За його класифікацією ці ролі можна звести до трьох великих категорій: ролі міжособистісного спілкування, інформаційні ролі, ролі з прийняття рішень (табл. 2).
Менеджери у процесі діяльності дотримуються визначених принципів. Принципи – це початок, основа, це те, що є в підвалинах визначеної теорії науки.
Принцип керівництва - це орієнтири, що застосовуються в усіх ситуаціях. Наприклад, в управлінні фабрикою з виготовлення морозива використовуються такі ж принципи керівництва, як і на електростанції, в банку, якщо їх правильно застосовують.
Освоєння навичок правильного використання цих принципів допомагає стати хорошим керівником. До таких висновків вчені прийшли методами спроб і помилок. Говорячи “це лише теорія”, або “в житті зовсім не так”, розуміють, що недосконалі не принципи, а те, як їх застосовують.
Таблиця 2. Десять керівних ролей за визначенням Мінцберга
Роль |
Опис ролі |
Характер діяльності згідно з роллю |
Ролі міжособистісного спілкування |
||
Головний керівник |
Символічний голова, до обов'язків якого належить використання звичайних обов'язків правового та соціального характеру |
Церемоніал дії, викликаний соціальним станом |
Лідер |
Відповідальний за мотивацію та активізацію підлеглих, набір та підготовку кадрів |
Фактично всі управлінські дії за участю підлеглих |
Ланка зв'язку |
Забезпечує роботу по налагодженню контрактів та джерел інформації |
Робота із зовнішніми організаціями (переписка, участь у нарадах за межами організації) |
Інформаційні ролі |
||
Приймач інформації |
Це нервовий центр пошуку зовнішньої та внутрішньої інформації, її поширення |
Обробка пошти, участь у засіданнях, пов'язаних з отриманням інформації |
Розповсюджувач інформації |
Передає інформацію, отриману із зовнішніх джерел, тлумачить інформацію для формування поглядів організації |
Вербальні контакти, передача інформації підлеглим, дипломатія через слово |
Представник |
Представляє організацію в зовнішньому середовищі (з питань політики), експерт з питань галузі |
Участь у засіданнях, звертання через пошту, передача інформації у зовнішнє середовище |
Ролі, пов'язані з прийняттям рішень |
||
Підприємець |
Вишукує можливості всередині самої організації та за її межами |
Участь у засіданнях, розробка стратегії |
Особа, яка ліквідовує недоліки |
Відповідає за дії організації, якщо остання постає перед важливим та раптовим порушенням |
Обмірковує стратегії, проблеми та поточні питання |
Розподілювач ресурсів |
Відповідає за ресурси, прийняття значних рішень |
Складає бюджет, керує кадрами |
Особа, яка веде переговори |
Відповідальний на важливих переговорах |
Ведення переговорів |
2. Оцінка ділових якостей працівників і менеджерів фірми
2.1. Критерії ефективного управління
Керування людьми, здійснюване менеджером, ґрунтується на ряді принципів:
1. підтримка в підлеглих почуття самоповаги. Спочатку потрібно похвалити підлеглого і тільки потім — давати вказівки щодо поліпшення роботи;
2. увага проблемам, а не особистостям;
3. активне використання методів підкріплення позитивних реакцій на бажані дії чи негативних — на небажані. На зміну поведінки людей реагувати потрібно відразу ж, тому що відстрочена реакція викликає зайву плутанину;
4. висування ясних вимог, підтримка постійного контакту з людьми, міцних зворотних зв'язків.
Ґрунтуючись на цих принципах, менеджер повинний домагатися від підлеглих бажаних результатів:
- наводити на думки тих, хто бідує лише в підказці;
- давати поради тим, хто має потребу в тому, щоб їх постійно наставляли, консультували, спонукали до дій;
- давати прямі вказівки, нагадувати про необхідність діяти некмітливим;
- у категоричній формі наказувати, наполегливо вимагати виконання від тих, хто нехтує порадами, вказівками, рекомендаціями;
- звільняти, якщо немає іншого засобу змусити людей підкорятися, і, навпаки, заохочувати за сумлінне виконання усіх вказівок керівника.
Як і з ким працювати — багато в чому залежить від особливостей характеру людей, не тільки підлеглих, але і керівників. Цей момент менеджер обов'язково повинний враховувати.
2.2. Психологічний портрет керівника
На сучасному етапі розвитку менеджменту визначення психологічного портрета особистості є, на наш погляд, одним із самих складних і важливих питань, рішення якого дозволить підвищити ефективність управління персоналом.
Нижче приводяться деякі положення, що визначають психологічний портрет особистості, з роботи “Практична психологія для менеджерів”, написана колективом під науковим керівництвом академіка, доктора психологічних наук, професораТутушкіної М.К.
Автори згаданої роботи виходять з того, що основною ідеєю психології управління є: погано відноситися до людини — невигідно.
При рішенні проблем управління персоналом варто враховувати, що люди по-різному пристосовуються до життєвих умов. За здатністю до адаптування можна виділити три типи людей: 1 — з орієнтацією на поточний момент і легкою пристосовуваністю до обстановки; 2 — з орієнтацією на минуле, здатністю діяти в рамках твердої структури з чіткими дозволами і заборонами, правами й обов'язками; 3 — з орієнтацією на майбутнє, неадекватною ситуації поведінкою, погано пристосованих до ієрархічної структури. Перший тип людей ефективніше працює при прийнятті рішень, другий — при їхній реалізації в рамках наявних структур, третій — як генератор ідей.