Податок на прибуток підприємств

г) суму доходу, використаного на проведення заходів щодо збільшення виробництва медичної апаратури;

д) суму доходу, одержаного підприємствами від реалізації продукції, виготовленої з використанням відходів ви­робництва, якщо їх частка в загальній вартості сировини та матеріалів, використаних на виробництво цієї продукції, становить не менше за 75 %.

Для стимулювання розвитку окремих видів діяльності можна зменшувати розмір ставки податку. Наприклад, для малих підприємств зменшувати ставку податку на 75 % у перший рік і на 50 % - у другий рік діяльності. При цьому якщо кошти, звільнені від оподаткування, не спря­мовуються на будівництво, оновлення та освоєння нової тех­ніки, формування статутного фонду, то малі підприємства слід оподатковувати на загальних підставах.

На соціальний захист деяких категорій громадян спря­мовані такі пільги, як звільнення від оподаткування:

а) установ навчально-виробничих підприємств та об'єднань громадських організацій інвалідів, де інваліди ста­новлять більш як 50 % загальної чисельності працюючих;

б) лікувально-трудових майстерень, підсобних під­приємств при психіатричних лікарнях і протитуберкульоз­них закладах, будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів; виховно-трудових колоній для неповнолітніх, лікувально-трудових профілакторіїв та сільськогосподар­ських підприємств, пенітенціарних закладів, що викори­стовують працю інвалідів І і II груп диспансерного обліку, якщо їх чисельність становить не менше за 50 % загальної чисельності осіб, які утримуються в цих закладах;

в) учнівських та студентських підприємств за умови, що чисельність учнів та студентів у загальній чисельності працюючих становить не менше від 80 %, а також змен­шення оподатковуваного доходу (прибутку) на суму заро­бітної плати, виплаченої учням та студентам або праців­никам-інвалідам, якщо на підприємстві створено учнівські та студентські цехи, бригади, дільниці й кількість студен­тів та учнів менша за 80 % працюючих або якщо підприєм­ство використовує працю інвалідів, кількість яких стано­вить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих.

Можуть застосовуватися також інші пільги, наприклад звільнення від оподаткування доходів від державних облі­гацій, а також доходів у вигляді процентів за кредитами, наданими уряду України, Національному банку України.

Склад пільг може уточнюватися й змінюватися поста­новами Кабінету Міністрів України. Це залежить від того, на досягнення якої мети спрямована система пільг на кож­ному конкретному етапі економічного розвитку. Слід зазна­чити, що в 1992-1993 роках система оподаткування характе­ризувалася досить значною кількістю пільг. Поступово склад їх скорочувався, і в 1994 було встановлено дві групи пільг - звільнення від сплати податку й зменшення оподатковуваного доходу.

Звільняються від сплати податку:

а) підприємства громадських організацій інвалідів, де інваліди становлять більш як 50 % загальної чисельності працюючих в основному виробництві. Оподатковуваний до­ход інших підприємств, які використовують працю інвалі­дів, зменшується на суму заробітної плати, сплаченої своїм працівникам-інвалідам;

б) підприємства з доходу, одержаного від виробництва сільськогосподарської продукції за винятком продукції квітково-декоративного рослинництва та звіроводства;

в) заклади освіти, культури й спорту, діяльність яких частково фінансується з державного бюджету;

г) доходи у вигляді процентів за кредитами, наданими іноземними юридичними особами уряду України, Націо­нальному банку України, а також дивіденди (проценти), одержані від державних облігацій та інших державних цінних паперів.

Оподатковуваний доход зменшується на:

а) суму доходу, одержаного підприємствами від реалі­зації виготовлених ними протезно-ортопедичних виробів і спеціальних технічних пристосувань для інвалідів, тифлотехнічних засобів друкування та озвучування книг, журна­лів, підручників, іншої літератури для інвалідів по зору, а також виготовлення нестандартного обладнання, техно­логічної оснастки для навчально-виробничих підприємств товариства інвалідів;

б) суму доходу, одержаного від реалізації продукції, виготовленої лікувально-трудовими майстернями, підсоб­ними підприємствами при психіатричних лікарнях і проти­туберкульозних закладах, будинках-інтернатах для пре­старілих та інвалідів, виховно-трудовими колоніями для неповнолітніх, лікувально-трудовими профілакторіями;

в) суму в розмірі 60 % доходу підприємств пенітенціар­них закладів;

г) суму доходу, перерахованого будинкам-інтернатам для престарілих та інвалідів, школам-інтернатам, а також підприємствам, установам, організаціям культури, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури й спорту, фізкультурно-спортивним товариствам; дитячим громадським організаціям, але не більше за 2 % оподатковуваного доходу, який визначається у встановленому порядку.

Місцеві Ради народних депутатів можуть надавати окремим категоріям платників додаткові пільги щодо по­датку на доходи (прибуток), але в межах сум податку, що зараховуються до місцевих бюджетів.

Порядок обчислення і строки сплати.

Обчислення податку на доход (прибуток) за таким алгоритмом. Спочатку визначається розмір об’єкта оподаткування . Потім його сума розкладається на елементи, для яких установлено різні ставки. Нарешті вираховуються ті суми, для яких передбачено пільги. Протягом кварталу всі платники, за винятком під­приємств з іноземними інвестиціями та іноземних юридичних осіб, провадять авансові внески податку до бюджету. Авансові платежі вносяться не пізніше 15 і 28 числа кож­ного місяця.

Згідно із законодавством розмір авансового платежу визначається як 1/6 фактичної суми податку, сплаченої за відповідний період (квартал) попереднього року.

Приклад. Фактична сума податку на доход, сплачена в І квар­талі попереднього року, становить 500 млн. грн. Розмір авансових платежів, які необхідно вносити до бюджету 15, 28 числа кожного місяця, у І кварталі поточного року—83,3 млн. грн. (500:6).

Якщо платник вносить незначну суму податку, то за його заявою податковий орган за місцезнаходженням платника може встановити один строк сплати авансових платежів — не пізніше 20 числа кож­ного місяця в розмірі 1/3 квартальної суми податку.

Приклад 2. Платник вносить авансові платежі податку з доходу один раз на місяць. Квартальна сума податку за фінансовим планом підприємства становить 150 млн. грн. Сума авансового платежу, яку необхідно сплачувати підприємством кожного місяця кварталу,— 50 млн. грн. (150 : 3).

Розмір авансових платежів може визначатися трьома способами. По-перше, на підставі даних за відповідний період (квартал) попереднього року.

По-друге, на підставі даних про суми податку, фактич­но сплачені за попередній квартал, як це було передбаче­но при оподаткуванні прибутку в І кварталі 1993 р. Такий підхід в умовах інфляції є доцільнішим. Він забезпечує менший розрив між сумами авансових платежів і фактич­ною сумою податку, належною до сплати в бюджет.