Удосконалення управління інженерною діяльныстю

Не сприяє нарощуванню виробництва невизначенність діючої системи фінансо­вого регулювання взаеморозрахунків підприємств харчової промисловості з ви­робниками сировини, енергоносіїв, інших матеріально-технічних засобів і сфе­рою реалізації. Розширення дебіторсько-кредиторської заборованності призво­дить до зростання кількості їх підприємств.

Настав час докорінно переглянути всю податкову систему, знизити ставки та змен­шити кількість податків. Це дасть змогу відно­вити роботу промисловості, а підприємствам збільшити обсяги оборотних засобів і прибут­ку, який потрібний для виробничого й соціаль­ного розвитку.

За останні п'ять років змінилася ситуація на ринку продовольства України — рі­зко скоротилися дійсний попит і пропонування. При цьо­му темпи зниження по­питу значно перевищили зменшення пропону­вання. По багатьох продуктах ринок з дефіцитного став перенасиче­ним. У нашій країні зникли черги покупців, але ви­никли певні трудно­щі з продажем продуктів.Спад попиту на продукти спричине­ний, перш за все, зниженням реальних доходів населення, а також зростанням розміру податків та інших необхідних платежів, обмеженістю експортних можливостей сільськогосподарської продукції. Зни­ження реальних доходів населення зумовлене політичними, економічними й соці­альними чинника­ми, зокрема високими податками на предмети першої необхід­ності (податок на добавлену вартість), спадом вироб­ництва, збільшенням непра­цюючих людей, низьким рівнем заробітної пла­ти, який нині не забезпечує навіть простого відтворення робочої силиТому біль­шість пра­цівників позбавлена мож­ливості жити на результати своєї праці. Різке здешев­лення робочої сили — ос­новний чинник диспропорції між попи­том та пропону­ванням на ринку про­дуктів харчування. Самі тільки затрим­ки з виплатою заробі­тної плати знижу­ють, за нашими розрахунками, купі­вельну спроможність насе­лення на 25—ЗО відсотків.

Пропонування продуктів зменши­лося через скорочення вітчизняного виробниц­тва та недоліки в системі маркетингу — малу зацікавленість пра­цівників у ефе­ктивному використанні ресурсів та поліпшенні стану реалізації продуктів харчу­вання, дуже слабку ма­теріально-технічну базу переробних підприємств і торгове­льних організа­цій, недостатньо розвинену інфраст­руктуру ринку, споживчу коо­перацію, яка майже припинила роботу.

Таблиця№1

Вирбництво сільскогосподарської продукції в усіх катугоріях господарств, млн т

Головною причиною зменшення об­сягів виробництва є підвищення вар­тості ре­сурсів і кредитних ставок, збільшення податків, а також раптове відкриття внут­рішнього ринку для кон­куренції з іноземними товаровиробни­ками. До спаду ви­робництва призвело також скорочення ресурсів, зниження ефективності їх вико­ристання, ослаб­лення виконавчої і технологічної дис­ципліни, зменшення стиму­лів і можли­востей щодо інвестування і приско­рення науково-технічного про­гресу. Майже припинено оновлення машин­но-тракторного парку господарств, не забезпечується навіть просте відтво­рення виробництва, відсутнє нагро мадження капіталу: більше того, вста­новилася чітка тенденція зменшення поголів'я худоби і птиці (6—10% щоро­ку), скорочення багаторічних насад­жень, тобто господарства існують пе­реважно за рахунок "проїдання" запа­сів і штучного зниження справж­ньої вартості робочої сили.

На внутрішньому ринку продовольс­тва України триває зростання цін. Проте те­мпи підвищення їх на окремі продукти істотно відрізняються: зокрема, за пері­од з серпня 1995 р. по серпень 1996 р. найнижчими вони були на олію, яблука, ци­булю, цукор і картоплю, а найвищими — на хліб і хлібопродукти, молоко, конди­терські вироби і м'ясопродукти. Якщо за вказаний період ціни в державній і коо­перативній торгівлі підвищилися на олію на 6,8%, яблука — на 9,3, цибулю — на 12,7, цукор — на 16,7, картоплю — на 17,3%, то на хліб і хлібопродукти — на 44—103%, молоко і молокопродукти — на 65—96%, кондитерські вироби на 70—80, м'ясо і м'ясопродукти — на 59—72 і рибу — на 38—54%. На міських ринках підвищення цін на продукти хар­чування відбувається повільнішими темпами, ніж у державній і кооператив­ній торгівлі. В цілому ціни на продукти харчування збі­льшилися за вказаний період на 44,7%, а на непродовольчі то­вари — на 87,6%.