Загальна ситуація
Активна зовнішня політика України, спрямована на інтеграцію в європейські і світові міжнародні структури, лібералізацію економічних, гуманітарних і політичних контактів, і відкритість країни для всього світу стали експлуатуватися міжнародними кримінальними структурами, у тому числі й транснаціональними наркосиндикатами, з метою використання території нашої держави, її громадян і економічного потенціалу в незаконних операціях з наркотиками.
Незаконний наркообіг — це дії, пов'язані з культивуванням рослин, що містять наркотичні речовини, виробництвом, виготовленням, збереженням, розподілом, торгівлею, використанням, переміщенням на території України та за її межі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які вчиняються з порушенням Закону «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15 лютого 1995 р.
Останніми роками тенденції розвитку наркоситуації в Україні визначаються низкою зовнішніх і внутрішніх факторів. Серед зовнішніх факторів можна виділити наступні:
1. Стрімке зростання нарковиробництва в Афганістані протягом останніх років призвело до посилення 'героїнового тиску' на всіх каналах постачання цього наркотику, що підштовхнуло наркокартелі до пошуку нових маршрутів його доставки і ринків збуту. Традиційна для періоду 1999-2001 років 'південна гілка' 'Балканського маршруту' (Туреччина - Болгарія - Румунія - Молдова - Україна (або Румунія - Україна) - Польща) досі була перенасичена героїном, на що, зокрема, вказувала вкрай низька ціна на цей наркотик у Болгарії й Македонії. Отже наркосиндикати почали формувати нові маршрути постачання наркотиків, які постійно змінюються. Аналіз стану справ свідчить про те, що дедалі більше вантажів направляється морем із Туреччини в морські порти України, а звідти - сухопутними маршрутами через її західні кордони до західноєвропейських ринків збуту.
2. Збільшення обсягів постачання контрабандних психотропних речовин (амфетамінів, метамфетамінів, 'екстазі') в Україну з Польщі та нарковмісних медичних препаратів з території Румунії та Молдови. Це, з одного боку, пояснюється роллю Польщі як одного з виробників синтетичних наркотиків, а з іншого боку, цьому сприяє існування цілої низки 'змішаних' організованих злочинних угруповань, до складу яких входять громадяни ПР, Росії, України, Білорусі й країн Прибалтики. Ці кримінальні структури сформувалися ще в 1990-і роки і традиційно не займалися наркобізнесом, однак нині розглядають незаконні операції з амфетамінами як привабливе джерело збагачення. Крім того, менша вартість цих наркотиків по відношенню до вартості героїну і кокаїну збільшує попит на них у молодіжному середовищі.
3. Ескалація експансії героїну афганського походження 'північним' 'Шовковим шляхом', що проходить через територію Центральноазіатських країн, Росію і Закавказзя. На тепер цим шляхом пересувається близько 65% виробленого в Афганістані героїну. Якщо 'північна гілка' т.з. 'Балканського маршруту' використовується, насамперед, для транзиту наркотиків через територію України, то 'Шовковий шлях' є основним джерелом надходження героїну на внутрішній ринок нашої країни.
Серед внутрішніх факторів, що визначають наркоситуацію в Україні і впливають на її розвиток є подальше широке втягування громадян нашої держави, передусім працівників морського транспорту, у незаконні операції з наркотиками за кордоном. Нерідко українські моряки відбувають покарання за участь у контрабандних акціях з наркотиками в різних країнах світу.
Іншим істотним внутрішнім фактором, котрий впливає на розвиток наркоситуації в Україні, стало формування власного нарковиробництва, зокрема синтетичних наркотиків, як для внутрішнього споживання, так і для експорту в інші країни - Росію, держави Балтії, Центральної Європи і Скандинавії. Цьому сприяє наявність значної кількості безробітних висококваліфікованих фахівців-хіміків, доступність до технологій виготовлення синтетичних наркотиків, у тому числі й завдяки мережі 'Інтернет', наявність споживчої бази та маркетингові переваги цих речовин.
З початку 1990-х років число наркозалежних щорічно зростає на 10-12%, з них лише 27% припадає на дорослих, 60% - на підлітків і 13% - на дітей у віці від 11 до 14 років. Відмінною рисою останніх років стало те, що в середовищі споживачів наркотиків починає переважати категорія осіб у віці 20-30 років, що відповідає загальноєвропейській тенденції.
Наркоманія в Україні має свої характерні риси. У той час як у більшості країн споживання наркотиків - справа індивідуальна, то в Україні воно має груповий характер. Особливу стурбованість викликає поширення на внутрішньому ринку України вкрай небезпечного синтетичного опіноїда фентанілу. Протягом останніх років компетентними органами нашої держави викрито та припинено діяльність 3-х нарколабораторій із виробництва цієї речовини, яка у більше ніж 40 разів перевищує героїн за ступенем впливу на організм людини. Всього із незаконного обігу вилучено близько 41 кг цього наркотику, що еквівалентно майже 2-м тоннам героїну.
Найбільші в історії нашої держави вилучення наркотиків мали місце у Севастополі (624 кг кокаїну), що прямували із Колумбії до Бельгії, 250 кг пасти коки, 6141 кг гашишу із Уганди, призначеного для розповсюдження у Чехії та Німеччині тощо.
Законодавче регулювання
З моменту проголошення суверенної України постала необхідність створення національної нормативно-правової бази, яка б у повній мірі реалізовувала міжнародні положення у сфері протидії розповсюдженню наркоманії та відповідала б завданню щодо інтеграції законодавчої бази України в європейський та світовий правовий простір. З цією метою в 1995 році Верховною Радою України було прийняте цілісне антинаркотичне законодавство. Усі закони пройшли попередню експертизу в ООН і отримали позитивну оцінку, а зараз успішно реалізуються в Україні.
У законах України 'Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів', 'Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними', 'Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям вищеназваних законів', максимально враховані положення відповідних конвенцій ООН, рекомендації експертів та міжнародний передовий досвід.
Слід відзначити, що у чинному антинаркотичному законодавстві України відносини між державою та юридичними особами і громадянами, які беруть участь в обігові наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, набули правового оформлення, їх зміст став чітко визначеним. З прийняттям зазначеного пакета законів було введено регулятивну норму, що визначає правовий зміст термінів, якими позначені специфічні поняття та категорії з цієї проблеми. Дуже важливою в антинаркотичному законодавстві України стала норма, яка визначає органи, що безпосередньо ведуть боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, у тому числі із зловживанням ними. У ній зазначається, що таку протидію здійснюють у межах наданих їм повноважень відповідні державні органи України, зокрема МВС, СБУ, Генпрокуратура, Державна прикордонна та Держмитслужба, а заходи щодо протидії зловживанню наркотиками та контролю за їх обігом - МОЗ України та інші уповноважені органи й установи.