Емоції та почуття

План:

1. Поняття про емоції та почуття. Їх функції та фізіологічні основи.

2. Види емоцій та почуттів, їх характеристика.

3. Аналіз основних форм переживання емоційних станів людиною.

1.Поняття про емоції та почуття. Їх функції та фізіологічні основи.

Людина не лише якимось чином сприймає оточуючий світ та його явища, не лише впливає на нього або перетврює, а завжди якось відноситься до нього,при чому це відношення як своєрідне переживання.Одна й та сама подія в когось викличе смуток, а в когось радість.Кожна людина щось любить, а до чогось байдужа, щось викликає в неї бурхливі відчуття, а щось лише огиду. Ми можемо назвати багато різноманітних форм переживання людиною свого відношення до явищ та предметів оточуючого світу- це радість, задоволення, огида, страх, гнів, відчай тощо.Ці переживання називаються почуттями або емоціями.

ПОЧУТТЯ АБО ЕМОЦІЇ- це переживання людиною свого ставлення до того, що її оточує, що вона робить, до інших людей та самої себе.

Тут поняття почуття та емоції використовуються як тотожні, але за змістовним навантаженням воно відрізняються одне від одного.Спочатку дамо визначення емоціям.

ЕМОЦІЇ- безпосередні, ситуативні переживання якогось більш- менш постійного почуття.Так, емоція- це не любов, наприклад, до живопису, а той стан захвату, який виникає в людини, коли вона дивиться на витвори цього мистецтва.

Також слід відмітити, що примітивні форми емоцій (страх, гнів, радість тощо) притаманні і вищим тваринам. Але почуття властиві лише людині.

Давайте тепер узагальнемо все вище сказане.Ітак, емоціями ми називаємо реакції на зовнішні та внутрішні подразникі, які мають прояв у виді задоволення або незадоволення, огиди, відчаю, радості тощо. Емоції виникають поруч майже з будь- якою життєдіяльністю та відображають у формі безпосередніх переживань суть та значення подій та явищ. Емоції є одними з головних механізмів внутрішньої регуляції психічної діяльності та поведінки, спрямованих на задоволення певних потреб. Виникнення емоцій причинно обумовлене.Причини виникнення емоцій полягають в оточуючому середовищі та знаходяться у відповідності з потребами людини.Зрозуміло, що все, що якимось чином пов”язане із задоволенням потреб людини, викликає різні емоції.Позитивні емоції виникають тоді, коли потреби задовольняються.А якщо щось перешкоджає задоволенню потреб, то виникають негативні емоції.

Звернемося до почуттів.У порівнянні з емоціями почутя є більш стійкими психічними явищами, що мають чітко виражений предметний характер.Почуття завжди відноситься до когось чи до чогось та виражають відношення до цього людини. Виникають почуття у результаті узагальнення емоційного досвіду. З”являються почуття пізніше, ніж ситуативні емоції, та залежать від виховних впливів більше ніж емоції.Тепер же вони , а не безпосередньо події. що відбуваються , надають певного емоційного забарвлення переживанням людини. Наприклад, почуття відповідальності виховательки дитячого садка за доручених їй дітей забарвлює всі її емоційні переживання, пов”язані з ними : радість за досягнення малюків, тривога за їх здоров”я, тощо.

Як ми бачимо, емоцїї та почуття тісно пов”язані один з одним.Для свого виникнення і прояву почуття потребують емоцій, тобто емоція – це фаза виникнення і протікання почуттів. А почуття виступають фазою розкриття, виявлення і прояву емоцій. На емоціях, як на безпосередніх переживаннях, формується ставлення .

А почуття і є саме ставленням.

Звернемося тепер до функцій які виконують емоції:

1. функція відображення суб”єктивного відношення людини до оточуючого світу і до самої себе.Емоції завжди суб”єктивні. Таке відображення відбувається у формі безпосередніх переживань, які інформують людину про те , що відбувається , наскільки це корисне для неї, наскільки ефективно відбувається процес задоволення потреб, які існують перешкоди на цьому шляху, тощо.

Таким чином ми можемо назвати функцію відображення сигнальною функцією емоцій.

2. Функція оцінки. Завдяки емоціям відбувається оцінювання поступаючої у мозок інформації. Людина виділяє важливе та корисне у предметах та оточуючому середовищі , при чому це виділення відбувається відносно його суб”єктивної цінності.Наприклад, якщо людині подобається дивитися футбольні матчі, то з безлічі телевізійних програм вона обере саме футбольну гру і це викличе в неї певні емоції.

2. Функція мотивації. Емоції часто виступають додатковим мотивуючим фактором. Так учень може не прийти на урок через те , що незадовільна оцінка на невиконане домашнє завдання приносить йому негативні емоції. А похід у кіно замість школи, призводить до виникнення позитивних переживань в цього учня.

3. Мобілізуюча функція. Емоції виконують мобілізуючу функцію туму, що слідом за сильною емоційною реакцією відбувається активація всіх сил організму. Крім психологічного компоненту емоції включають в себе ще й біологічний компонент який сприяє своєчасній та повноцінній мобілізаціі організму в екстримальних умовах.

4. Діагностична функція.Не всі мотиви та спонукання до поведінки людина усвідомлює.Іноді має місце недостатня або неадекватна усвідомленість мотивів та спонукань. Наявність певних емоцій може слугувати засобом їх ідентифікації та виявлення зв”язку з потребами .

Важливу роль грають емоції у міжособистісній взаємодії.Емоцої особливим чином забарвлюють спілкування, оскільки несуть додаткову інформацію до того, що вілбувається.І,що є самим цікавим, емоції дозволяють познайомитися з внутрішнім світом людини, зазирнути в нього.

Сукупність перелічених функцій обумовлює РЕГУЛЯТИВНУ РОЛЬ емоцій у психічному житті людини.Емоції є одним з головних механізмів регуляції психічної діяльності та поведінки людини, які спрямовані на задоволення певних потреб.

Зробимо висновок з усього вище сказаного. Ітак, емоції сигналізують про розвиток подій (сприятливий або ні), про ступінь визначеності положення суб”єкта у системі його предметних та міжособистісних відносин.Тобто емоції забезпечують регулювання поведінки в умовах спілкування та діяльності.

Після того як ми з”ясували те,чим є емоції, які вони виконують функції, виникає цілком слушне питання про фізіологічні основи емоцій.Всім відомо, що сильні емоції пов”язані з цілою низкою фізіологічних змін в організмі людини- змінюється робота слюнних залоз ( пересихання в роті) , змінюється ритм дихання,

діяльність серцево-судинної системи, спостерігається потовиділення. При сприйманні людиною якогось явища чи предмету у корі великих півкуль головного мозку виникає процес збудження, який за певних умов розповсюджується і на підкірку. У підкірці знаходяться центри, що управляють діяльністю внутрішніх органів, а це й обумовлює відповідні зміни в організмі. Позитивний емоційний стан підвищує працездатність, знижує втому людини. Позитивні емоційні переживання завжди пов”язані із значним підйомом життєвого тонусу всього організму. Наприклад, легкоатлет , який щойно одержав перемогу у змаганнях, радіє та не відчуває втоми, хоча перемога вимагала від нього чималих зусиль.