Соціальні групи

План.

.

Розділ І

Види соціальних груп.

Вплив соціальної групи на поведінку людини.

Якими властивостями повинна володіти деяка сукупність людей, щоб її можна було назвати соціальною групою? Про складність цього простого, здавалося б, питання свідчить уже кількість визначень соціальної групи, що існують у західній соціальній психології: обчислюючись десятками, загальним числом вони наближаються до сотні. Навіть просте перерахування цих визначень склало б солідний том.

Дійсно, перше, що звертає увагу при знайомстві із сучасними визначеннями соціальної групи, - її «синтетичний», складовий характер. Обумовлене явище - група - признається настільки складним і неоднозначним, що, навчені досвідом попередників, із недавнього часу автори віддають перевагу називати не одну єдину його ознаку, а цілий їхній перелік. Два приклади. От «реєстр» необхідних характеристик соціальної групи, що наводять американські соціальні психологи Д. Картрайт і А. Зандер у введенні до одного з поділів «Групової динаміки»:

Групу складають збори індивідів, що:

а) часто взаємодіють один з одним;

б) визначають себе як члени однієї групи;

в) розділяють загальні норми з приводу того, що їх цікавить;

г) беруть участь у єдиній системі поділи ролей;

д) ідентифікують себе з тими самими об'єктами й ідеалами ;

е) сприймають групу як джерело задоволення;

ж) знаходяться в кооперативній взаємозалежності;

з) відчувають себе як деяка єдність;

и) координують дії стосовно середовища.

З претензією на більшу упорядкованість підходять до перерахування належних якостей соціальної групи французькі соціальні психологи Д. Анзье і Ж. Мартен. З їхньої точки зору, соціальна група характеризується:

а) активним спільним досягненням щодо постійної загальної цілі, що оцінюється саме як ціль групи і відповідає різноманітним персональним інтересам;

б) емоційними взаємовідносинами між членами групи, вираженої симпатії або антипатії;

в) сильною взаємозалежністю утворюючу групу осіб, пов'язаних почуттям солідарності і моральної єдності навіть поза спільними діями;

г) диференціацією ролей між членами групи;

д) виробітком загальних норм і специфічної групової культури.

Отже, перед нами два достатньо строкатих списки необхідних характеристик групи. Жодний із них не претендує на строгість точного визначення. Вони являють собою деяку описову уяву соціальної групи, точніше, того, який вона могла або повинна була б бути.

Людина протягом життя безпосередньо спілкується з іншими людьми, реалізуючи свою соціальну сутність у групах і колективах. Ці спільності не однорідні. Вони можуть бути класифіковані по декількох основах: близькості і глибині відношень, що укладаються, принципу утворення, відношенню особистості до норм групи й ін. у залежності від близькості і глибини взаємовідносин, що укладаються, виділяють первинну групу.

Первинна група - відносно стійке, нечисленне по складу, пов'язане загальними цілями об'єднання людей, у якому здійснюється безпосередній контакт між його членами.

Усе, хто входить до неї, знають один одного особисто і спілкуються між собою в процесі рішення стоячої перед групою задачі. Розмір первинної групи не може бути менше двох, але не перевищує 30-40 чоловік.

Такі об'єднання, як сім'я, виробнича бригада, екіпаж літака або космічного корабля, зимівники на полярній станції, шкільний клас, можна розглядати як первинні групи. Людина входить у декілька первинних груп одночасно. Наприклад, школяр - учасник усіх класних справ, він же капітан футбольної команди, член сборної району по шахам і ін. Контакти в первинних групах не дозовані. Кожний може спілкуватися з кожним у міру бажання і необхідності. Практично ж члени групи віддають перевагу одним перед іншими. Вони спілкуються частіше, контакти носять близький характер (на особистій або діловій основі). Це так зване первинне коло спілкування, що оформляється у виді мікрогрупи. Як правило, така група чисельно невелика (2-7 чоловік). Члени її можуть залишатися учасниками первинної групи, оскільки не обриваються ділові взаємовідносини й особисті контакти з іншими членами групи.

За принципом і засобом утворення розрізняють реальні й умовні, офіційні і неофіційні групи.

Реальна група - фактично існуюче об'єднання людей із реальними зв'язками і взаємовідносинами його членів, із цілями і задачами. Реальна група може існувати короткочасно або довгостроково, бути чисельно великою або малою. Вона існує і функціонує як спільність.

Умовна група - спільність людей, складена номінально. Наприклад, спортивні журналісти вирішують утворити команду з кращих футболістів світу. Вони відбирають зірок першого розміру й об'єднують їх у списку. Гравці ніколи не зберуться разом, і команда ніколи не буде виступати на змаганні. Але вона складена й умовно існує.

По такому ж принципі виділяють вікові категорії дітей-дошкільників, молодших школярів, підлітків, юнаків для вивчення анатомо-фізіологічних, психічних і інших закономірностей і особливостей.

Офіційна (формальна) група створюється на основі штатного розкладу, статуту або інших офіційних документів. Відділ постачання на виробництві, студентська група, штат вчителів і співробітників школи - усе це приклади офіційної групи. Між членами групи встановлюються ділові контакти, також передбачені документом. Вони припускають супідрядність або рівність, більшу або меншу відповідальність за виконання задачі Офіційна група може перебудовуватися, але це відбувається таки на основі наказу, рішення, постанови.

Взаємовідносини в офіційних групах, навіть при одній і тій же інструкції, не можуть бути ідентичні, оскільки в контакти вступають люди з неповторними чортами характеру, темпераменту, здібностей, стилю спілкування. Ділові відносини доповнюються особистими, не передбаченими інструкцією. Психологічна близькість (симпатії, повага, дружба) цементує офіційну групу, допомагає вирішувати ухвалені задачі. У межах офіційної групи і ділових контактів не виключені і негативні емоційні відношення - антипатія, неповага, зневага, ворожнеча. Вони також впливають на ділові контакти, шкодять успіху справи.

Неофіційна група виникає на основі єдиної спрямованості психологічної мотивації - симпатії, близькості поглядів, переконань, визнання авторитетності, компетентності окремих особистостей. Така група не передбачається ні штатним розкладом, ні інструкцією. Офіційні документи в цьому випадку не мають сили. Так складаються групи товаришів по спільних іграх, компанії риболовів, мисливців і т.і. Симпатії й прихильності цементують групу. Якщо ж вони зникають, те група неодмінно розпадається.