Метод організаційного моделювання являє собою розробку формалізованих математичних, графічних, машинних і інших відображень розподілу повноважень і відповідальності в організації, що є базою для побудови, аналізу й оцінки різних варіантів організаційних структур по взаємозв'язку їх змінних. Можна назвати кілька основних типів організаційних моделей:
2.1.4Оцінка ефективності організаційних рішень
Оцінка ефективності є важливим елементом розробки проектних і планових рішень, що дозволяють визначити рівень прогресивності діючої структури, розроблювальних чи проектів планових заходів, і проводиться з метою вибору найбільш раціонального варіанта структури або способу її вдосконалювання. Ефективність організаційної структури повинна оцінюватися на стадії проектування, при аналізі структур керування діючих організацій для планування й здійснення заходів щодо вдосконалювання керування.
Комплексний набір критеріїв ефективності системи керування формується з обліком двох напрямків оцінки її функціонування:
по ступені відповідності результатів, що досягають, установленим цілям виробничо-господарської організації;
по ступені відповідності процесу функціонування системи обєктивним вимогам до його змісту організації й результатам.
Критерієм ефективності при порівнянні різних варіантів організаційної структури служить можливість найбільш повного й стійкого досягнення кінцевих цілей системи керування при відносно менших витратах на її функціонування.
Принципове значення для оцінки ефективності системи керування має вибір бази для порівняння або визначення рівня ефективності, що приймається за нормативний. Один з підходів диференціювання зводиться до порівняння з показниками, що характеризують ефективність організаційної структури еталонного варіанта систем керування. Еталонний варіант може бути розроблений і спроектований з використанням всіх наявних методів і засобів проектування систем керування. Характеристики такого варіанта приймаються в якості нормативних. Може застосовуватися також порівняння з показниками ефективності й характеристиками системи керування, обраної як еталон, що визначає припустимий або достатній рівень ефективності організаційної структури.
Часто замість методів використається експертна оцінка організаційно-технічного рівня аналізованою й проектованою системою, а також окремих її підсистем і прийнятих проектних і планових рішень, або комплексна оцінка системи керування, заснована на використанні кількісно- якісного підходу, що дозволяє оцінювати ефективність керування по значній сукупності факторів.
Показники, використовувані при оцінках ефективності апарата керування і його організаційної структури, можуть бути розбиті на наступні три взаємноповязані групи.
Група показників, що характеризують ефективність системи керування, що виражаються через кінцеві результати діяльності організації, і витрати на керування. При оцінках ефективності на основі показників, що характеризують кінцеві результати діяльності організації, як ефект, обумовленого функціонуванням або розвитком системи керування, можуть розглядатися обєм, прибуток, собівартість, обєм капітальних вкладень, якість продукції, строки впровадження нової техніки й т.п.
Група показників, що характеризують зміст і організацію процесу управління в тому числі безпосередні результати й витрати управлінської праці. Як витрати на керування враховуються поточні витрати на зміст апарата керування, экплуатацію технічених засобів, зміст будівель і приміщень, підготовку й перепідготовку кадрів керування.
При оцінці ефективності процесу керування використовуються показники, які можуть оценюватися як кількісно, так і якісно. Ці показники здобувають нормативний характер і можуть використатися як критерій эффективностии обмежень, коли організаційна структура змінюється в напрямку поліпшення одного або групи показників ефективності без зміни (погіршення) інших. До нормативних характеристик апарата керування можуть бути віднесені наступні: продуктивність, економічність, адаптивність, гнучкість, оперативність, надійність.
Продуктивність апарата керування може визначатися, як кількість зробленою організацією кінцевої продукції або обсяги виробленої у процесі керування інформації.
Під економічністю апарата керування розуміються відносні витрати на його функціонування. Для оцінки економічності можуть використатися такі показники, як питома вага витрат на зміст апарата керування, питома вага управлінських працівників у чисельності промислово-виробничого персоналу, вартість виконання одиниці об'єму окремих видів робіт.
Адаптивність системи керування визначається її здатністю ефективно виконувати задачні функції в певному діапазоні умов, що змінюються. Чим відносно ширше цей діапазон, тим більше адаптивною вважається система.
Гнучкість характеризує властивість органів апарата керування змінювати в відповідності з виникаючими завданнями свої ролі в процесі прийняття рішень і налагоджувать нові зв'язки, не порушуючи властивий даній структурі впорядкованості відносин.
Оперативність прийняття управлінських рішень характеризує сучасність виявлення управлінських прблем і таку швидкість їхнього рішення, що забезпечує максимальне досягнення поставлених цілей при збереженні стійкості налагоджених виробничих і процесів, що забезпечують
Надійність апарата керування в цілому характеризує його безвідмовним функціонуванням. Якщо вважати якість визначення цілей і постановки проблем достатнім,тобто здатністю забезпечувати виконання завдань у рамках установлених строків і виділених ресурсів.Для оцінки ретельності апарата керування і його підсистем може використатися рівень виконання планових завдань і дотримання затверджених нормативів, відсутність відхилень при виконанні вказівок.
Група показників, що характеризують раціональність організаційної структури і її технічно-організаційної рівень. До структур ставиться ланцюговість системи керування, рівень централізації функцій керування, прийняті норми керованості, збалансованість розподілу прав і відповідальності.
Для оцінки ефективності керування важливе значення має визначення відповідності системи керування і її організаційної структури об'єкту керування. Це знаходить вираження в збалансованості складу функцій і цілей керування, відповідності чисельності складу працівників обсягу й складності робіт, повноті забезпечення необхідною інформацією, забезпеченості процесів керування технологічними засобами з урахуванням їх номенклатури.
Важливими вимогами, є, здатність адекватного відбиття динамічності керованих процесів, збалансованість і несуперечність показників. При оцінці ефективності окремих заходів щодо вдосконалювання системи керування допускається використання основних вимог до їхнього вибору - максимальна відповідність кожного показника цільової орієнтації проведеного заходу й повнота відбиття ефекту, що досягає.
2.1.5Коректування організаційних структур
У большості випадків рішення про коректування структур приймаються вищими керівниками організації як частина їхніх основних обов'язків. Значні по масштабах організаційні мироприємства не здійснюється доти, доки не з'явиться тверде коректування структури або розробка нового проекту.
Завантажити реферат