Розрахунок редуктора

Діаметр маточини:

, (53)

.

Довжина маточини:

, (54)

.

Приймаємо довжину маточини, що дорівнює

Товщина обода:

, (55)

.

Приймаємо .

Товщина диска:

, (56)

, приймаємо .

Визначаємо діаметр знаходження центрів отворів:

, (57)

.

Визначаємо діаметр отворів:

, (58)

.

2.6 Конструктивні розміри корпусу редуктора

Товщина стінок корпуса й кришки:

, (59)

.

Приймаємо .

Товщина фланців поясів корпуса й кришки:

верхнього пояса корпуса і пояса кришки:

, (60)

,

, (61)

,

нижнього пояса корпуса:

, (62)

.

Приймаємо .

Діаметр болтів:

фундаментних:

, (63)

.

Приймаємо болти з різьбою М18;

ті, що кріплять кришку до корпуса у підшипників:

, (64)

.

Приймаємо болти з різьбою М14;

ті, що з’єднують кришку з корпусом:

, (65)

.

Приймаємо болти з різьбою М10.

2.7 Ескізне компонування

Спочатку вибираємо підшипники для ведучого й відомого вала.

Для ведучого вала вибираємо радіальні з короткими циліндричними роликами – тип 32209А, ; ; ; ; ; - легка вузька серія.

Для веденого вала вибираємо радіальні з короткими циліндричними роликами – тип 32211A, ; ; ; ; ; - легка вузька серія.

При окружній швидкості змазування може здійснюватися масляним туманом. В цьому випадку відступивши від лінії внутрішньої стінки корпуса зображуємо внутрішній діаметр підшипника.

У випадку установки мазеутримуючих кілець вибираємо розмір, що дорівнює 8 мм.

Послідовно виконуємо ескізне компонування:

- спрощено викреслюємо вали редуктора;

- спрощено викреслюємо зубчасте зачеплення;

- відкреслюємо внутрішній корпус, відстань між буртиком і корпусом, колесами і внутрішніми поверхнями корпуса приймаємо 10-15 мм; ;

- вимірюванням знаходимо відстань від точок прикладення опорних реакцій підшипників;

- визначаємо відстань від точок прикладення консольних навантажень до найближчих опор:

, (66)

, приймаємо ,

, (67)