Прийняття рішень по інвестиційним проектам

Так, для нашого проекту, при ступені ризику n=1

PIi = 4,73%

А при ступені ризику n=5

PIi = 22,05%

Таке представлення цього показника зручне для врахування ступені ризику інвестиції.

- норма рентабельності інвестиції

Розмір чистого доходу та приведеного доходу (ефекту) – показники досить умовні, оскільки при їх розрахунку ми використовуємо прогнозовану процентну ставку для дисконтування, величину якої ми можемо визначити дуже приблизно. Для того, щоб з’ясувати, наскільки залежним є ефективність проекту від норми дисконтування, ми повинні визначити значення норми, при якій чистий приведений доход (ефект) дорівнює нулю. В нашому аналізі ми підемо далі, і побудуємо графік залежності NPV від r.

Для цього скористаємося компьютерним аналізом, у нашому випадку розрахунки проводились у табличному редакторі Excel.

Будуємо графік з кроком у 0,2%.

Значення NPV рівне нулю у проміжку між 24,2% (NVP=29,86) і 24,4% (NVP=-47,12).

Ми можемо уточнити значення IRR за допомогою ітерації:

IRR=24,2%+(29,86/(29,86-(-47,12)))*(24,4%-24,2%)=24,2776%

На практиці доцільніше використовувати не тільки значення норми рентабельності, а взагалі розглядати функцію залежності чистого приведеного ефекту від норми дисконтування. Окрім того, судячи з графіку ми можемо за допомогою математичних методів замінити цю функцію більш простою, виду маючи допустиму похибку. Аналізувати спрощену функцію набагато простіше. Методику такого спрощення в даній роботі я не привожу, оскільки це б збільшило обсяг роботи вдвічі. Але на практиці є спеціальні математичні програми, котрі проводять таке спрощення за декілька секунд.

- коефіцієнт ефективності інвестицій

Цей показник є досить примітивним, оскільки він не враховує структурної динаміки грошових потоків. Окрім того, методика його розрахунку виведена емпірично, тому можливі випадки, коли цей коефіцієнт буде лише “заважати”

Формула розрахунку коефіцієнту ефективності інвестицій (ARR) наступна:

,

де PN – середньорічний прибуток

У нашому випадку

ARR=6976,2/10000=0,698

Цей показник порівнюють з коефіцієнтом рентабельності авансового капіталу, який є співвідношенням сумарного чистого прибутку та сумарних інвестицій.

FP=16481/20000=0,824

Отже ми провели технічну частину аналізу інвестиційного проекту. Переходячи до аналітичної частини, слід зазначити, що якщо технічний аналіз дає стабільно однакові результати у різних аналітиків, то аналітична частина повністю залежить від особистих якостей того, хто приймає інвестиційні рішення.

Окрім фінансових факторів, на прийняття рішень по інвестиціям впливає цілий ряд нефінансових, таких як ступінь ризику, екологічні, безпека персоналу, імідж компанії, тощо. Окрім того, технічний аналіз спирається на прогнозоване значення такого важливого показника, як норма дисконтування – а прогнози, як відомо, справа невдячна. Зрозуміло, що аналітик повинен враховувати багато факторів: отримані дані технічного аналізу, стан справ у світовій економіці і економіці країни рецепієнта, стан справ у галузі інвестування, стан справ на фондових та фінансових ринках, неформальні фактори, тощо. Основна задача аналітика – найти єдиний підхід до врахування всіх цих факторів при прийнятті інвестиційних рішень. Це може бути як суто інтуїтивний підхід, так і запропоновані сучасними методиками менеджменту методи багатофакторного порівняння. У випадку ж, коли має місце питання про прийняття одного інвестиційного проекту, аналітик повинен порівнювати його з подібними проектами, що вже були реалізовані. В даній роботі я не буду повторюватися про досить очевидний (і не досить очевидний) вплив всіх вищеперерахованих чинників.

Порівнювати інвестиційні проекти можна методом аналізу ієрархій . Цей метод був розроблений Т.Сааті і передбачає багатофакторне порівняння подібних явищ. Суть цього методу полягає в тому, що аналітик, на основі власного досвіду і на основі аналізу важливості всіх факторів, що можуть впливати на результат інвестиційного проекту відбирає найважливіші фактори, і визначає їх важливість в рамках даного інвестиційного проекту. Згодом він порівнює всі наявні проекти (варіанти проектів) окремо по кожному фактору , а потім виводить результуючий вектор, що вказує на переваги того чи іншого інвестиційного проекту.

У нашому випадку, для спрощення розрахунків, ми залишимо лише ті фактори, що випливають з технічного аналізу.

Нехай ми маємо 7 інвестиційних проектів, котрі ми порівнюємо по 6 наступним факторам: