Лікарські препарати, які містять наркотичні чи психотропні речовини. Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України), контрольовані медичні препарати, прекурсори (Список 1 та Список 2 прекурсорів Таблиці IV Переліку), інші хімікати-екстрагенти.
Слід зазначити, що кожному наркотику чи психотропу, які виготовляються, відповідає певний перелік як прекурсорів, так і лабораторного (цехового) обладнання. Наприклад, для отримання рідкого гашишу, окрім джерела тепла, використовуються (як обладнання) конденсаційна труба, випарювач, генератор пари, прес та інше. Для перегонки опію (одержання морфіну, героїну) необхідні: емальовані або скляні резервуари, відвідні шланги, ваги, ватні або паперові фільтри тощо. У різних поєднаннях хімічний посуд та пристосування можуть використовуватися для виготовлення й інших наркотиків або психотропів (наприклад, амфетаміну, метамфетаміну (первітину), ефедрону тощо).
Враховуючи викладене, пропоную використовувати у юридичній термінології поняття «підпільна нарколабораторія». Це будь-яке приміщення, оснащене промисловим або кустарним обладнанням, за допомогою якого проводиться хіміко-технологічний процес екстрагування (виділення), перегонки, очищення або синтезу нарко- чи психотропної речовини з метою їх особистого вживання або збуту іншим особам.
Ознаками функціонування підпільної нарколабораторії можуть бути:
- зосередження у одному місці специфічного запаху (ацетону, аміаку, бензину тощо), наявність прекурсорів, реагентів та обладнання;
- відносно низькі ціни на наркотики уданому регіоні порівняно з їх ціною у інших районах;
- систематична робота вентиляційного обладнання, особливо у холодну пору року;
- споживання великої кількості електроенергії, води, газу;
- отримання адресатами посилок: об'ємних, стандартних, в значній кількості;
- бібліотечні замовлення на фармацевтичну та наукову літературу;
- замовлення у великій кількості хімічних компонентів, обладнання, реактивів, розчинів, агрегатів для виготовлення ампул, пігулок.
Підпільні нарколабораторії можуть розташовуватися фактично у будь-якому місці: у ізольованих фермерських господарствах, житлових та підсобних приміщеннях, науково-дослідних установах, виробничих підприємствах тощо.
Крім стаціонарних, існують також пересувні та польові нарколабораторії (перші обладнуються, наприклад, у туристичних автомобільних причепах, інші — у тимчасово споруджених укриттях).
Обладнання нарколабораторій також може бути найрізноманітнішим: від примітивного до найдосконалішого. Працювати в них можуть фахівці різного рівня: від кваліфікованих біохіміків до непрофесійних підприємливих осіб.
Аналіз слідчої практики свідчить, що підпільна нарколабораторія може функціонувати за наявності для цього сприятливих умов, а саме:
- відносної простоти технологічних процесів отримання наркотичних засобів (ефедрину, первітину, «екстазі» тощо), що дає можливість злочинцям поширювати нелегальними каналами технологію їх виробництва;
- доступність певних компонентів для виготовлення наркотику чи психотропу, так як багато з них широко використовуються як у промисловості, так і в побуті;
- велика кількість об'єктів, де проводяться роботи з хімічними речовинами, придатними для виготовлення наркотиків (школи, вузи, НДІ та лабораторії різних міністерств), звідки можлива їх крадіжка;
- компактність синтетичних наркотиків, зручність їх транспортування, у зв'язку з чим вони можуть бути швидко знищені у разі викриття;
- попит на наркотичні засоби серед населення конкретного регіону;
- конкуренція у сфері збуту наркотиків, де споживачі віддають перевагу дешевшим, швидко діючим та компактним;
- присутність у регіоні осіб, які мають спеціальні знання та вміння у галузі хімічного синтезу і з різних причин криміналізують свої здібності;
- наявність портів, залізничних вокзалів, аеропортів, через які транспортні засоби надходять з місць, відомих як сировинні джерела наркотичних засобів.
Своєчасне виявлення і ліквідація таких підпільних нарколабораторій є одним з пріоритетних напрямів роботи органів внутрішніх справ щодо боротьби з незаконним наркообігом, так як дане асоціальне явище становить підвищену суспільну небезпеку.
Література:
1. Огляд діяльності органів внутрішніх справ України по боротьбі з незаконним обігом наркотиків у 1999 році. - МВС України. - 2000. - С. 2.
2. Селіванов М.П., X p у n a MC. Антинаркотичне законодавство України. Теорія Історія Коментар. — К, 1997. — С. 157.
Завантажити реферат