Проблем, виникаючих внаслідок впливу системи контролю, можна уникнути, задаючи осмислені прийнятні стандарти контролю, встановлюючи двосторонній зв'язок, задаючи напружені, але досяжні стандарти контролю, уникаючи зайвого контролю, а також винагороджуючи за досягнення заданих стандартів контролю.
Характеристики ефективного контролю.
Контроль є ефективним, якщо він має стратегічний характер, націлений на досягнення конкретних результатів, своєчасний, гнучкий, простий і економічний.
Коли організації здійснюють свій бізнес на зарубіжних ринках, функція контролю придбає додаткову міру складності.
РОЗДІЛ 2 Аналітична частина
2.1Аналіз і формування організаційних структур
Науково обгрунтоване формування організаційних структур керування - актуальне завдання сучасного етапу адаптації господарюючих суб'єктів до ринкової економіки У нових умовах необхідно широко використати принципи й методи проектування організації керування на основі системного підходу.
Значення й завдання організаційного проектування
Без розвитку методів проектування структур керування Утруднене подальше вдосконалювання керування й підвищення ефективності виробництва, тому що:
По-перше; у нових умовах у цілому ряді випадків не можна оперувати старими організаційними формами, які не задовольняють вимогам ринкових відносин, створюють опастность деформації самих завдань керування;
По-друге, у сферу господарювання керування технічними системами. Комплексний підхід до вдосконалювання організаційного механізму раніше багато в чому був замінений роботою із впровадження й використанню автоматизованих ситсем керування.
По-третє, створення структури повинне опиратися не тільки на досвід, аналогію, звичні схеми й інтуїцію, але й на наукові методи організаційного проектування;
По-четверте, проектування складного механізму - механізму керування – повинне покладати на фахівців, що володіють методологією формування організаційних систем.
При розробці принципів і методики проектування структури як застиглого набору органів, спеціалізованої до кожної спеціалізованої функції керування. Воно насамперед включає систему цілей і їхній розподіл між різними ланками. Сюди ставиться склад підрозділів, які перебувають у певних зв'язках і відносинах між собою; розподіл відповідальності. Важливими елементами структури керування є комунікації, потоки інформації й документообіг в організації.
Організаційна структура-це поведінкова система, це люди й вони групи, що постійно вступають у різні взаємини для рішення загальних завдань.
Така багатосторонність організаційного механізму несумісна з використанням яких-небудь однозначних методів - або формальних, або неформальних. Тому необхідне сполучення наукових метедов і птинципів формування структур (системного підходу) з великою экспертно - аналітичною роботою, вивченням вітчизняного й закордонного досвіду. В основу всієї методології проектування структур повинне бути покладене спочатку - цілі, а потім - механізм їхнього досягнення.
Системність самого подходу до формування структури проявляється в наступному:
Не випустити з уваги ні одну з управлінських завдань,без рішення яких реалізація цілей виявиться не повною;
Виявити й взаимоузгодити відповідно до цих завдань всю систему функції, прав і відповідальності по вертикалі упрвління - від генерального директора підприємства до майстра ділянки;
Досліджувати і організаційно оформити всі зв'язки й відносини по горизонталі керування;
Забезпечити органічне сполучення вертикалі й горизонталі керування.
2.1.1Оснонвні методологічні принципи
До останнього часу методи побудови управління, характеризувалися надмірно нормативним характером, недостатньою розмаїтістю, що приводило до механічного переносу організаційних форм, що застосовувалися в минулому, у нові умови. Нерідко апарат керування на самих різних рівнях повторював ті самі схеми. З наукового погляду занадто вузьке трактування одержували самі вихідні фактори формування структур: чисельність персоналу замість цілей організацій; постійний набір органів замість зміни їхнього складу й комбінації в різних умовах.
Системний підхід, надаючи важливого значення науково обґрунтованому визначенню функції керування й нормативів чисельності як частини загального процесу формування організаційно-управлінської структури, орієнтує дослідників і розробників на більше загальні принципи проектування організацій. Тобто він пропонує вихідне визначення системи цілей організації, які обумовлюють структуру завдань і зміст функцій апарата керування.
У єдиній системі повинні розглядатися й різні методи формуванняорганізаційних структур управління. Ці методи мають різну природу, кожний з них окремо не дозволяє вирішити всі практично важливі проблеми й повинен застосовуватися в органічному сполученні з іншими.
Ефективність побудови організаційної структури не може бути оцінена яким-небудь одним показником. З одного боку, тут варто враховувати, наскільки структура забезпечує досягнення організацією результатів, що відповідають поставленим перед нею виробничо-господарським цілям, з іншого боку - наскільки її внутрішня побудова й процеси функціонування адекватні об'єктивним вимогам до їхнього змісту, організації й властивостям.