Порядок визначення санаційної спроможності підприємства

– втрата ринків збуту;

– висока ціна;

– незадов. робота обладнання;

– висновок про відповідність (невідповідність) чисельності працівників потребам виробництва.

Аналіз незаверш. виробн. та обєктів соцкультпобуту

– перспективи подальшого використання;

– передача місцевим органам влади;

– витрати, повяз. з їх утриманням;

– розмір доходів від їх використання.

Конкурентне середовище та маркетинг

– конкурентоспроможність товарів;

– інноваційна діяльність;

– прогнозування попиту.

При аналізі ст-ри кред. заборгованості слід враховувати, що штрафи, пені, неустойки, визнані боржн, або щодо яких прийнято рішен. арбвтр. судом щодо їх стягнення, віднос. на рез. фін.-госп. діяльності і до їх одержання чи сплати відобр. у звітності одержувачем та платником відповідно в статтях дебіторів і кредиторів.

Кред. заборгов. відносно якої строк позивн. давності минув перед держ. підпр.підлягає перерах. дебітором у відпов. бюджет не пізніше 10 числа наступного після закінч. строку позивн. давності місяця.

За несвоєч. перерахув. заборгованості стягується пеня в розм. 0,3% за кожен день просрочки.

Якщо кред. заборгов. по підпр. не держ. форми власн., то віднос. на фін. рез. підпр.

Дебіторська заборгованість , відносно якої строк позовн. давності минув і підпр. зверталося з позивом в арб. суд за ріш. керівн. підпр. списується на валові витрати або погаш. за рах. страх. резерву.

Списання боргу внасл. неплатоспр. платника не явл. підставою для відміни заборг. Ця заборг. повинна відобр. в балансі не менше 5 років з моменту списання для виявлення можливостей стягнення у вип. зміни фін. стану боржника.

Якщо дебітор повністю, або частково погашає безнад. заборгов., яка належним чином була списана, кредит. збільшує валовий доход на суму компенсації, яка одержана від дебітора в под. період, протягом якого було здійснено поверн. заборгованості.

Якщо дебітор не погасив заборг. або кредит. не зверн. в арбітр. суд з позовом про стягнення такої заборгов. вал. доходи і дебітора збільшується на суми вказаної заборгов.

III етап

Аналіз причин та симптомів фінансової кризи та виявлення “слабких місць”.

Симптоми кризи :

– рівень ліквідності;

– рівень прибутковості;

– величина Cash-Flow;

– якість менеджменту;

– відносини із споживачами, вир. партнерами та Д. органами;

– відносини з засновниками;

– відносини із банками.

Ідентифікація “слабких місць :

– дефіцит ліквідності;

– високий рівень заборгованості;

– високий рівень собів. в порівнянні з конкурентами;

– прорахунки в інвестиц. сфері;

– відсутність контролінгу;

– низька якість маркетингу.

IV етап

Прийняття рішення про санацію чи ліквідацію.

Інтегральна оцінка інвестиц. привабливості (ксерокс).

Cash-Flow – осн. базовий показн., що викор. для розрахунку тих коштів, що має в своєму розпор. підприємство.

Якщо бруто Cash-Flow – беруться результ. до сплати податку

Показники:

характеризує спроможн. погасити всю заборг. за рах. результатів фін.-госп. діяльн.

характер. спром. погасити короткостр. заборгов. за рах

4. Методи прогнозування банкрутства

Розрізняють 2 основних методи:

– модель Альтмана;

– модель Спрінгейта.

Модель Альтмана розроблено в 1968 році. має назву розрах. 2-показника. Це 5-факторна модель, де факторами виступають окремі показники фін. стану підпр.

Модель Альтмана – відношення робочого капіталу до заг. вартості активів.

Z= 1,2A + 1,4B + 3,3C + 0,6D + 1,0 E

Правдивість цієї моделі 95%

Чому на Укр. ці показники не справжуються:

– інфляція (деякі показники можуть бути штучно занижені);

– монополізація екон.;

– галузеві відмінності в прибутковості.

Модель Спрінгейта

Z = 1,03А + 3,07В + 0,66С + 0,4Д

Побудована на основі дослідж. впливу тенденцій 19 фін. показників.

Це 4-факторна модель.

Якщо Z < 0,862 –> п-во є потенційним банкрутом.

Проблеми застосування в Укр. ті ж що й моделі Альтмана.