Цікава ситуація була в націонал-демократичному крилі. У парламентських виборах брало участь близько десятка партій і блоків національно-патріотичної орієнтації. Усі вони вибори програли. Внаслідок цих виборів відбувся “повний” розкол у Народному Русі України.
Перед виборами демократичні сили були неоднорідними і можна було виокремити три політичні спектри: демократи звичайні (народні демократи, ліберали, соціал-демократи), українські націонал-демократи (рухівці, республіканці різних угруповань і т. д.) та демократи “типу Балашова”. Усіх демократів об’єднувало ідея незалежності, курс на ринкові реформи, страх перед реваншем червоних. Але демократи різняться ступенем та характером національно-патріотичної орієнтації.
Націонал-демократи мріяли про українську Україну, про державу українського народу, а не “народа Украины”, і вони готові були вмерти за таку Україну. Демократи звичайні не проти української України , але душа їхня за неї не дуже болить. Головне, щоб народ жив сито. В “балашовской мысли” найважливіше – “красівая жизнь” “народа України”. А чи буде Україна українською державою, чи ще однією російською – жодного значення немає.
Висновки.
Таким чином, можна зробити такі висновки, що аналіз програмних положень партій, організацій і рухів свідчить, що більшість із них ще не мають серйозної концепції, спрямованої на стабілізацію суспільства, вихід його з кризи, не кажучи вже про перспективи просування по шляху прогресу. Декларації одних – це перелік абстрактних загальнолюдських цінностей, інших – антикомуністичні маніфести, третіх – повторення ортодоксальних марксистсько-ленінських ідей, агітація за повернення до застійних часів, а то й до відновлення сталінізму, четвертих – це екстремістські, націоналістичні і шовіністичні заклики. Така розбіжність політичних поглядів не може хвилювати, особливо за умов поглиблення кризи в усіх сферах суспільства.
Найближче майбутнє партій визначатиметься їхньою спілкою з бізнесом. Такий крок для партій як неминучий, так і небезпечний, бо в такому разі їм доведеться ділити з бізнесом відповідальність за стан справ в економіці. А він поки що породжує зневіру щодо політиків і відчай, на основі якого зростають соціальні катаклізми.
Важливим елементом розвитку політичних процесів в Україні має стати завершення правового оформлення багатопартійності. Прийнятий Верховною Радою Закон України “Про об’єднання громадян” є лише першим кроком на цьому шляху. Треба ще прийняти відповідні нормативні акти, які б чітко визначили характер державного фінансування політичних партій за результатами парламентських виборів, і вжити необхідних заходів для державної підтримки виборчих кампаній. Визначною подією у розвитку демократичних процесів в Україні стало прийняття нової Конституції, що сприятиме розвиткові громадянського суспільства, формуванню професійного парламенту та ефективній реалізації принципу поділу влад. А щоб політичні процеси рухалися саме в такому напрямку, державні інститути повинні цілеспрямовано, активно впливати на розвиток багатопартійності, допомагати становленню партій та суспільно-політичних організацій України.
Політичні партії в Україні:
Аграрна партія України
- Аграрна партія України
- Всенародний Рух України
- Всеукраїнське об'єднання "Громада"
- Всеукраїнське політичне об'єднання "Державна самостійність України" (ДСУ)
- Громадське об'єднання "Нова Україна"
- Громадський конгрес України (ГКУ)
- Демократична партія України (ДПУ)
- Комуністична партія України (КПУ)
- Конституційно-демократична партія України
- Ліберальна партія України (ЛПУ)
- Ліберально-демократична партія України (ЛДПУ)
- Міжрегіональний блок реформ (МБР)
- Народний рух України
- Народно-демократична партія України (НДПУ)
- Партія духовного, економічного і соціального прогресу (ПДЕСП)
- Партія зелених України (Асоціація "Зелений світ")
- Партія праці
- Партія центру "Громадська злагода"
- Прогресивна соціалістична партія України
- Організація українських націоналістів (ОУНвУ), Конгрес українських націоналістів (КУН)
- Селянська партія України
- Соціал-демократична партія України (СДПУ), Соціал-демократична партія України (об'єднана)
- Соціал-національна партія України
- Соціалістична партія України (СПУ)
- Союз комуністів України
- Транснаціональна Радикальна партія
- Українська Консервативна республіканська партія
- Українська Національна асамблея (УНА)
- Українська Національна консервативна партія
- Українська партія солідарності і національної справедливості (УПСС)
- Українська партія шанувальників пива
- Українська республіканська партія (УРП)
- Українська селянсько-демократична партія (УСДП)
- Українська християнсько-демократична партія (УХДП), Християнсько-демократична партія (ХДПУ)
- Партії та громадські політичні рухи і організації Автономної Республіки Крим
Народно-демократична партія України (НДПУ)Партія духовного, економічного і соціального прогресу (ПДЕСП)Партія зелених України (Асоціація "Зелений світ")Партія праціПартія центру "Громадська злагода"Прогресивна соціалістична партія УкраїниОрганізація українських націоналістів (ОУНвУ), Конгрес українських націоналістів (КУН)Селянська партія УкраїниСоціал-демократична партія України (СДПУ), Соціал-демократична партія України (об'єднана)Соціал-національна партія УкраїниСоціалістична партія України (СПУ)Союз комуністів УкраїниТранснаціональна Радикальна партіяУкраїнська Консервативна республіканська партіяУкраїнська Національна асамблея (УНА)Українська Національна консервативна партіяУкраїнська партія солідарності і національної справедливості (УПСС)Українська партія шанувальників пиваУкраїнська республіканська партія (УРП)Українська селянсько-демократична партія (УСДП)Українська християнсько-демократична партія (УХДП), Християнсько-демократична партія (ХДПУ)Партії та громадські політичні рухи і організації Автономної Республіки КримСписок використаної літератури:
1. Брегеда А.Ю. – Основи політології- К., КНЕУ 2000р.
2. Гавриленко А. – “Що об´єднує лівих і правих” – Вечірній Київ- 3 березня – 1999р.
Завантажити реферат