Ряд міністерств і відомств не реалізовували певною мірою повноважень наданих їм ст.40 Закону посилаючись на втрату важелів впливу на підвідомчі підприємства. Але при цьому забувся той факт, що доцільність їх збереження як структури державного управління визначається саме їх спроможністю надавати суб’єктам необхідної допомоги і впливати на стан справ на місцях.
Незадовільний стан охорони праці в управлінні можна пояснити не тільки незадовільним станом законодавства, а недотриманням працівниками вже існуючих норм безпеки праці. Причину цього можна знайти у тому, що безпекою життєдіяльності населення роз’єднано займаються різні відомства та служби що призводить до низького рівня ефективності їхньої праці. Київське обласне управління юстиції є державним управлінням в якому працює більшість юристів, які займаються справами державного значення і, які не знають елементарних правил по охороні праці, що ж казати про малі підприємства, що утворюються в наш час дуже інтенсивно. Закон України "Про охорону праці " від 14 жовтня 1992 року був дуже не досконалим і не регулював великий обсяг проблем.
Тому в умовах встановлення ринкових відносин в Україні з метою захисту працюючих на підприємствах, установах, організаціях різних форм власності був прийнятий Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року, який вирішує деякі питання.
Він регулює взаємовідносини:
- потерпілих на виробництві, роботодавців і страховика з питань відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров’ю працівника під час виконання ним трудових обов’язків;
- роботодавців і страховика з питань усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
Основними принципами закон проголошує:
- обов’язковий порядок страхування всіх працівників, учнів та студентів навчальних закладів, коли вони набувають професійних навичок, а також добровільність страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно;
- сплату страхових внесків тільки роботодавцям;
- формування і витрачання страхових коштів на солідарній основі;
- управління страхування представниками працівників, роботодавців та державних органів на основі соціального партнерства і на паритетних засадах під наглядом держави;
- економічну заінтересованість суб’єктів страхування в поліпшенні умов та безпеки праці;
- надання державних гарантій застрахованим громадян у реалізації їх прав.
Питання з охорони праці регулюються також Кодексом законів про працю України, Законом “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, "Про пожежну безпеку".
Практика реалізації діючого законодавства показує, що деякі законодавчі норми виконуються недостатньо навіть в управлінні державного значення. Наприклад не повною мірою в управлінні спрацьовують вимоги частини другої ст.6 Закону України "Про охорону праці", де йдеться про ознайомлення працівників під розписку з умовами праці на робочому місці під час укладання трудового договору. Отже є потреба у доопрацюванні механізму практичної реалізації трудового законодавства, що визначав би надання працівникові інформації щодо умов праці, тобто роз’яснювалися б умови з якими буде пов’язана трудова діяльність працівника (вентиляція приміщення, розташування комп’ютерної техніки в кабінетах управління, наявність шуму у приміщенні, розташування розмножувальної техніки щодо робочого місця працівника, характеристика колективу в якому має працювати працівник та інші умови).
Розглянувши умови праці в управлінні можна дійти висновку, що працеохоронне законодавство більш ефективно реалізується на підприємствах із шкідливими та небезпечними умовами праці, де неозброєним поглядом видно шкідливий вплив на здоров’я. Але в бюджетних установах де працюють висококваліфіковані фахівці, фінансів, обліку, права, мало враховується шкідливий вплив розмножувальної та комп’ютерної техніки, неправильне освітлення, недостатню вентиляцію та опалення та інші умови праці, які можуть бути шкідливими для здоров’я і які з плином часу можуть призвести до виникнення професійних хвороб. Слід відмітити, позитив впровадження закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" тому, що всі працівники при прийняті на роботу являються застрахованими. Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу свідчить про те, що вона застрахована, незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованому працівнику видається свідоцтво встановленого зразка
В Київському обласному управлінні юстиції немає ні одного випадку звертання до суду працівника про відшкодування шкоди завданої здоров’ю шкідливими умовами праці в управлінні.
Підсумовуючи вищесказане можна дійти висновку, що незадовільний стан умов і безпеки праці в управлінні обумовлюється сьогодні комплексом об’єктивних та суб’єктивних причин – це в першу чергу недосконалість і обмеженість законодавства про охорону праці та недобросовісне відношення до нього працівників.
6.2 Шкідливі та небезпечні фактори, що супроводжують практичну діяльність фахівців Київського обласного управління юстиції.
Праця - основа цивілізації. Це ствердження таке ж істинне, як і банальне. Кожна людина має право на працю, а на кожного роботодавця покладений обов’язок, створити безпечні та нешкідливі умови праці для працівника.
Розглянемо детально умови праці фахівців управління. Отже дана установа є державною невиробничою структурою, де з першого погляду, не можуть бути шкідливі та небезпечні умови праці, але перше враження оманливе. В управлінні існує ряд факторів, які при недотримані нормативних вимог можуть негативно вплинути на здоров’я працівника управління.
Охарактеризуймо кожний фактор умов праці в Київському обласному управлінні юстиції детально:
- освітлення приміщень відіграє дуже важливу роль у підтримці здоров’я працівників управління, продуктивності праці, якості виконаної роботи. Організацією правильного освітлення робочих приміщень в управлінні покладена на особу, яка займається забезпеченням безпечних і нешкідливих умов праці в управлінні. Неправильне освітлення може призвести до захворювань органів зору, та зниження продуктивності праці. Освітлення в управлінні повинно задовольняти такі основні потреби працівників:
- бути рівномірним і досить сильним;
- не створювати різних тіней на робочих столах, контрастів між освітленим робочим столом та навколишньою обстановкою (підлога, стіни);
- не створювати зайвої яскравості і блиску в полі зору працівників;
- давати правильний напрям світловому потоку.
У кожному робочому приміщенні управління є вікна, що створюють природне освітлення, але залежно від напряму проникнення світла в приміщення (робочий кабінет) освітлення може бути бокове - через віконні прорізи, верхнє - через спеціальні ліхтарі в стелі та комбіноване - через віконні прорізи та ліхтарі в стелі. Також в управлінні на робочих місцях застосовується штучне освітлення. Згідно нормативних вимог при виконанні розумової роботи, праці з документами та ПК освітлення повинно бути 300-500 Герц;
Завантажити реферат