Розглянемо порядок обчислення стажу державної служби та встановлення надбавок за вислугу років. Однією з складових заробітної плати державного службовця є надбавка за вислугу років.
Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно, а її розмір залежить від стажу державної служби:
- понад 3 роки – 10 відсотків,
- понад 5 років – 15 відсотків,
- понад 10 років – 20 відсотків,
- понад 15 років – 25 відсотків,
- понад 20 років – 30 відсотків,
- понад 25 років – 40 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг.
Надбавка за вислугу років обчислюється за фактично відпрацьований час виходячи із посадового окладу з урахуванням за ранг і залежно від стажу державної служби. До стажу державної служби зараховується робота:
- на посадах державних службовців у державних органах;
- на посадах державних службовців і спеціалістів в апаріті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, інших органів управління військових формувань, державної податкової та контрольно-ревізійної служби;
- на посадах суддів, слідчих прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які підтверджують стаж роботи.
Кожна державна установа створює кадровий резерв для державної служби для заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі. Кадровий резерв формується з керівників і спеціалістів підприємств, установ, організацій, працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних службовців, які підвищили кваліфікацію, пройшли стажування або за результатами атестації рекомендовані для роботи на більш високих посадах, осіб рекомендованих конкурсними комісіями для зарахування до кадрового резерву, випускників вищих навчальних закладів, у тому числі тих, що зараховані на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління.
До резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, виявляють ініціативу, мають організаторські здібності і необхідний досвід роботи. Зарахування до кадрового резерву затверджується наказом керівника управління.
З працівниками зарахованими до кадрового резерву, проводиться робота згідно з затвердженими особистими річними планами. Якщо посада, до кадрового резерву на яку зараховано працівника, стає вакантною, він має переважне право на її заміщення при проведенні конкурсу.
Керівник управління несе відповідальність за ефективну підготовку і використання кадрового резерву. Перебування працівника у кадровому резерві може припинятися з його власної ініціативи або за вмотивованою пропозицією управління. Виключення із списків кадрового резерву оформляється наказом керівника.
Відділ кадрової роботи та державної служби:
- організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення професійного рівня кадрів установ юстиції, організовує професійне навчання , стажування і підвищення кваліфікації працівників установ нотаріату, відділів реєстрації актів громадського стажу, відділів державної виконавчої служби;
- вносить пропозиції щодо розподілу встановленої чисельності працівників органів юстиції та розробки штатного розпису цих установ;
- здійснює контроль в апараті управління та підпорядкованих органах і установах юстиції за дотриманням актів законодавства з питань боротьби з корупцією та забезпечує їх неухильне виконання;
- забезпечує в межах своєї компетенції дотримання конфіденційності інформації щодо працівників органів юстиції;
- організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, у тому числі пов'язаних з роботою підвідомчих установ, виявляє та усуває причини, що породжують обгрунтовані скарги громадян.
Працівники відділу безпосередньо здійснюють такі функції: формують кадровий резерв, приймають на посади на конкурсній основі та поза конкурсом, слідкують за просуванням державного службовця по службі зарахованого до кадрового резерву, керує стажуванням в управлінні, встановлює випробувальний строк при прийняті на службу, присвоює ранги державним службовцям, слідкує за декларуванням доходів державних службовців, формує особові справи державних службовців, заповнює трудові книжки, організовує роботу по наданню відпусток службовцям, може продовжувати термін перебування на державній службі, обчислює стаж державної служби та встановлює надбавки за вислугу років.
Київське обласне управління юстиції створює умови для нормальної роботи відділу роботи з кадрами, забезпечує охоронною сигналізацією, обладнаними місцями для збегігання документації.
Відділ має свою печатку.
Отже відділ роботи з кадрами та державної служби Київського обласного управління юстиції є важливою складовою ланкою складного механізму кадрового забезпечення управлінь юстиції, тому, що він займається кадровим забезпеченням начальників управлінь та начальників структурних підрозділів управлінь юстиції (районних, районних у містах, міських), що є важливим для нормальної діяльності управлінь юстиції на місцях так і для самого Київського обласного управління юстиції.
6. Соціальний захист працівників Київського обласного управління юстиції
6.1 Законодавче забезпечення охорони праці.
У основному законі нашої країни, Конституції України, увесь складний комплекс питань охорони праці висвітлено лише частиною фрази у четвертій частині ст.43: "Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці .". На жаль, ні в розділі VI, де йдеться про повноваження органів виконавчої влади у різних галузях включаючи освіту, культуру, науку, охорону природи, екологічну безпеку тощо, ні у ст.92 (де йдеться про зміст проблем що регулюються законами), ніде в інших місцях охорона праці не згадується. Виходячи з цього можна з упевненістю сказати, що охороною праці в нашій державі майже ніхто не займається ні уряд, ні центральні органи влади і я в цьому переконалася проходячи магістерське стажування в державному органі.
Соціальний захист працівників Київського обласного управління юстиції (далі управління ) регулюють різноманітні нормативно правові акти, положення, інструкції розглянемо їх і порівняємо з реальним їх впровадженням у життя в управлінні.
Практика застосування Закону "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року в управлінні свідчила про те, що значна частина його положень в 90-х роках не виконувалася, тому, що вони випереджали свій час. Насамперед йшлось про матеріальні важелі впливу як основоположний елемент системи управління. Частина цих важелів була орієнтована на застосування в державі з ринковою економікою, де вже сформувалася структура органів, які спроможні обирати єдино вірний шлях - вкладання коштів у профілактику та попередження виробничо обумовлених захворювань, а не збитковий шлях пільг, компенсацій та відшкодування шкоди.
Завантажити реферат