Удосконалення управління інженерною діяльныстю

ЗМІСТ

Вступ

Розділ1 Теоретична частина

1.1 Стан харчової і перербної галузі

1.2 Сутність та зміст менеджменту

1.2.1 Загальні поняття

1.2.3 Методи і моделі управління

1.2.3 Сучасні проблеми управління

1.2.4 Основні категорії теорії управління

1.2.5 Технологія управління

1.2.6 Управлінські рішення

1.2.7 Менеджмент в мікро і макро-економіці

1.2.8 Сутність і зміст менеджменту

1.2.9 Функції менеджменту

1.2.10 Планування

1.2.11 Побудова організації

1.2.12 Контроль

Розділ2 Аналітична частина

2.1 Аналіз і формування організаційних структур

2.1.1 Основні методологічні принципи

2.1.2 Процес формування організаційних структур

2.1.3 Методи проектування структур

2.1.4 Оцінка ефективності організаційних рішень

2.1.5 Коректування організаційних структур

Висновок

Розділ 3

Аналіз організаційної структури та господарської діяльності ВАТ”Пиряти - нський Сирзавод”

Розділ 4 Проектування альтернативного технологічного процесу на підприємстві

4.1 Аналіз існуючої технології виробництва плавлених сирів

4.2 Розробка альтернативного прцесу

Список використаної літератури

ВСТУП

Перехід до ринкових віднощень вимагає трансформації системи управління. Таким чином необхідний розгляд нової системи управлінняадеквотної тій, яка скала­лась. Ринок потребує, як продуманої господарськох роботи, так і надійної теоретич­ної основи. Особоиву актуальність мають питання менеджменту теоретичні та прак­тичні.

Основна функція менеджменту - організація режиму функціонування суб`єкту, що залежить від управлінського продукту. Чим краще управлінський продукт, тим краще функціонує і дає позитивні результати організація (фірма).

В світі бізнесу існують так звані вічні питання на які люди постійно шукають відповіді. Чому великі та малі компанії заробляють сотні міліонів, а інші втрача­ють капітал? Як може невелика фірма, компанія забезпечити високий рівень обслу­говування ніж велика, яка застосовує набагото більше ресурсів? На ці та інши пи­тання допомагає відповісти теорія і практика менеджмету.

Менеджмент – як наука виник і розвивається в зв'язку з необхідністю пояс­нити, "чому" та в наслідок чого процвітають чи руйнуються організації. Науковці в області менеджменту шляхом випробувань та практики в області управління мето­дом спроб та помилок відповідають на питання: " Чим виявляється успіх організа­ції?". Відповідь на це питання дозволяє відповісти на більш прагматичне питання: "Що може зробити керівник для забезпечення успіху організації?".

Володіння основами сучасного менеджменту – важкий, багатоплановий про­цесс, який оцінюється фахівцями з різних боків. Одні вважають, що менеджером по­трібно народитися, другі, - що менеджмент це така ж наука, як наприклад фізика чи біологія, так чи інакше формування менеджера здійснюється через активне на­вчання і самовдасконалення. Як показує статистика, не багато з тих, хто має талант організатора вміє розвивати цей талант і користуватись їм за ради розвитку суспіль­ства.

Творчий процес правління людьми неможливо виховати та навчіти, однак

здіб­ность знаходити оригінальні рішення зустрічаються у людей частіше ніж звикли думати. Але невелика кількість людей, досягають успіху в досконалені основ біз­несу.

У наш час важко назвати більш важливу і багатогранну сферу діяльності, ніж управління або менеджмент, від якого в значній мірі залежать і ефективність вироб­ництва, і якість обслуговування населення.

Наука і мистецтво людських відносин охопили область комунікацій і контактів як у середині організацій, так і з зовнішнім оточенням (діловими партнерами, спо­живачами, постачальниками, державними установами, засобами масової інформації).

Позитивна уява фірми стала важливим інструментом підвищення довіри до неї, а також, і чинником конкурентноздатності.

Менеджерське керування починалось з нижчих підрозділів функціональних від­ділів (цех, склад, магазин) і середньої ланки (керування самими функціональними відділами і їхньою координацією). Зниження витрат на одиницю продукції за раху­нок збільшення швидкості й обсягу постачань, виробництва і збуту, а також їхній скоординованості давала конкурентну перевагу, досягнення якого було прямим обов`язком менеджерів (як адміністраторів, або лінійних керуючих, так і штабних спеціалістів), що займалися прикладними дослідженнями і розробками.

У зарубіжних країнах накопичений значний досвід управління в області проми­словості, торгівлі, кооперації, сільського господарства і т. д., внаслідок безпосеред­ньої участі людей в управлінській діяльності. Він збагачується за рахунок знань ос­нов науки управління, світових досягнень в практичній організації економічних і со­ціальних процесів.

В даній роботі дається розвиток, історія сутність менеджменту та наукові під­ходи до нього, наприкладі ЗАТ "Пирятинський сирзавод" його основні елементи цілі і задачі управління розвитком виробництва, визначення понятття і принципи побу­дови управління організацією, та напрямки підвищення ефективності виробництва, ефективність структур управляння організацією.

РОЗДІЛ 1 Теоретична частина.

1.1 Стан харчової та переробної промисловості.

За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними показ­никами й розвитком інфраструктури харчова про­мисловість України значно від­стає від економічно розвинених країн, особливо щодо комплексної переробки си­ровини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також фасування та упаковки продукції.

Незважаючи на винятково сприятливі грунтово-кліматичні умови, насе­лення ще не повністю забезпечене високоякісними продовольчими товара­ми. Останнім ча­сом Україна втрачає зовнішні ринки збуту продовольчих то­варів, а внутрішній заповнений зарубіжними продуктами (нерідко низької якості), тимчасом як для їх виробництва є всі необхідні сировинні ресурси й виробничі потужності.

Загальна економічна криза, значний спад виробництва сільськогоспо­дарської продукції, заборгованість по заробітній платі та пенсіях, бартери-зація економіч­них відносин, нестача фінансових і матеріальних ресурсів, їх подорожчання нега­тивно впливають на результати роботи підприємств харчової промисловості. Зок­рема, торік в Україні харчової продукції вироб­лено на 14,6 % менше, ніж попере­днього року. Обсяги виробництва ско­ротилися в усіх областях, крім Сумської. Значно зменшилося виробництво цукру, олії, маргаринової продукції, хліба, хлі­бобулочних і макаронних ви­робів, борошна, крупів, а також продуктів для дитя­чого харчування. Внаслідок цього зменшилося споживання основних харчових продуктів в розрахунку на душу населення.

Зменшується виробництво м’ясної і молочної продукції. Торік виробництво про­дукції з незбираного молока порівня­но з 1996 роком скоротилося на 31,8 %, ма­сла тваринного на 29,8, м’яса й субпродуктів І категорії — на 29,5, сирів жирних — на 21,4 %. Це пояснюється зменшенням по­голів’я худоби і птиці не лише в су­спільному, а й у приватному секторі (за винятком поголів’я корів).