Неокласична теорія міжнародної торгівлі

2) Змінюється рівень споживання.

Країна А буде експортувати ХЕ1ХС одиниць товару Х та імпортувати УЕ1УС одиниць товару У.

Трикутник СКЕ1 – торговельний трикутник, який показує обсяги експорту та імпорту країни внаслідок міжнародної торгівлі.

Вплив зовнішньої торгівлі на економіку країни В (країни-партнера)

IC1 – крива байдужості до лінії світових цін

IC0 – крива байдужості до лінії внутрішніх цін

E – точка рівноваги в умовах автаркії

C – точка рівноваги в умовах вільної торгівлі

До початку міжнародної торгівлі країна В виробляла ОХЕ одиниць товару Х і ОУЕ одиниць товару У. Після початку міжнародної торгівлі країна В збільшує виробництво товару У (ОУЕ1) та зменшує виробництво товару Х (ОХЕ1).

OYE1>OYE

OXE1<OXE

В умовах вільної торгівлі споживається ОХС одиниць товару Х і ОУС одиниць товару У.

Трикутник Е1АС – торговельний трикутник, що показує обсяги експорту та імпорту країни. АС – імпорт; АЕ1 – експорт.

Коли країна В має порівняльні переваги у виробництві товару У, то:

Зростає виробництво товару У і зменшується виробництво товару Х.

Змінюється рівень споживання (зростає споживання Х і У).

Країна виграє від зовнішньої торгівлі, тому що IC1 вище IC0, тобто добробут країни В став більшим ніж в умовах автаркії. В цілому виграш можна поділити на:

виробничий ефект

споживчий ефект

Виробничий та споживчий ефект в неокласичній теорії торгівлі.

Виграш країни можна також розглядати через призму двох ефектів: споживчий ефект (виграш споживача) та виробничий ефект (виграш виробника).

Споживчий ефект полягає в тому, що на основі нового співвідношення цін (тобто на основі світових цін) споживачі мають можливість збільшити рівень споживання товарів без зміни структури національного виробництва.

Коли країна починає брати участь у світовій торгівлі, з’являється лінія цін L, яка паралельна лінії світових цін і проходить через точку Е. Тільки одне це прирівнювання цін до світових без зміни структури національного виробництва (надлишок товару Х експортується, а нестача товару Y імпортується) призвело до підвищення рівня споживання товарів (крива IC1). Це споживчий ефект.

Через точку Е проходить лінія внутрішніх цін і крива байдужості ІС0 (споживання товарів в умовах автаркії). Якщо не змінюється структура виробництва, то через точку Е проходить лінія світових цін . І через цю лінію буде проходити нова крива байдужості ІС1, де в точці С змінюється рівень споживання ( ІС0 вище ІС1). Трикутник ЕКС – торговельний трикутник , що показує експорт ЕК товару Х, і імпорт КС товару У.

Виробничий ефект – це зміна споживання і зміна структури національного виробництва. Новий рівень виробництва знаходиться в точці Е1, де країна знаходиться в рівновазі в умовах вільної торгівлі. Споживання характеризується точкою C1 та кривою байдужості IC2. Отже виробничий ефект – це збільшення добробуту країни з точки С до точки С1 і зміна національного виробництва з точки Е до Е1.

Графік. Ефект зовнішньої торгівлі в умовах незмінної структури виробництва (нульова мобільність факторів виробництва)

Трикутник ЕСК – торговельний трикутник.

ЕК – експорт товару Х.

СК – імпорт товару У.

Аналізуючи зміни в структурі національного виробництва під впливом міжнародної торгівлі виходили з припущення, що фактори виробництва можна вільно переміщати з галузі в галузь. Але це не завжди може відбуватися. Є галузі зі специфічними факторами виробництва.

Оскільки фактори виробництва прив'язані до відповідних галузей, то переміщення від співвідношення внутрішніх цін рівень виробництва завжди характеризується точкою Р, в якій весь ресурс повністю використовується у виробництві.

В умовах автаркії співвідношення внутрішніх цін характеризується лінією ; рівень споживання характеризується кривою байдужості ІС0. В точці Р – в умовах економічної рівноваги споживається ХP одиниць товару Х і УP одиниць товару У.

Для зовнішньої торгівлі потрібно, щоб , тобто країна має порівняльну перевагу і виробництві товару Х.

Виходячи з того, що у нас незмінна структура виробництва, тобто нові ціни не будуть впливати на зміни, і новий рівень світових цін буде проходити через точку Р, а кут нахилу буде більше кута нахилу внутрішніх цін.

В умовах вільної торгівлі виробництво не змінюється: виробляється ОХP одиниць товару Х і ОУP товару У, а змінюється споживання: споживається ОХC одиниць товару Х і ОYC одиниць товару Y.

Трикутник CKP – показує обсяг експорту та імпорту країни (торговельний трикутник):

XCXP – експорт товару Х;

YPYC – імпорт товару Y.

Таким чином, коли мобільність факторів виробництва між галузями дорівнює нулю, то країна виграє від міжнародної торгівлі і цей виграш називається споживчий ефект, а виробничий ефект відсутній.

Країни вступають в торгівлю тільки тоді, коли ціни в них різні. Чому ж виникає така різниця в цінах. Ціни в двох країнах різні тому, що:

1) існує різниця в умовах попиту;

2) існує різниця в умовах пропозиції.

Розглянемо перший випадок. Нехай двох країнах умови пропозиції будуть рівні (криві трансформації виробничих потужностей співпадають), а відрізняються лише криві байдужості (умови попиту, або смаки споживачів).

Графік. Торгівля між двома країнами з ідентичними кривими трансформації виробничих потужностей, але різними умовами попиту

В умовах автаркії виробництво та споживання першої країни відображаються точкою Е. Крива байдужості М показує нам споживання 1-ї країни. Лінія цін, яка проходить через точку Е – це внутрішні ціни першої країни в умовах автаркії – .

Виробництво та споживання другої країни в умовах автаркії визначається точкою B.

Країна 1 має порівняльну перевагу в виробництві товару Х, а країна 2 – товару Y.

;