Медичне страхування у країнах Європи та СНД

Німеччина має найтривалішу історію меднчного страхування. Для неї ха­рактерна подвійна система страхування здоров’я за участю і приватних, і державних організацій. Існують два види страхування: обов’язкове (деркавне) йдобровільне (приватне) медичне страхування.

Обов’язкове медичне страхування е провідною ланкою системи охорони здоров’я — ним охоплено близько 88% населення країнн; 74%із них (у тому числі члени їхніх родин) беруть участь вобов’язковому страхуванні, 14% обира­ють державне медичне страхуваыня на добровільних засадах, 9%населения об­слуговується приватними медичними страховиками, 2% — не беруть участі у ме­дичному страхуванні (це військовослужбовці, поліція, котрим охорона здоров’я гарантується урядом) і лише 1% населення не має медичної страховки.

Головними учасниками системи медичного страхування, які безпосередньо надають страхові послуги, є некомерційні страхові організації — лікарняні каси. Вони — органічна складова система охорони здоров’я, їі підсистема. Лікарняні каси посідають центральне місце у системі державного медичного страхvвання Німеччини. ­Їх права та обов’язки регламентовано законодавчо Соціальним кодексом (Ѕocial Code Book).

Наприкінці 1999 року в Німеччині налічувалося 453 страхові каси (72 млн. застрахованих) і52 приватні компанії зі страхування здоров’я (7,1 млн. застра­хованих). Лікарняні каси диференційовані на 7 різних груп: 17 головниx (gene­rаl ) кас — Аllgenieine Ortskrankenkassen(AOK); 13 додаткових кас, відомих як ер­зац-каси (Erѕatzkaѕѕen); 359заводських і фабричних Betriebѕkankenkaѕѕen (ВКК); 42 ремісничо-цехові — (innungskrankenkassen) (IKK); 20 сільськогосподарських кас Landwirtchaftliche Krankenkaѕѕen (LKK); 1 шахтарська (гірничопромислова) каса

(Bundeѕknappѕchaft); 1 морська каса (Ѕее-Кrаnkеnkаѕѕе).

Членство у лікарняних касах для найманих працівників обов’язкове, якщо їхній сукупнпй дохід не перевищує законодавчо встановленої суми — близько 40 000 євро/рік – для західної частини країни (у 2000 році — 77 400 нім. марок) та близько

32 000 євро/рік для тієї частини Німеччини що була НДР (63 900 нім. марок). В ін-шому разі членство у системі обов’язкового медичного страхування є добровільним. Розмір внеску встановлюється увідсотках залежно від доходу застрахованого. При цъому вік, стать і страховий ризик не враховуються (принцип солідарності). Тобто внески у страхові фонди залежать лише від доходу громадянина. Розмір внеску розподілений між роботодавцями й найманими праців­никами рівномірно кожний сплачує 50%. Якщо дохід працівника менший, ніж встановлена межа 639нім. марок/місяць, то лише роботодавець сплачує внесок (10% у всі фонди соціального страхування).

Розмір внесків лікарняні каси встановлюють самостійно з таким розрахунком, щоб вони разом з іншими надходженнями покривали передбачені витрати на страху-

вання. Оскільки число застрахованих у різних касах неоднакове, то від­різняються і суми надходжень страхових внесків. У результаті при середньому в країні страховому тарифі 12% його реальні розміри коливаються у межах від 8% до 16%.

Згідно із Соџіальним кодексом (Ѕocial Code Book V) лікарняні каси мають установлений перелік гарантованих послуг:

— превентивні заходи;

— заходи шодо ранньої діагностики хвороби;

— надання лікувальних послуг (амбулаторна медична допомога, стоматоло­гічне лікування, лікарняне обслуговування при вагітності й пологах, догляд за хворими вдома, проведения реабілітаційних заходів, забезпечення лікарськими, допоміжними засобами, лікування у лікарнях і профілактичних або реабіліта­ційних установах);

— транспортування хворого.

Із фінансової точки зору система охорони здоров’я Німеччини дорога по-рівняно з іншими європейськими країнами. Витрати на охорону здоров’я становили 10,5% ВВП в 1999 pоці і вони постійно збільшуються. У Німеччині не існує єднного бюджету охорони здоров’я, натомість нара- ховується 17 бюджетів, що грунтуються на податках (1 федеральний бюджет і 16 бюджетів земель) й 453 бюджети лікарняних кас (страхових фондів). Дані таблиці дають уявлення про структуру коштів системи охорони здоро­в’я Німеччини.

Т а б л и ц я.

Основні фінансові ресурси системи охорони здоров’я Німеччини у 1970—2000 рр (%)