У ході гри організатор підтримує у дітей інтерес до неї: “ Не виграли діти з “будинку №3” – не всі мешканці зібралися, не виграли і діти з “будинку №7” – сюди інший жилець прийшов.
Добре пояснивши умови гри і вміло керуючи діями дітей організатор викликала вних ігровий настрій. Гравці швидко зрозуміли свої обов2язки під час гри й охоче виконували вказівки. Коли дехто з них почав вигукувати, що знайшов “будиночок” організатор зауважила: “Мало першим знайти, треба організовано вселитись”. Перемогу вона визначає так: “ витримані організовані мешканці будинку №8 першими вселились в свої квартири вони виграли.”
Гра пройшла весело, цікаво і організовано. Діти добре засвоїли її програмний зміст і ознайомилися з деякими нормами спілкування в колективі. Завдяки тому, що застосовувались різні прийоми активізації ігррової діяльності, діти отримують можливість керувати грою, регулюють її темп, стежать за додержанням правил.
3.2. значення оцінювання і аналіз поведінки дітей у ході гри.
Важливу роль у справі прищеплення дітям навичок поведінки в суспільстві відіграє оцінка, яку організатор дає вчинкам і діям гравців. Оцінка сприяє закріпленю знань дітей про норми і правила поведінки, спілкування один з одним, протте як їм поводитись в грі, як добитись успіху, виконуючи ігрове завдання.
Оцінка організатора є зразком для дітей, яких він організовує на гру. Залежно від того, що він сказав по вчинки гравця, в дітей формується певне ставлення до свого товариша.
Доброзичливе ставлення до дій гравця і характер взаєминдітей немалою мірою залежать від того, як глибоко вихователь оцінює їх дії.коли в оцінці враховується тільки факт виконання завдання, гравці намагаються досягти успіху в грі будь-якими способами. Якщо ж звернути увагу на те, чи діти додержують встановлених правил, вони виконують умови гри, стежать за ігровими діями товаришів.
Досвід організаторів в проведенні гри показує, що систематичний контроль за ігровою діяльністю дітей, а також оцінка їх поведінки сприяють тому, що гравці цікавляться діями інших і навіть намагаються контролювати їх.
У деяких іграх контроль за діями дітей передбечано в змісті ролі. Так у грі “ Знайди своюпару” воротарі пропускають через ворота тільки тих гравців, які правильно нідібрали пару.
Якщо в грі передбачено підрахунок результатів, то він має бути наочним. Для цього систематично повідомляють про зміни в рахункку і час гри. В кінці гри важливо визначити позитивні і негаттивні дії учасників, пояснити найдоцільніші способи ігрових дій. Бажано відзначити кращих вечучих, капітанів, суддів, звернути увау на порушення правилгри, дисципліну.
Обов”язково відзначити тих, гравців, які сороммилися грати з іншими, це надасть їм сміливості для іншого разу.
Наприклад, під час проведення гри “Мар”я та Іван” в Київському міському палаці дітей та юнацтва організатор відмітила дівчику, яка не приймала участі у грі, лише спостерігала за діями інших. Вона сказала, що не дивлячись ні на що дівчинка всім своїм вилядсм була з нами , тому вона теж грала. І дійсно в наступній грі дівчинка прийняла участь.
Отже, від правильного оцінювання залежить чи вахочуть діти ще грати і в якому настрої покинуть ігровий майданчик.
Висновки.
Дитинство є суттєвим періодом у розвиту людини. У дитячому мозку відбуваються швидкозмінні процеси. Гра – це добровільна, своєрідна діяльність дитини. Росте вона, розвивається і гра також в послідовних фазах.
Гра охоплює все: рух, мислення, нові інформації, новий досвід, комунікацію, працю, розвагу, послух правилам, є середовищем для розвитку фізичного, розумового, суспільного, розвитку характеру дитини. Треба підкреслити факт, що усуспільнення дитини відбувається у великій мірі завдяки іграм з правилами. Додержування правил у грі, яого належне розуміня приходить повільно, має особливе значення процесі морального розвитку дитини, її закономірного, заснованого на вимогаг справедливості мислення, дружнього ставлення до других. Гра є не лише своєрідною діяльністю але також значимим процесом внутрішнього
перевтілення. (Г. Гетцер)
Чимало ігор створили діти. Наші ігри мають риси нашої культури. Отож, ігри мають особливе значення не для однієї дитини чи організованої групи, але й для всього суспільства. Батьки й організатори повинні постійно мати на увазі незабутню думку В. Сухомлинського: “Дитина має справжнє емоційне і інтулектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки, музики, фантазії і творчості. Без цього вона не краща за здавлену квітку”.
Ми живемо в час прискореного розвитку людства, зумовленого високою технологією, зокрема телекомунікацією і комп”ютером, які мають великий вплив на наше мислення, наш спосіб щоденого життя, праці, розваги і т. ін.
На зламі епох мало приготувати дітей лише до легкого, багатого на розваги життя, важливо виростити громадян здатних думати глобально, а діяти локально, здатних встояти в складній, часто небажаній дійсності, здатних творити нові українські культурні цінності.
Тому суттєвим є створення ігровими засобами таких ситуацій, щоб діти відчули й зрозуміли, що потрібно їм для їхнього особистого й сусупільного життя.
Ігровими заняттями можна вивчити все: мову, історію, географію, культуру, техніку та ін. Але найважливіше те, що в ігровій ситуації формується характер.
Завантажити реферат