Удосконалення управління інженерною діяльныстю

Незадовільне функціонування підприємства. Найбільше розповсюдженою причинною необхідності розробки нового проекту організації є невдачі в спробі зниження росту витрат, підвищення продуктивності, розширення всіх внутрішніх і зовнішніх ринків або в залученні нових фінансових ресурсів. Звичайно насамперед уживають зміни в складі й рівні кваліфікації працюючих, розробка спеціальних програм. Але причина незадовільної діяльності підприємства полягає в певних недоліках організаційної структури керування.

Перевантаження вищого керівництва. Якщо заходу щодо зміни методів і процедур керування не дозволяють зменшити навантаження, не приводять до тривалого полегшення, то досить ефективним засобом рішення цього завдання стає перерозподіл прав і функцій, коректування й уточнення у формах організації.

Відсутність орієнтації на перспективу. Майбутній розвиток підприємства вимагає з боку вищих керівників все більшої уваги стратегічним завданням. У той же час дотепер багато керівників продовжують приділяти основний час оперативним питанням. Що приведе до простої екстраполяції поточних тенденцій у майбутньому. Вищий керівник повинен усвідомлювати, що його найважливіший обов'язок полягає в тім, щоб зробити підприємство здатним розробити й реалізувати стратегічну програму.

Розбіжності по організаційних питаннях. Кожний досвідчений керівник знає, що стабільність в організаційній структурі підприємства існує внутрішня гармонія. Ця структура утрудняє досягнення цілей, допускає несправедливий розподіл влади й т.д. Коли виникають глибокі й стійкі розбіжності із приводу організаційної структури, єдиним виходом є ретельне вивчення структури. Зміна керівництва часто викликає рішення про реорганізації. Група яка прийде на зміну, може знайти таку форму зовсім не відповідному її підходу до проблем підприємства.

Тенденції в зміні організаційній структурі

Ці обставини звичайно передують масштабному вивченню організації.

Ріст масштабу діяльності. В умовах стабільних виробничих процесів і

збуті при тривалому збільшенні розміру підприємства з'являється необхідність до росту масштабу діяльності. І можна пристосуватися до невеликих змін у структурі, але якщо основна структура залишається без змін, то від цього погіршується функціонування підприємства.

Збільшення розмаїтості. Розширення номенклатури випускаємої виробничих процесів вносять зовсім нові моменти в організацію, аж до структурних змін підприємства.

Об'єднання господарюючих суб'єктів. Злиття декількох підприємств обов'язково вносить деякі зміни в організаційну структуру. Проблеми збігу функцій, зайвого персоналу, плутанина в розподілі прав і відповідальності вимагають негайного рішення, отже варто очікувати великих структурних змін.

Зміна технології керування. Наукові досягнення в області керування починають робити все більший вплив на організаційні структури й процеси (прогресивні методи обробки інформації). З'являються нові посади, змінюються процеси прийняття рішень. Деякі галузі - виробництво масової продукції, деякі фінансові установи - у дійсності змінилися докорінно завдяки успіхам в області технології керування.

Вплив технології виробничих процесів. Швидкий розвиток галузевих досліджень, ріст наукових установ, повсюдне поширення керування проектами, що росте популярність матричних організацій - все це свідчить про поширення впливу точних наук на промислові організації.

Зовнішня економічна обстановка. Більшість промислових підприємств перебуває в економічному оточенні, що постійно змінюється. Деякі зміни відбуваються різко, через що нормальне функціонування підприємства раптово стає незадовільним. Інші зміни, які відбуваються повільніше й мають більш фундаментальний характер, змушують підприємства перемикатися на інші сфери діяльності, а виходить, з'являється нова організаційна структура.

Кожне з відзначених обставин приводить до змін структури й може вказувати на необхідність перегляду головної стратегії підприємства.

Нездатність вижити й функціонувати ефективно найчастіше є результатом того, що:

Приймаються необґрунтовані стратегічні рішення;

Підприємства намагаються продовжити діяльність в обсязі, що уже не є економічним;

Не вдається налагодити випуск нової продукції або випускається не продукція, що знаходить збуту, і не там, де треба;

Фірми, що мають один ринок збуту, не здатне диверсифікувати виробництво.

Перерозподіл завдань, прав і відповідальності, інформаційних потоків підвищує ефективність організації шляхом росту продуктивності й принаймні тимчасово стримує ріст витрат, підвищує прибутковість. Поліпшення організаційних форм нерідко сприяє виробленню нових і більше зроблених стратегічних рішень.

Майже на будь-якім великому підприємстві можна знайти приклади, коли здійсненню добре задуманих стратегічних планів заважала організаційна структура, що затримувала їхнє виконання або віддавала перевагу рішенню другорядних питань.

Взаємозв'язок стратегії й структури лежить в основі всіх рекомендацій з коректування й зміни організації керування підприємством. Аналітичний процес по вивченню стратегії підприємства є невідємним елементом коректувань у структурі. Використовуємі методи аналізу, як правило, складається з п'яти етапів.

Складається в з'ясуванні завдання підприємства, областей невизначеності й найбільш імовірних альтернатив розвитку. У випадку утворення зовсім нових підприємств визначення завдання може бути обмежено встановленням проектних параметрів.