3. ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ. НОРМУВАННЯ ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ.
Штучне освітлення використовується для роботи в темні перехідні години доби, а також при недостатньому або відсутньому природному освітленні. Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне та ін.
Робоче освітлення- призначається для нормального перебігу виробничого процесу.
Аварійне освітлення- влаштовують для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь при аварійному режимі повинна складати не менше 2лк. всередині приміщення і не менше 1лк.на відкритих майданчиках. Світильники аварійного освітлення мають бути під’єднані до мережі, яка не залежить від мережі робочого освітлення.
Евакуаційне освітлення- влаштовують для евакуації людей з приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.
Загальне освітлення- це освітлення при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення. поділяється на загальне рівномірне освітлення, при якому світловий потік рівномірно розподілений без урахування розміщення обладнання, та загальне локалізоване, при якому світловий потік розподілений з урахуванням розташування робочих місць.
Місцеве освітлення- створюється світильниками, які концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Використання тільки місцевого освітлення у виробничих умовах заборонено, тому що воно створює велику різницю між освітленістю робочих поверхонь і навколишнього простору.
Комбіноване освітлення- складається з загального освітлення та місцевого освітлення. Комбіноване освітлення використовують для забезпечення високої освітленості на робочих поверхнях.
Джерела світла є важливими складовими частинами освітлювальних пристроїв промислових підприємств. Правильний вибір типів і потужності ламп визначає експлуатаційну і економічну ефективність освітлювальних пристроїв. Штучне освітлення здійснюється за допомогою газорозрядних ламп та ламп розжарювання.
Лампа розжарювання – джерела світла з випромінювачем у вигляді дроту (нитка, спіраль) з тугоплавкого матеріалу, що розжарюється до температури 2500-3000 С. Вони належать до джерел теплового випромінювання і поки що є досить поширеними джерелами світла. Це пояснюється такими їх перевагами: зручні в експлуатації, не потребують додаткових пристроїв для ввімкнення в мережу, прості у виготовленні.
Але лампи розжарювання мають і суттєві недоліки: низька світлова віддача- 10-35лм./Вт.,низький ККД- 10-13%, малий термін служби- 1-1,5тис.годин, в спектрі переважають жовті і червоні промені, що відрізняє їх склад від природного світла, вони спотворюють кольоропередачу і тому їх не використовують при роботах, які вимагають розрізнення кольорів.
В освітлювальних пристроях використовують лампи розжарювання багатьох типів: вакуумні, газонаповнені безспіральні, безспіральні з криптоно-ксеноновим наповненням, дзеркальні з дифузо-відбиваючим шаром, галогені лампи з йодним циклом, які в колбі містять пари йоду, що підвищує температуру розжарювання спіралі і запобігає розпилюванню вольфрамової нитки, збільшуючи термін служби до 3000 годин, а світлову віддачу- до 30лм/Вт., та ін.
Газорозрядні лампи- це прилади, в яких випромінювання оптичного діапазону спектра виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і парів металів, а також в наслідок явища люмінесценції. До переваг газорозрядних ламп порівняно з лампами розжарювання відносять їх більшу світлову віддачу- 40-110лм/ВТ., значно більший термін служби- 8-12 тис.год, спектр випромінювання близький до спектра природного світла. До недоліків газорозрядних ламп належить значне коливання світлового потоку внаслідок безінерційності випромінювання газорозрядних ламп, тому при кожній зміні напряму напруги в мережі, світловий потік від однієї лампи знижується (на 50-100%). При розгляданні деталей, що швидко рухаються або обертаються в пульсуючому світловому потоці, виникає явище стробоскопічного ефекту- спотворення зорового сприйняття об’єктів, які розрізняються внаслідок збігання кратності частотних характеристик руху об’єктів і зміни світлового потоку в часі в освітлювальних пристроях (замість одного предмета видно зображення декількох, спотворюється напрям і швидкість руху предмету). Пульсація світлового потоку негативно впливає на центральну нервову систему, погіршує умови зорової роботи, а стробоскопічний ефект призводить до збільшення небезпеки травматизму. Для зменшення коливання світлового потоку газорозрядні лампи необхідно підключати до різних фаз або встановлювати у дволампових світильниках пускорегулюючий пристрій (дросель, стартер) з випереджувальним запалюванням однієї лампи, що відповідно збільшує їх вартість. Недоліком, у деяких типів цих ламп, є довгий період запалювання- 10-15сек. Протягом цього часу змінюються електричні і світлотехнічні характеристики ламп. Газорозрядні лампи можуть створювати радіоперешкоди, усунення яких вимагає спеціальних пристроїв. Найбільш поширеними газорозрядними лампами є люмінесцентні. Внутрішня поверхня трубки вкрита тонким шаром люмінофору, що служить для перетворення ультрафіолетового випромінювання, яке виникає при електричному розряді в парах ртуті, на видиме світло. Промисловістю випускається декілька типів таких ламп, залежно від розподілу світлового потоку по спектрах: ЛД (лампи денного світла), ЛДЦ (лампи з поліпшеною кольоропередачею), ЛБ (лампи білого світла), ЛТБ (лампи тепло-білого світла), ЛХБ (лампи холодно-білого світла). Крім люмінесцентних ламп, досить поширені лампи другові ртутні люмінесцентні ДРЛ- ртутні лампи високого тиску, галогені лампи: ДРИ- другові ртутні з йодидами, ДКсТ- другові ксенонові трубчасті, ДНаТ- другові натрієві трубчасті.
Створення у виробничих приміщеннях якісного та ефективного освітлення неможливе без використання раціональних освітлювальних пристроїв. Освітлювальний пристрій – це сукупність джерел світла (лампи) і освітлювальної арматури. Пристрій далекої дії- це прожектор, а ближньої дії- світильник.
 |
Світильники характеризуються розподілом світлового потоку в просторі, захисним кутом і коефіцієнтом корисної дії. ККД світильника m:
де:
-світловий потік світильника,
- світловий потік лампи.
Захисний кут світильника- це кут g , який характеризує зону, в межах якої око спостерігача захищене від дії лампи (захищає око працюючого від осліплення). Цей кут визначається кутом між горизонталлю і лінією, яка є дотичною до тіла лампи, що світиться і краю відбивача або непрозорого екрану.
У світильників з люмінесцентними лампами малий захисний кут, тому вони не застосовуються для місцевого освітлення.
Завантажити реферат