Зрозуміло,що гарний настрій підвищує життєдіяльність людини, позитивно впливаючи на продуктивність її праці. І, навпаки, поганий настрій псує всі справи та взаємовідношення людини.
АФЕКТ- це сильний та відносно короткочасний емоційний стан , пов”язаний з різкими змінами важливих для людини життєвих обставин, який супроводжується різко вираженими руховими проявами та змінами у функціях внутрішніх органів. А ось яке визначення афекту дає Фрейд: “ Афект-це будь-який емоційно забарвлений стан , приємний чи неприємний , чіткий чи нечіткий, який проявляється у загальній душевній тональності або у сильній енергетичній розрядці.”
Термін “ афект” використовується у двох розуміннях :
1. афект- це емоційні відгуки сильного переживання;
2. афект – це поняття , яке передбачає кількісні параметри, що вказують на відносну самостійність цього поняття у багатноманітності усіх його проявів.
Найчастіше афект розуміють як короткочасну бурхливу емоційну реакцію , що носить характер емоційного вибуху.
Зовнішні прояви афекту:
1.рухове збудження або , навпаки, заціпеніння, загальмованість(відчай,страх).
2.зміни свідомості ( спостерігається звуження свідомості), що супроводжується порушенням контролю за діями та втратою самообладання.
Розмірковуючі про те, чим саме є афект, Фрейд дійшов висновку, що це “повторення ранього й, можливо, доіндивідуального, життево важливого досвіду”,який можна співставити з “всезагальними, типовими, вродженими істеричними припадками”.
А на думку Юнга афект, який вибухає проти волі людини, показує “величину” рани, яка була нанесена її психіці.
Звернемося до основ афекту. В основі афекту лежить переживаємий людиною стан внутрішнього конфлікту, який породжується або протиріччами між її потягами, бажаннями, або протирічччями між вимогами,які пред”являються людині і можливостями виконати ці вимоги.Афект розвивається в критичних умовах, коли людина нездатна знайти вірний вихід зі склавшоїся ситуації.
Потрібно пам”ятати,що афекти- це не ”привілей” дорослих, вони трапляюьбся й у дітей (особливо часто у підоітковому віці). Ви, коли будите працювати вчителями, маєте звертати на це особливу увагу.
Закінчуючі розгляд афектів слід ще додати, що іноді афект може ноити позитивний характер (наприклад, деяким науковим досягненням сприяв афект радості).
СТРЕС (від лат.stress-тиск, напруження)- це:
1) ”неспецефічна відповідь організму на будь- яку пред”явлену йому вимогу” (Г. Сельє) ;
2) неспецефічна відповідь, функціональний стан напруження, реактивності організму, що виникає у людини та тварин у відповідь на вплив стресорів-значних за силою при дії естремальних або патологічних для організму людини або тварини подразників;
3)негативно впливаючий на оргпнізм вплив (синонім стресор) ;
4) сильна не корисна для організму фізіологічна реакція на дію стресора;
5)сильні реакції організму (як корисні, так і не корисні ).
Поняття “стрес” було введене канадським фізіологом Г. Селье
У 1936 році. У сучасній науковій літературі найчастіше використовується перше та друге значення терміну стрес.
СТРЕСОР (синонім стрес- фактор, стрес- ситуація)- надмірний або патологічний подразник, значний за силою і тривалістю негативний вплив, що викликає стрес. Подразник стає стресором або в силу того, що людина надає йому певного значення (когнітивна інтерпретація), або через нищі мозкові сенсорні механізми, через механізми травлення та метаболізму.Існують різні класифікації стресорів. У найбільш загальній формі розрізняють фізіологічні (біль, шум, вплив екстремальних температур або хімічних речовин) та психологічні (інформаційна перегрузка, загроза соціальному статусу, самооцінці, найближчому оточенню та ін.).
В залежності від виду стресора та характеру його впливу виділяють різні види стресів.У загальній класифікації це:
1.ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТРЕС:
а) інформаційний- це стрес, який виникає внаслідок інформаційних перевантажень;
б) емоційний- це стрес, який виникає в ситуаціях загрози, небезпеки, образи, в умовах конфлікту.
Сельє виділяє наступні три стадії стресу:
1) стан тривоги, який включає три періоди:
а) активація адаптаційних сил,
б) погіршення функціонального стану,
в) нестійка адаптація;
2) стадія опору або резистентності;
3) стадія вичерпання.
Не слід вважати, що стрес несе собою лише погане, бо його біологічною функцією є захист та адаптація організму. Тобто стрес може мати й позитивні наслідки.
Ітак, ми з вами щойно розглянули емоції та почуття, їх види, функції та значення у житті людини, проаналізували основні форми переживання емоційних станів людиною.Перед вами постав складний та багатограний світ емоційного життя людини з його як позитивними, так і негативними рисами.Звичайно, що ми за такий короткий проміжок часу не встигли розглянути все, з чим хотілося б познайомитися з цього приводу,але, все ж таки, ми змогли побачити яку велику роль відіграють емоції та почуття в житті людини.
Список літератури:
1. ”Психологія“ В.А. Крутецький;
2. ”Загальна психологія” за ред. А.В. Петровського;
3. “Хрестоматия по психологии. Психология емоций. Тексты”, М., 1984 г.;
4. Китаев- Смык Л.А. “Психология стресса”, М., 1983;
5. Дерябин В.С. “Чувство.Влечения.Емоции”, Л., 1974;
6. “Емоционально- волевая регуляция поведения и деятельности”, Симферополь, 1983.
Завантажити реферат