи належних їм підприємств від виконання робіт (виробленої продук­ції), передбачених статутною діяльністю спілок;

б) заклади культури й спорту, навчально-виховні за­клади системи освіти, організації соціального обслуговування населення, діяльність яких частково фінансується з державного бюджету;

в) доходи, одержані від проведення заходів, що зді­йснюються за програмою міжнародних, міждержавних, все­українських фестивалів, конкурсів, оглядів, які проводять­ся державними культурно-освітніми закладами і є еконо­мічно збитковими;

г) доходи видавництв, що здійснюють випуск літера­тури українською мовою та малотиражних видань мовами національних меншин, якщо ця література становить не менше за 70 % загального обсягу їх виробництва.

Розвиток благодійної діяльності можна забезпечувати шляхом зменшення оподатковуваного доходу (прибутку) на суму доходу (прибутку), перерахованого у благодій­ні фонди.

Зменшення оподатковуваного доходу (прибутку) також можна застосовувати для стимулювання розвитку виробни­цтва окремих видів продукції. Наприклад, зменшувати опо­датковуваний прибуток можна на:

а) суму в розмірі 35 % доходу підприємств пенітенціар­них закладів;

б) суму доходу, одержаного від виробництва медика­ментів та сировини всіх видів походження для їх виготов­лення, за умови збільшення обсягів виробництва порівняно з минулим роком;

в) суму прибутку (доходу), одержаного підприємства­ми від реалізації виготовлених ними протезно-ортопедич­них виробів і спеціальних технічних пристосувань для інва­лідів, тифлотехнічних засобів друкування та озвучування книг, журналів, підручників, іншої літератури для інвалі­дів по зору, а також виготовлення нестандартного облад­нання, технологічної оснастки для навчально-виробничих підприємств товариства інвалідів;